Справа № 379/224/16-п Головуючий у І інстанції Василенко О. М.Провадження № 33/780/211/16 Доповідач у 2 інстанції НагорнийКатегорія 147 15.04.2016
ПОСТАНОВА
Іменем України
15 квітня 2016 року м. Київ
Суддя Апеляційного суду Київської області Нагорний А.М. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Таращанського районного суду Київської області від 09 березня 2016 року, якою -
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1,
жителя АДРЕСА_1
працюючого начальником відділу Департаменту інспектування в
агропромисловому комплексі та сфері використання природних
ресурсів Державної фінансової інспекції України, -
Притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124; ч. 1 ст. 130 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком 1 (один) рік.
ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 07.02.2016 року о 23 год. 10 хв. на автодорозі Київ-Суми-Юнаківка керував автомобілем «Toyota Prado», д.н.з. НОМЕР_1, в стані алкогольного сп'яніння, не впорався з керуванням, виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем MAN TGA 26.413, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, що рухався в зустрічному напрямку. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 11.3 та 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 вважає вказану постанову необґрунтованою в частині застосування адміністративного стягнення.
ОСОБА_2 вказує, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не взяв до уваги той факт, що правопорушник щиро розкаявся в скоєному, правопорушення скоїв вперше, а також не врахував вимоги ст. 33 КУпАП.
Апелянт зазначає, що при прийнятті рішення суд не врахував всіх обставин справи, зокрема того, що 07.02.2016 року він не збирався сідати за кермо, а тому випив небагато пива, під час чого йому зателефонували з лікарні та повідомили про тяжкий стан його матері. Також, на його думку, - судом не враховані й інші обставини, які мають пом'якшувати відповідальність, зокрема те, що на його утриманні знаходиться тяжко хвора мати, яка проживає в селі Броварського району і потребує постійного нагляду, та що в нього на утриманні двоє дітей-студентів.
Також ОСОБА_2 вказує, що суд поміж іншого суд не врахував і того, що він є інвалідом ІІ групи та має пільги по сплаті судового збору.
ОСОБА_2 просить постанову змінити в частині застосування до нього адміністративного стягнення, а саме - застосувати щодо нього адмінстягнення у виді штрафу.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_2, який апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу обґрунтованою.
Згідно з ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вина правопорушника підтверджується протоколами про адміністративне правопорушення серії АП2 № 142051 та АП2 № 142052 від 08.02.2016 року, схемою місця ДТП від 07.02.2016, а також поясненнями самого ОСОБА_2
Разом з тим, всупереч загальним засадам накладення стягнень за адміністративні правопорушення, визначеним ст.ст. 33-36 КУпАП, при накладенні стягнення на ОСОБА_2 суд не в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом'якшують відповідальність. Зокрема, вбачається, що правопорушник притягується до адміністративної відповідальності вперше, щиро розкаявся у скоєному, характеризується позитивно, має на утриманні дітей-студентів та хвору матір, є інвалідом 2-ї групи і є працюючим.
За таких обставин вважаю, що мета адміністративного стягнення, передбачена ст.23 КУпАП, буде досягнута при застосуванні до правопорушника адміністративного стягнення у виді штрафу.
Крім того, оскільки ОСОБА_2 є інвалідом другої групи, то на підставі п. 9 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про судовий збір» він звільняється від сплати судового збору.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова - зміні в частині накладеного адмінстягнення та стягнення судового збору.
На підстав викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 09 березня 2016 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та ч. 1 ст. 130 КУпАП - змінити. Накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) грн.
Виключити з резолютивної частини постанови Таращанського районного суду Київської області від 09 березня 2016 року вказівку суду про стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору у розмірі 275, 60 грн.
В решті постанову суду залишити без зміни.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Київської області А.М.Нагорний
The court decision No. 57173643, Kyiv Regional Court of Appeal was adopted on 15.04.2016. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find key information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary information easily.
This decision relates to case No. 379/224/16-п. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: