Court ruling № 57343536, 19.04.2016, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову

19 квітня 2016 року м. Київ № 826/6046/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Арсірія Р.О., розглянув клопотання про забезпечення позову по справі

за позовом

Професійної спілки працівників охорони здоров'я України

до

Кабінету Міністрів України,

третя особа: Міністерство охорони здоров'я України

про

визнання протиправною та скасування Постанови КМУ № 1024

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою в якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Кабінету Міністрів України "Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення" № 1024 від 25.11.2015.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 квітня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/6046/16.

При цьому, позивачем заявлено клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії оскаржуваної постанови та наказу Міністерства охорони здоров'я України № 51 від 01.02.2016 "Про затвердження Методики щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення".

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач зазначає, що внаслідок прийняття оскаржуваної постанови існує очевидна небезпека заподіяння шкоди інтересам Профспілки та їх членам, завдяки прогнозованим скороченням штатних посад у закладах охорони здоров'я, "переведенням" на неповні ставки працівників, а також їх звільненням за скороченням.

На підставі положень ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішив клопотання про забезпечення позову негайно без повідомлення відповідача та інших сторін, які беруть участь у справі

Розглянувши матеріали адміністративного позову, заявлене клопотання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

Крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, адміністративний позов, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії (ч. 4 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України).

Судом встановлено, що 25 листопада 2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №1024 "Про затвердження нормативу забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення" якою наказано:

"1. Затвердити граничний норматив забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення не більш як 60 ліжок.

2. Міністерству охорони здоров'я розробити та затвердити у місячний строк методику щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення.

3. Обласним, Київській міській державним адміністраціям:

вжити заходів до приведення ліжкового фонду стаціонарів підпорядкованих комунальних закладів охорони здоров'я у відповідність із затвердженим цією постановою нормативом забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення;

коригувати кількість ліжкового фонду, зменшуючи його з урахуванням рівня захворюваності населення та регіональних особливостей;

забезпечити дотримання законодавства під час вивільнення у процесі оптимізації ліжкового фонду працівників закладів охорони здоров'я.

4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. № 640 "Про затвердження нормативів потреб у стаціонарній медичній допомозі в розрахунку на 10 тисяч населення".

На виконання вказаної Постанови 01.02.2016 Міністерство охорони здоров'я України видало наказ № 51 "Про затвердження Методики щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення", який був зареєстрований Міністерством юстиції України 22.02.2016 за № 269/28399.

Позивач вказує, що ні Постанова, ні Наказ МОЗ не були погоджені з соціальними партнерами, з Профспілкою, ні зі Спільним представницьким органом репрезентативних всеукраїнських об'єднань профспілок на національному рівні. Такими діями МОЗ України, як головний розробник Постанови, порушило пункт 7.1.1 Галузевої угоди між Міністерством охорони здоров'я України та ЦК профспілки працівників охорони здоров'я України на 2007 — 2011.

Оскаржуваною постановою зменшено кількість лікарняних ліжок, скасована пунктом 4 Постанови постанова Кабінету Міністрів України № 640 від 28.06.1997 року встановлювала норматив у середньому по Україні — 90 ліжок на 10 тис. населення.), що може призвести до скорочення штатних посад у закладах охорони здоров'я, "переведенням" на неповні ставки працівників, а також їх звільненням за скороченням.

Судом не встановлено підстав, які б свідчили про очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або унеможливили б захист цих прав, свобод та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких

Крім цього, висновки щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваної постанови Уряду можуть бути зроблені лише на підставі дослідження поданих сторонами доказів по справі у судовому засіданні.

З аналізу положень ст. 117 та ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що метою застосування правового інституту забезпечення позову є повноцінний та ґрунтовний захист інтересів позивача ще до вирішення спірного питання по суті та якщо існує вірогідність нанесенню інтересам позивача невиправної шкоди.

Позивачем не наведено суду вагомих та переконливих доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також, що ознаки протиправності рішення суб'єкта владних повноважень є очевидними.

Крім цього, заходи забезпечення адміністративного позову повинні бути пропорційними з заявленими позовними вимогами, що означає справедливе співвідношення можливих негативних наслідків для позивача від невжиття таких заходів із тими наслідками, які можуть настати в результаті їх вжиття.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. 117, ст. 165, 188 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Професійній спілці працівників охорони здоров'я України у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили в порядку встановленому пунктом 5 статті 118 та статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.О. Арсірій