№ 57228021, 15.04.2016, Kherson District Administrative Court

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2016 р.м. ХерсонСправа № 821/436/1613 год. 30 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Дудар Е.І.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Каховський завод електрозварювального устаткування" до Каховської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Каховський завод електрозварювального устаткування" (далі позивач, ВАТ) у січні 2011 року звернулося до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення Каховської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі відповідач, Каховська ОДПІ) від 09.09.2010 р. № НОМЕР_1 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4002454,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2011 р. позов задоволено частково. Скасовано рішення Каховської обєднаної державної податкової інспекції у Херсонській області від 09.09.2010 р. № НОМЕР_1 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 1514096 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012р. скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено повністю.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2016р. постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10.08.2011р. та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012р. скасовано в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Каховської ОДПІ у Херсонській області від 09.09.2010р. № НОМЕР_1 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1514096 грн. та направлено справу в цій частині на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012р. в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення Каховської обєднаної державної податкової інспекції у Херсонській області від 09.09.2010 р. № НОМЕР_1 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2488358,00 грн. залишено без змін.

Таким чином новому розгляду підлягають позовні вимоги щодо скасування рішення Каховської ОДПІ у Херсонській області від 09.09.2010р. № НОМЕР_1 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1514096 грн. за порушення вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Судом встановлено, що Каховською ОДПІ у Херсонській області проведено планову виїзну перевірку позивача за період з 01.04.2009р. по 31.03.2010р., за результатами якої складено акт від 01.09.2010р. № 512/23-8/00213993.

На підставі акта перевірки прийнято рішення від 09.09.2010р. № НОМЕР_1 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в загальній сумі 4313984,00 грн., розрахунок пені наведений в додатках № № 9, 10 до акта перевірки.

Із загальної суми підлягає перегляду пеня за недотримання вимог ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994р. № 185/94 ВР, а саме: порушення терміну надходження валютної виручки за експортними контрактами в сумі 1514096 грн., в т.ч.: в сумі 1513203,00 грн. за контрактом від 14.10.2008р. № 06/42-2008 із SaZ s.r.o (Чехія) та в сумі 893,00 грн. за контрактом від 11.11.200р. № 06/43-2008 із SaZ s.r.o (Чехія).

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали. Суду пояснили, що ВАТ "Каховський завод електрозварювального устаткування" вважає необгрунтованим та невідповідним законодавству нарахування пені у сумі 1513203,00 грн. по контракту № 06/42-2008 з фірмою "SaZ s.r.o", Чехія та нарахування пені у сумі 893 грн. по контракту № 06/43-2008 від 11.11.2008 з фірмою "SaZ s.r.o", Чехія, посилаючись на те, що між сторонами контракту укладений договір про залік взаємних вимог, яким взаємна заборгованість погашена повністю. Податковий орган безпідставно проігнорував договір про залік взаємних вимог, укладений з нерезидентом фірмою "SaZ s.r.o", якими взаємна заборгованість була повністю погашена у сумі 226891 євро. Крім цього позивач зазначив про порушення податковим органом строків накладення адміністративних господарських санкцій, передбачених ст. 250 ГК України, оскільки спірне рішення було прийняте у строк більше, ніж через рік після вчинення порушення. Із цих підстав просили суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, зазначивши, що факт надходження товару на митну територію України від іноземних партнерів позивача оформлено ВМД типу ІМ-74 "Митний склад", що не можна вважати завершенням імпортної операції. Крім того, слід зазначити, що пунктом 3.3. Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженій постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з увезенням її на територію України, якщо така продукція згідно з законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 "Імпорт ", ІМ- 41 "Реімпорт ", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі ", ІМ-75 "Відмова на користь держави ", ІМ-76 "Знищення або руйнування ") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД, а в інших випадках - після пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує здійснення нерезидентом поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Таким чином, знаходження товару на ліцензійному складі не с підставою для зняття операції з валютного контролю, закінчення відліку 180 днів припиняється тільки після належним чином оформленої ВМД При відсутності ВМД типу ІМ - 40, після закінчення законодавчо встановлених строків ввезення товарів на митну територію України з резидента стягується пеня, передбачена статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". Крім того, на думку відповідача, договір про залік зустрічних вимог був укладений передчасно, оскільки строк виконання за контрактом № 06/44 від 21.11.2008р. щодо сплати позивачем нерезиденту 226891 Євро, на момент заліку ще не настав, тобто, борг у позивача ще не виник. Із вказаних підстав просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Надаючи оцінку поясненням представників сторін та доказам, наявним у матеріалах справи, суд виходить із наступних обставин та положень законодавства.

Здійснюючи новий розгляд справи, суд досліджує викладені в акті перевірки підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення із врахуванням висновків ВАСУ, зазначених в ухвалі від 22.02.2016р., які відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України є обовязковими для суду першої інстанції.

Зокрема ВАСУ, скасовуючи рішення суду першої та апеляційної інстанції, зазначив: "…Судами попередніх інстанцій належно не зясовано, чи настав до граничного терміну надходження валютної виручки на розрахунковий рахунок позивача за експортними контрактами від 14.10.2008р. № 06/42-2008 та від 11.11.2008р. № 06/43-2008, тобто до 12.09.2009 та 26.07.2009р. відповідно, строк виконання позивачем перед компанією SaZ s.r.o (Чехія) зобовязань в сумі 226891 Євро з оплати товару за імпортним контрактом від 21.11.2008 № 06/44-2008. … Також суд першої інстанції встановив, що товар надійшов на митну територію України у лютому 2009 року, станом на день укладення договору про залік зустрічних однорідних вимог товар перебував в режимі "Митний ліцензійний склад" з оформленням ВМД типу ІМ 74. Однак ці обставини встановлені судом без посилань на конкретні докази, зокрема на конкретні ВМД ІМ 74 із зазначенням їх реквізитів, через що суд касаційної інстанції не може визнати оскаржувані судові рішення в цій частині такими, що ухвалені на підставі всебічно зясованих обставин, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, а відтак обґрунтованими. …"

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

Між позивачем та компанією SaZ s.r.o (Чехія) укладено експортний контракт від 14.10.2008р. № 06/42-2008, за яким позивач 16.03.2009р. поставив товар в сумі 471891 Євро. За цим контрактом нерезидентом SaZ s.r.o (Чехія) на користь позивача 31.10.2008р. здійснено передоплату за поставку товару в сумі 255000 Євро. Граничним терміном надходження на розрахунковий рахунок позивача решти валютної виручки в сумі 216891 Євро є 12.09.2009р.

Між позивачем та компанією SaZ s.r.o (Чехія) укладено експортний контракт від 11.11.2008р. № 06/43-2008, за яким позивач поставив товар в сумі 10000 Євро. Граничним терміном надходження на розрахунковий рахунок позивача валютної виручки в сумі 10000,00 Євро є 26.07.2009р.

Загальна сума заборгованості компанії SaZ s.r.o (Чехія) перед позивачем за експортними контрактами від 14.10.2008р. № 06/42-2008 та від 11.11.2008р. № 06/43-2008 складала 226891 Євро.

Між позивачем (покупець) та SaZ s.r.o (Чехія) (продавець) укладено імпортний контракт від 21.11.2008р. № 06/44-2008 щодо поставки товару, за яким заборгованість позивача перед компанією SaZ s.r.o (Чехія) також складала 226891 Євро.

Між позивачем та компанією SaZ s.r.o (Чехія) укладено договір від 23.07.2009р. про залік однорідних вимог в сумі 226891 Євро, що виникли за контрактами від 14.10.2008р. №06/42-2008 та від 11.11.2008р. № 06/43-2008 з одного боку та за контрактом від 21.11.2008р. № 06/44-2008 з іншого.

Суд не приймає до уваги позицію податкового органу про можливість проведення заліку однорідних вимог лише частково в сумі 9891 Євро з огляду на наступне.

