Court ruling № 57321097, 22.04.2016, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/1816/16 Головуючий у 1-й інстанції: Шалпегіна О.Л.

Є.У.№ 332/4846/15-ц Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

У Х В А Л А

21 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Маловічко С.В.,

Кочеткової І.В.,

При секретарі: Остащенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Горлова Ю.М. про визнання договору дарування частини домоволодіння недійсним,

за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначала що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , яка незадовго до своєї смерті подарувала 9/25 часток домоволодіння № АДРЕСА_1 відповідачеві ОСОБА_3 Позивач вважає, що на момент укладання договору дарування мати помилялася щодо природи правочину та мала на меті укладення договору довічного утримання, оскільки була у депресивному стані, страждала на онкологічне захворювання, цукровий діабет та розлади психіки. На думку позивача, ОСОБА_5 як особа похилого віку за станом здоров'я потребувала стороннього догляду та матеріальної допомоги і могла погодитися на передачу будинку у власність ОСОБА_3 лише за умови отримання довічного догляду та утримання, тобто вважала, що по суті укладає договір довічного утримання. Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_2 просила суд визнати недійсним договір дарування з підстав, передбачених ст.229 ЦК України.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 23 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_6, який представляє інтереси позивача ОСОБА_2, заявив про відвід суддям Савченко О.В. і Кочетковій І.В. з тих підстав, що у 2015 році вони приймали участь у вирішенні іншої справи у спорі між тими ж сторонами про той самий предмет і своїм рішенням від 26 травня 2015 року відмовили у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування за ст.225 ЦК України. На думку заявника, у суддів вже сформована правова позиція щодо спірних правовідносин, яка частково висвітлена у їх судовому рішенні і на яку відповідач посилався у своїх запереченнях проти позову у цій справі.

Відповідач ОСОБА_3 і її представники проти задоволення відводу заперечують, оскільки не мають сумнівів у об'єктивності і неупередженості судової колегії.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.20 ЦПК України суддя не може брати участі в розглядів справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.

На підставах, зазначених у ст. 20 ЦПК України, судді може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у справі (ст. 23 ЦПК України).

Доводи позивача і її представника про упередженість суддів Савченко О.В. і Кочеткової І.В. є безпідставними.

Проте, згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що кожен має право на справедливий... розгляд його справи... незалежним і безстороннім судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру...

Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (Рішення Європейського суду по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 р.).

Оскільки один із учасників даного процесу має враження упередженості та необ'єктивності суддів, з метою усунення сумнівів щодо реалізації права на справедливий судовий розгляд та законності судового рішення у відповідності до принципів ст. 6 Європейської Конвенції та вимог ст.ст. 20, 23 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно задовольнити заяву про відвід суддів Савченко О.В. та Кочнткової І.В., але з інших мотивів.

Керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 20, 23, 24 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Заяву ОСОБА_2 і її представника ОСОБА_6 про відвід суддів Савченко О.В. і Кочеткової І.В. задовольнити.

Справу передати у відділ забезпечення діяльності судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Запорізької області для нового розподілу відповідно до вимог ст.11-1, ст.297 ЦПК України

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: