Decision № 5751687, 15.06.2009, Commercial Court of Sevaspotol City

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" червня 2009 р. справа № 5020-1/035 Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Алсуфєва В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі господарську справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „ГОАР”

(99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, буд.88-А, гуртожиток, кімн. 101)

про стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 20857,14 грн.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_2, довіреність від 15.06.2009;

відповідача не зявився.

Суть спору:

02.06.2009 субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (далі Позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „ГОАР” (далі Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 20857,14 гривень.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягає.

У судове засідання 15.06.2009 представник Відповідача без поважних причин не зявився.

Ухвалу від 04.06.2009 про порушення провадження у справі було направлено судом Відповідачу на адресу: 99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, буд. 88-А, гуртожиток, кімната 101. Цю адресу Відповідача зазначено у позовній заяві /а.с. 2/, договорі суборенди від 09.02.2009 /а.с.9/, Акті прийому-передачі нежитлових приміщень та обладнання від 12.02.2009 /а.с. 11/, Свідоцтві про реєстрацію платнику податку на додану вартість від 01.02.2008 /а.с. 19/, та Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи від 19.08.2006 /а.с. 20/. Проте, вказану ухвалу було повернуто суду поштою з причини закінчення терміну зберігання /а.с. 21/.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, передбаченого статтею 59 Господарського процесуального кодексу України.

Встановивши, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а незявлення представника Відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності за наявними в справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд

в с т а н о в и в :

09.02.2009 підприємцем ОСОБА_1 і Відповідачем укладено договір суборенди (далі за текстом Договір) обєктів нерухомості: в лит. «А»- приміщення 1-1 загальною площею 3,4 кв. м., приміщення 1-2 загальною площею 63,3 кв. м., приміщення 1-3 загальною площею 2,4 кв. м., приміщення 1-4 загальною площею 17,9 кв. м., приміщення 1-5 загальною площею 5,4 кв .м., приміщення 1-6 загальною площею10,6 кв. м., приміщення 1-7 загальною площею 3,3 кв. м., приміщення 1-8 загальною площею 13,2 кв. м., літній майданчик перед баром у дворі 6 кв. м., літній майданчик перед входом до бару 30 кв. м., розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Хрустальова, 185 (5 км. Балаклавського шосе) (далі Обєкт Договору) /а.с. 8-9/.

Факт передачі Обєкта Договору в оренду підтверджується актом приймання-передачі нежитлових приміщень та обладнання від 12.02.2009 /а.с. 10-11/.

Предметом позову є вимога про стягнення з Відповідача заборгованості по орендній платі в розмірі 20857,14 грн.

Пунктом 4.1 Договору суборенди від 09.02.2009 встановлений обовязок Відповідача своєчасно вносити орендодавцю (Позивачу) орендну плату.

Відповідно до пункту 3.1 Договору орендна плата перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 25 числа поточного місяця.

Згідно із положеннями частини першої статті 283 Господарського кодексу України та частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі вищевказаного, також здійснивши перевірку наданого Позивачем розрахунку суми заборгованості з орендної плати, суд вважає заборгованість Відповідача у розмірі орендній платі в розмірі 20857,14 грн. за період з 12.02.2009 до 31.05.2009 доведеною та обґрунтованою.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зявився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Окрім того, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у випадку задоволення позову покладаються на Відповідача.

Згідно із підпунктом «а»пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»для заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів встановлено державне мито у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 № 1258 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361) для господарських справ сума зазначених витрат визначається як 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати, встановленої Верховною Радою України у Законі України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Отже, витрати по сплаті державного мита в розмірі 208,60 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 525, 526, та 759 Цивільного кодексу України, статтею 283 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Виробничо-комерційна фірма „ГОАР” (99029, м. Севастополь, вул. М. Музики, буд.88-А, гуртожиток, кімн. 101, р/р 26009056371200 в АКІБ «Укрсіббанк»м. Севастополя, МФО 351005 ОКПО 34541473), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ОКРД РБ «Аваль»г. Сімферополь МФО 324021 ОКПО НОМЕР_2)

заборгованість по орендній платі в розмірі 20857,14 грн. (двадцять тисяч вісімсот пятдесят сім гривень 14 коп.), державне мито в розмірі 208,60 грн. (двісті вісім гривень 60 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312,50 грн. (триста дванадцять гривень 50 коп.), а всього 21378,24 грн. (двадцять одну тисячу триста сімдесят вісім гривень 24 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.В. Алсуфєв