Згідно з контрактом № 06/44-2008 від 21.11.2008р. компанія "SaZ s.r.o", Чехія, (продавець) зобов'язалась поставити товар на загальну суму 252000 євро, за умовами контракту позивач мав здійснити попередню оплату в розмірі 25109 Євро, а 226891 Євро - протягом 60 днів з моменту оформлення вантажної митної декларації. Товар надійшов на митну територію України в лютому 2009 року, розмитнений частково в листопаді 2009 року, та частково у березні 2010 р. Умови даного контракту не уточнюють, з оформлення якого виду ВМД відліковується термін сплати вартості товару: або з моменту оформлення ВМД ІМ-74 або ІМ-40.

Судом досліджено, що станом на день укладання договору про залік взаємних вимог 23.07.09 товар знаходився в режимі "Митний склад", була оформлена ВМД ІМ 74 №508010000/9/000240, що містить відмітку Херсонської митниці про перебування товару під митним контролем України із 02.02.2009 року.

На момент виникнення, спірні правовідносини регулювались наступними правовими нормами.

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 № 185/94-ВР встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про зовнішньоекономічну діяльність від 16.04.1991р. № 959-ХІІ моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Статтею 1 Митного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку (пункт 2 ст. 1 МК); митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення (пункт 12 ст. 1 МК).

Відповідно до ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Станом на лютий 2009 року при переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях митне оформлення товару в режимі «імпорт» супроводжувалось складанням та подання декларантом ВМД типу МД-2, форма і реквізити якої передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" (далі - Положення). Відповідно до п. 8 Положення оформлена ВМД є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів та/або транспортних засобів у заявленому митному режимі і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Статтею 185 Митного кодексу України відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: …7) митний склад.

Митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання, а товари, що вивозяться за межі митної території України, зберігаються під митним контролем після митного оформлення митними органами до фактичного їх вивезення за межі митної території України (ст. 212 МК).

Отже, оформлення позивачем товару у митному режимі "Митний склад" вантажною митною декларацією типу ІМ 74 № 508010000/9/000240 від 02.02.2009р. підтверджує факт перетину товаром митного кордону України та перебування такого товару під митним контролем України.

На думку суду, саме із цього часу 02.02.2009р. у позивача як покупця за контрактом від 21.11.2008р. № 06/44-2008 виникає обовязок перед продавцем SaZ s.r.o (Чехія) щодо оплати поставленого товару у сумі 226891 Євро.

Статтею 601 Цивільного кодексу України передбачено припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

На підставі зазначеної норми позивач та компанія SaZ s.r.o (Чехія) уклали договір від 23.07.2009р. про залік однорідних вимог в сумі 226891 Євро, що виникли за контрактами від 14.10.2008р. № 06/42-2008 та від 11.11.2008р. № 06/43-2008 з одного боку та за контрактом від 21.11.2008р. № 06/44-2008 з іншого.

Цей договір укладено та залік проведено у строки, що не перевищують встановлені Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" строки для зарахування виручки від нерезидентів. Договір укладений за взаємною згодою сторін, є чинним та не визнаний судом недійсним. Відтак проведення заліку взаємної заборгованості з нерезидентом означає, що у нерезидента відсутній обов'язок перерахування резиденту України - позивачу іноземної валюти, з моменту проведення заліку відсутня заборгованість нерезидента в іноземній валюті, а відповідно немає законодавчих підстав для нарахування пені на неіснуючу заборгованість.

Щодо застосування положень ст. 250 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 250 ГК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд вважає, що у даному випадку податковим органом не порушено вимоги ст. 250 ГК України, оскільки ОДПІ повязує порушення позивачем строків надходження валютної виручки не лише із передчасним проведенням зарахування зустрічних вимог, а також і з моментом оформлення ВМД ІМ-40, а не ІМ-74 як зазначає позивач. Відповідно до додатків № 10 до акту перевірки пеня нарахована за порушення у період із 27.07.2009р. по 31.03.2010р., а штрафна санкція застосована рішенням 09.09.2010р., тобто в межах законодавчо визначених строків.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.2010 р. № НОМЕР_1 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1514096,00 грн.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.09.2010 р. № НОМЕР_1 в частині застосування штрафних санкцій у сумі 1514096,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 квітня 2016 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 9.2