№ 57490308, 29.04.2016, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 квітня 2016 року письмове провадження № 826/21678/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., вирішив у письмовому провадженні адміністративну справу

За позовом

Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаком Україна»

про

стягнення заборгованості у сумі 1 186 309,00 грн.

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась Державна податкова інспекція у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі – позивач або ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіаком Україна» (далі – відповідач або ТОВ «Медіаком Україна») про стягнення податкового боргу з відповідача в розмірі 1 186 309,20 грн. шляхом стягнення коштів з усіх розрахункових рахунків: авансові внески з податку на прибуток у сумі - 1 186 309 гри, на бюджетний рахунок №33 1 13347700010 (одержувач: УДКСУ у Солом'янському районі м. Києва, код одержувача 38050812, банк одержувача ГУДКСУ у м. Києві, МФО 820019 (код платежу І 1024000).

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що за відповідачем обліковується податковий борг, який виник у зв’язку з несплатою самостійно визначеного податкового зобов’язання по авансовим внескам з податку на прибуток, який відповідно до вимог податкового законодавства підлягає стягненню в рахунок Державного бюджету України.

Представник відповідача подав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити в його задоволенні, оскільки набрало законної сили рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2015 року по справі № 826/10283/15, яким, зокрема, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу і рішення про опис майна відповідача у податкову заставу, які вказані позивачем підставою для обґрунтування наявності у відповідача податкового боргу, а також зобов’язано податковий орган здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податку ТОВ «Медіаком Україна» шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток у розмірі 812 241,20 грн., у тому числі 79 275,20 грн. пені, що вказує на відсутність у відповідача узгодженого податкового боргу.

Керуючись частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, за спільним клопотанням сторін, суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позиції сторін, судом встановлено наступне.

ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві надсилалась відповідачу податкова вимога від 02.04.2015 року № 46668-23 на суму 812 241,20 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.04.2015 року № 816/26-58-25-01-23.

Згідно довідки ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві від 28.08.2015 року № 115551/9 за ТОВ «Медіаком Україна» обліковується податковий борг в розмірі 1 186 309,20 грн. по авансовим внескам з податку на прибуток.

Відповідно до підпункту 20.1.34. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що за відповідачем обліковується податковий борг по авансових внесках з податку на прибуток приватних підприємств, який виник на підставі самостійно задекларованих показників, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідним позовом про його стягнення в рахунок Державного бюджету України.

Дослідивши та надавши оцінку наявним у матеріалах справи письмовим доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі-Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно підпункту 14.1.152. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу (підпункт 14.1.153. пункту 14.1. статті 14 Кодексу).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4. статті 59 Кодексу).

Згідно пункту 95.1. статті 95 Кодексу, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2. статті 95 Кодексу).

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункт 95.3. статті 95 Кодексу).

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4. статті 95 Кодексу).

Таким чином, у разі наявності у платника податків узгодженого податкового боргу, податковий орган має право звернутися до суду з позовом про стягнення такого з рахунків платника податків.

В той же час, судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2015 року, по справі № 826/10283/15 за позовом ТОВ «Медіаком Україна» до ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання вимоги та рішення протиправними, зобов’язання вчинити дії, позов задоволено в частині визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 02.04.2015 року № 46668-23; зобов’язано ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві зарахувати суму авансового внеску з податку на прибуток у зв’язку з виплатою дивідендів сплаченого ТОВ «Медіаком Україна» у вересні 2013 року у розмірі 1 431 088,00 грн. в рахунок зменшення суми податкових зобов’язань, що підлягають сплаті відповідно до поданої ТОВ «Медіаком Україна» податкової декларації з податку на прибуток за 2013 рік та зобов’язання ДПІ у Солом’янському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податку ТОВ «Медіаком Україна» шляхом виключення відомостей про наявність податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток у розмірі 812 241,20 грн., у тому числі 79 275,20 грн. пені.

Скасована у судовому порядку податкова вимога та інші досліджувані документи, фактично, покладені в основу обґрунтування наявності у відповідача податкового боргу у даній справі. При цьому, у судовому порядку спростовані доводи податкового органу про наявність у ТОВ «Медіаком Україна» податкового боргу за авансовим внеском з податку на прибуток.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Приймаючий до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Солом’янському районі Головного управління ДФС у м. Києві відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій