Court ruling № 57099708, 06.04.2016, Kharkiv Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 р.Справа № 820/11713/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

прокурора Маматова М.О.

представника третьої особи ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника прокурора області Прокуратури Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2016р. по справі № 820/11713/15

за позовом Прокурора Московського району м. Харкова в інтересах Харківської міської ради

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни третя особа ОСОБА_3

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Московського району м. Харкова в інтересах Харківської міської ради (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни (далі - відповідач), третя особа - ОСОБА_3, в якому просив суд:

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни №19461168 від 19.02.2015 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру №34 по вул. командарма Уборевича, б.24 у м.Харкові на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.02.2015 (реєстровий №284).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2016р.у задоволенні зазначеного позову відмовлено.

Заступник прокурора Харківської області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 124 Конституції України, Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позов прокурора Московського району м. Харкова.

Третя особа - ОСОБА_3 подала заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2016р., просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.02.2015р. державним реєстратором прав на нерухоме майно - приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Чижовою Н.А, на підставі договору купівлі-продажу квартири від 19.02.2015 року, у відповідності до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 16 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМУ від 22.06.2011 № 703, проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, за суб'єктом: ОСОБА_3 (рішення № 19461168 від 19.02.2015р.) (а.с.9-10).

Фактичною підставою для прийняття згаданого вище рішення слугувало, у т.ч. рішення Московського районного суду м.Харкова від 24.09.2014 року по цивільній справі №643/12505/14-ц, яким встановлено факт спільного проживання ОСОБА_4 (продавець спірної квартири по договору купівлі-продажу №284 від 19.02.2015 року) однією сім'єю з ОСОБА_5 з липня 2002 року по 21.06.2011 року, та визнано за ОСОБА_4 право власності в порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_2 та яке набуло законної сили.

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 29.04.2015 року рішення Моковського районного суду м.Харкова по справі №643/12505/14-ц за позовом ОСОБА_4 до Харківської міської ради, третя особа: Одинадцята державна нотаріальна контора про визнання факту спільного проживання та права власності на квартиру в порядку спадкування за законом скасовано, а провадження у справі - закрито.

Також судом першої інстанції встановлено, що ні прокурор, ні Харківська міська рада до державного реєстратора прав на нерухоме майно - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Н.А., іншої уповноваженої особи на вчинення дій щодо державної реєстрації прав на нерухоме майно з заявою про скасування рішення від 19.02.2015 року державного реєстратора не зверталися, копії Рішення Апеляційного суду Харківської області від 29.04.2015 року не надавали (а.с.55-56).

Проте, прокурором було прийнято рішення про звернення до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з передчасності звернення прокурора з позовом про скасування рішення державного реєстратора №19461168 від 19.02.2015 року.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Обов'язковість процедури реєстрації речових прав встановлена ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відповідно до якої права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч. 1 ст.9 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Частиною 4 статті 9 Закону передбачено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав або відмову в такій реєстрації.

За приписами ст. 15 Закону державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст. 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Таким чином, державний реєстратор під час розгляду заяви про реєстрацію речових прав на нерухоме майно повинен встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація прав проводиться на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Відповідно до п. 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. N 868 (далі - Порядок) для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Згідно із п. 37 Порядку документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.

Як вбачається з матеріалів справи, державним реєстратором 19.02.2015р. проведено державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу вказаної квартири, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3

Також з матеріалів справи встановлено, що право власності за ОСОБА_6 було визнано рішенням Московського районного суду м. Харкова від 24.09.2014р.

На момент прийняття державним реєстратором рішення №19461168 від 19.02.2015р. про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру обтяжень щодо неї не існувало, невідповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства державним реєстратором встановлено не було.

Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що вказане рішення державного реєстратора є незаконним, оскільки ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 29.04.2015р. рішення Московського районного суду м. Харкова від 24.09.2014р. скасовано та договір купівлі-продажу, на підставі якого проведено державну реєстрацію квартири визнано недійсним рішенням Апеляційного суду Харківської області від 09.11.2015р., колегія суддів вважає необґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність вищезазначеним вимогам, викладеним в ч. 3 ст. 2 КАС України на час прийняття такого рішення.

Отже, законність та обґрунтованість проведення державної реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, перевіряється судом на момент проведення цієї реєстраційної дії та прийняття рішення про державну реєстрацію права власності.

На час прийняття державним реєстратором спірного рішення, вказаних рішень суду апеляційної інстанції не існувало.

Інших підстав для скасування рішення державного реєстратора, колегією суддів не встановлено.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано наслідків недійсності договору купівлі-продажу від 19.02.2015р., на підставі якого відповідачем прийнято спірне рішення, оскільки під час прийняття державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права власності зазначений договір визнаний недійсним не був. Отже, підстави для скасування рішення державного реєстратора від 19.02.2015р. відсутні.

Враховуючи викладене, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора області Прокуратури Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.02.2016р. по справі № 820/11713/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Макаренко Я.М.Судді Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 11.04.2016 р.