Court ruling № 57282936, 14.04.2016, Kyiv City Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 760/14746/15-ц Головуючий у 1-ій інстанції - Кицюк В.С.

Апеляційне провадження Доповідач - Іванченко М.М.

№22-ц/796/6228/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Іванченка М.М.

суддів: Желепи О.В., Шиманського В.Й.

при секретарі: Перетятько А.К.

за участю:

позивача: ОСОБА_2

представника позивача: ОСОБА_3

представника відповідача: ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа - головне управління юстиції в м. Києві, про вселення

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5

на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд вселити його в квартиру АДРЕСА_1.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що йому на праві власності належить 1/6 частина квартири АДРЕСА_1, проте між сторонами склалися складні стосунки, відповідач весь час перешкоджає заселенню позивача у спірну квартиру, тому позивач фактично позбавлений права користування своєю власністю.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа - ГУЮ в м. Києві, про вселення- задоволено.

Вселено ОСОБА_2 в квартиру АДРЕСА_2.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5подав апеляційну скаргу в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду є необґрунтованим та незаконним, оскільки ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин справи. Зокрема зазначає, що сторони не можуть проживати в спільній квартирі, між ними склались неприязні відносини. Також зазначає, що у позивача наявне інше житло, проте судом першої інстанції належним чином не було з'ясовано дану обставину.

Представник відповідача в суді апеляційної інстанції підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Позивач та його представник в суді апеляційної інстанції заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили її відхилити.

Третя особа у судове засідання не з'явилась про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Колегія суддів вважає за можливе розглядати справу у відсутність осіб, що не з'явились, оскільки відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого у справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що ОСОБА_2 на підставі рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року належить на праві власності 1/6 частина квартири АДРЕСА_1.

Судом також встановлено, що по 1/3 частині квартири АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі договору міни, виданого 24 березня 1994 року Товарною біржею «Українська біржа Десятинна».

На підставі довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб виданої КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва» від 17 лютого 2016 року у квартирі АДРЕСА_2 зареєстрований ОСОБА_2

Відповідно до ст.cт.317, 321 ЦПК України власникові майна належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст.150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Тому колегія суддів вважає, що позивач є співвласником частини у спірній квартирі, крім того рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03 березня 2014 року набрало законної сили, а тому ОСОБА_2 має право на користування належним йому на праві власності майном, в тому числі щодо вселення та проживання з правом вимагати захисту свого порушеного права.

Щодо доводів апеляційної скарги проте, що сторони не можуть проживати в спільній квартирі, між ними склались неприязні відносини та те, що позивач та її донька є особами протилежної статі і позивач не є членом її сім'ї відповідача, колегія суддів не може прийняти до уваги, оскільки, ст.321 ЦК України передбачено, що суд не може позбавити права власності без згоди власника, а тому відповідно до ст.358 ЦК України дане питання повинно вирішуватись за згодою усіх співвласників.

Посилання апелянта про те, що відсутні підстави для вселення ОСОБА_2 у спірну квартиру оскільки у нього є інше майно, яке він використовує для власного проживання, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що позивач, як власник зокрема спірної квартири має право на проживання в ній.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, на законність оскаржуваного рішення не впливають.

Тому колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для його скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 - відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 23 лютого 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий

Судді: