Court ruling № 57304532, 14.04.2016, Mykolaiv Regional Court of Appeal

Справа №487/1116/16-ц 14.04.2016 14.04.2016 14.04.2016

Провадження №22-ц/784/848/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Данилової О.О.,

суддів - Лівінського І.В., Шаманської Н.О.,

із секретарем Лівшенком О.С.,

за участю заявника ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2,

представника стягувача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на ухвалу судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 11 березня 2016 року у провадженні за скаргою

ОСОБА_1 на дії державного виконавця

У С Т А Н О В И Л А:

У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції, вчинені при виконанні судового наказу Господарського суду Миколаївської області від 24 січня 2012 року.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2016 року у відкритті провадження відмовлено за пунктом 1 частини 2 статті 122 ЦПК у звязку з тим, що скарга не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила ухвалу судді скасувати та постановити нову ухвалу та зупинити виконавче провадження. Апелянт посилалась на те, що з 2014 року не є субєктом підприємницької діяльності, а тому не погодилась з висновком судді, що її скарга підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідно до статті 383 ЦПК сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншою посадовою особою державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права та обовязки.

Статтею 82 Закону «Про виконавче провадження» (далі Закон) також передбачено право боржника на судове оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень органів виконавчої служби щодо виконання судового рішення є, насамперед, юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ.

Таким чином, скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця під час виконання рішень, ухвалених господарським судом, а тому і не за правилами ЦПК, не можуть бути розглянуті за статтею 383 ЦПК.

Розгляд таких справ здійснюється відповідно до статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

З матеріалів скарги ОСОБА_1 вбачається, що нею оскаржуються рішення та дії державного виконавця, вчинені в межах виконавчого провадження, відкритого за судовим наказом, виданим Господарським судом Миколаївської області 24 січня 2012 року про стягнення з ОСОБА_4 на користь ПАТ «ОСОБА_5 Аваль» кредитної заборгованості (а.с. 4-8).

Встановивши ці обставини, суддя вірно виходив з того, що скарга ОСОБА_4 не може бути розглянута за правилами статті 383 ЦПК та не може бути розглянута в порядку цивільного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 122 ЦПК є підставою для відмови у відкритті провадження.

Доводи ОСОБА_4 про те, що вона припинила підприємницьку діяльність, а тому її скаргу як фізичної особи має розглядати Заводський районний суд м. Миколаєва, не мають правового значення.

Підвідомчість справ (судова юрисдикція) за скаргами на дії державного виконавця визначається, на відміну від позовів, не субєктним складом учасників спору, а, як зазначалось вище, юрисдикційною належністю суду, який видав виконавчий документ.

Оскільки апеляційна скарга не містить доводів, які б спростовували висновки суду, та доводили би порушення ним норм процесуального законодавства, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали судді.

Керуючись статтями 312, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 11 березня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий О.О. Данилова

Судді І.В. Лівінський

ОСОБА_6