Court ruling № 57465191, 29.04.2016, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

29.04.2016 р. Справа№ 914/4433/15

Суддя господарського суду Львівської області Долінська О.З., розглянувши матеріали

Скарги: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

на: на бездіяльність Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (вх. №2342/16 від 26.04.2016 року)

у справі: № 914/4433/15

За позовом: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Варол», м. Львів

про: стягнення 104 767,67 грн.,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла скарга Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, в якій просить:

« 1. Визнати неправомірною бездіяльність Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, щодо тривалого не направлення постанови про відкриття або про відмову у відкритті виконавчого провадження у справі №914/4433/15;

2. Зобов’язати Франківський відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчинити заходи примусового виконання рішення у справі №914/4433/15.

При вирішенні питання про прийняття даної скарги до розгляду, судом встановлено, що наявні підстави для повернення даної скарги скаржнику виходячи з такого.

Згідно п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», встановлений у частині першій статті 121-2 ГПК десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 ГПК може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 ГПК судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

При цьому у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

Якщо ж обов'язок органу Державної виконавчої служби вчинити певну дію прямо передбачено законом, але строк її вчинення не зазначений, то бездіяльність даного органу може бути оскаржена в будь-який час, коли скаржник дійде висновку про порушення у зв'язку з цією бездіяльністю його прав і охоронюваних законом інтересів, оскільки правопорушення є таким, що триває в часі.

Якщо Законом України "Про виконавче провадження" встановлено спеціальний порядок обчислення строку звернення до суду зі скаргою на рішення, дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби (як-от статтями 26, 47, 49, 57, частиною четвертою статті 58 названого Закону), то господарському суду слід виходити саме з такого порядку.

Крім того, суд зазначає, що згідно на п. 9.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, що скарга має відповідати загальним вимогам щодо змісту та форми позовної заяви, передбаченим статтею 54 ГПК, з доданням до неї документів, зазначених у пунктах 2, 4 частини першої цієї статті і за необхідності - зазначених у частинах другій і третій статті 57 названого Кодексу, а також містити відомості, перелічені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження».

У вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема, статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 62, пунктів 1 - 3, 5, 6, 9 частини першої статті 63, статті 64, розділів XI, XII, XII-1 ГПК тощо.

Відповідно до вимог ч.1 ст.56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Згідно з “Правилами надання послуг поштового зв’язку”, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002р. №1155, належним доказом направлення копії позовної заяви у справі є бланк опису вкладення, який згідно частини 2 пункту 28 Правил заповнюється відправником у 2-х примірниках. Працівник об’єкта поштового зв’язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.

Як встановлено судом, Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова не подано суду опис вкладення про відправку скарги боржнику на бездіяльність Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та не зазначено даного боржника у скарзі, що є порушенням ст. 54 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів скарги, скаргу подано до суду з пропуском 10- денного строку без заяви про його відновлення.

В зв’язку з тим, що скаргу подано до суду з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання, що узгоджується з приписами п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Відповідно до п.6 ч.1 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Суд також зазначає, що додатки, які долучені до скарги, повинні бути читабельні та належним чином завірені скаржником.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ч. 1 ст. 54, п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86, ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова на бездіяльність Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції у справі №914/4433/15 та додані до неї документи – повернути без розгляду скаржнику.

Згідно із ч. 3 ст. 63 ГПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток для позивача: заява з додатками на 10 аркушах.

Суддя Долінська О.З.