Court ruling № 57308252, 21.04.2016, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 20/42/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.04.2016 Справа № 908/1050/16

За позовом Державного підприємства “Дослідне господарство “Забойщик” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (85544, Донецька область, Великоновосілківський район, селище Розлив, вул. Леніна, буд. 32)

до відповідача: Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (70417, Запорізька область, Запорізький район, с. Сонячне, вул. Інститутська, буд. 1)

про стягнення суми 647327,95 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВЛЕНО:

Державним підприємством “Дослідне господарство “Забойщик” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” заявлений позов до відповідача: Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з вирощування насіння льону в сумі 647327,95 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.04.2016 р. позовна заява прийнята до розгляду суддею Гандюковою Л.П., порушено провадження у справі № 908/1050/16, справі присвоєно номер провадження 20/42/16, справу призначено до розгляду на 18.05.2016 р.

У прохальній частині позовної заяви позивач також просить із метою забезпечення позову накласти арешт на майно або грошові суми, які належать відповідачеві.

Розглянувши зазначене клопотання позивача, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу для забезпечення позову. У разі відсутності доказів в підтвердження викладених обставин та обґрунтування, що невжиття таких заходів утруднить чи зробить неможливим виконання рішення, господарський суд відхиляє таку заяву як необґрунтовану та не підтверджену належними докази.

Позивач клопотання про забезпечення позову ніяким чином не обґрунтував, у позовній заяві міститься лише посилання на ст. 66 ГПК України, як на статтю, якою позивач керувався при зверненні до суду. Не додано також доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування заходів до забезпечення позову (реалізація належного відповідачу майна, чи-то підготовчі дії до його реалізації, спрямування грошових коштів на інші цілі, аніж розрахунки з позивачем тощо). Крім того, позивач не наводить індивідуальних ознак майна (рухомого та/чи нерухомого), яке належить відповідачу, та на яке він (позивач) просить накласти арешт, а також не вказано рахунків, на яких містяться грошові кошти відповідача.

Позивач, звертаючись із клопотанням про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти відповідача, не надав достатніх доказів, які б підтверджували обставини, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

У зв’язку з викладеними вище, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача.

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання Державного підприємства “Дослідне господарство “Забойщик” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” про забезпечення позову.

Примірники даної ухвали направити сторонам.

Суддя Л.П. Гандюкова