Sentence № 57059883, 05.04.2016, Koriukivka District Court of Chernihiv Oblast

Провадження № 1-кп/736/1/16

Єдиний унікальний № 736/772/15-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2016 року м. Корюківка

Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Синько О.О.,

за участю: прокурорів Шкільнюка О.М., Батюк І.В.,

представників потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5,

захисників обвинуваченої ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

при секретарі Крапивній Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківці кримінальне провадження № 12014270150000466 за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1 одруженої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, раніше судимої:

15 жовтня 2015 року Деснянським районним судом м. Чернігова за ч.1 ст.366, ч.3 ст.368, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, що належить засудженій та з позбавленням згідно ст.54 КК України 9 рангу 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування, судимість не знята та не погашена,

у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.191, ч.3 ст.191 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2014 року завідуюча дошкільним навчальним закладом «Барвінок» с. Сядрине Корюківського району Чернігівської області ОСОБА_9 передала ОСОБА_5, яка на той час обіймала посаду Сядринського сільського голови, ноутбук марки «АSUS», що знаходився на балансі Сядринської сільської ради з 08.10.2014 року з балансовою вартістю 5691 грн. та присвоєним інвентарним номером 10480001, відповідно до інвентарної картки № 5 обліку основних засобів Сядринської сільської ради, для проведення його ремонту.

В свою чергу ОСОБА_5 обіймаючи посаду Сядринського сільського голови, тобто будучи службовою особою, а саме посадовою особою місцевого самоврядування 9 рангу 4 категорії, зловживаючи своїм службовими становищем, діючи умисно, з корисливих мотивів та в особистих інтересах, розпорядилася ним на власний розсуд. Так, 30.10.2014 року реалізовуючи свій злочинний умисел вона доставила вказаний ноутбук до Чернігівського відділення повного товариства «Ломбард-Скарбниця» (№ 192), розташованого за адресою: м. Чернігів, проспект Перемоги, 89, де уклала з представниками вказаного товариства договір № 344-14007520 від 30.10.2014 року, на підставі якого здала зазначений ноутбук у якості застави та отримала грошові кошти в сумі 2150 грн.

Зазначені грошові кошти ОСОБА_5 використала на власні потреби, а зданий в ломбард ноутбук 09.12.2014 року був реалізований у зв'язку з невнесенням ОСОБА_5 застави.

У листопаді 2014 року ОСОБА_5 з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, переслідуючи злочинний умисел спрямований на заволодіння чужими грошовими коштами шляхом зловживання довірою, під приводом розрахунку за придбання будівельних матеріалів та твердопаливного котла для реконструкції котельні Сядринської ЗОШ І-ІІІ ступенів, не маючи наміру в подальшому виконати свої зобов'язання, вчинила наступні дії.

Так, будучи обізнаною про наявні на рахунку Сядринської громадської організації «Струмок», створеної у с. Сядрине Корюківського району Чернігівської області, грошові кошти у сумі 45 тис. грн., ОСОБА_5 вирішила заволодіти ними зловживаючи довірою голови зазначеної організації ОСОБА_1, з якою перебувала у дружніх відносинах.

В період з 26.11.2014 року по 11.12.2014 року ОСОБА_5, реалізовуючи свій злочинний умисел, тричі зверталася до голови Сядринської громадської організації «Струмок» ОСОБА_1 з проханням перерахувати грошові кошти з рахунку № НОМЕР_4 Сядринської громадської організації «Струмок», відкритого у Корюківському відділенні № 0371 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на рахунок № НОМЕР_5 Корюківської міської молодіжної громадської організації «Альтернатива», відкритий у Корюківському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк».

ОСОБА_1, довіряючи ОСОБА_5, зробила два грошові перерахування, а саме 28.11.2014 року та 02.12.2014 року на загальну суму 42 тис. грн. для придбання твердопаливного котла та будівельних матеріалів відповідно.

Зокрема, 28.11.2014 року ОСОБА_1 за усною вказівкою ОСОБА_5 у приміщенні Корюківського відділення № 0371 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розташованого за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 52, надала до вказаного відділення платіжне доручення № 2 від 28.11.2014 року, на суму 25 тис. грн., із зазначенням призначення платежу: «оплата за твердопаливний котел», отримувач: КММГО «Альтернатива», яке було прийнято, а вказана сума 28.11.2014 року зарахована на рахунок № НОМЕР_5 Корюківської міської молодіжної громадської організації «Альтернатива».

28.11.2014 року у період з 16 до 17 години у приміщені Корюківського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою м. Корюківка, вул. Вокзальна, 8-а, голова Корюківської міської молодіжної громадської організації «Альтернатива» ОСОБА_13 за усним проханням ОСОБА_5 за шість послідовних операцій через термінал банку зняв раніше перераховані вказані 25 тис. грн. з рахунку № НОМЕР_5 даної громадської організації, відкритого у Корюківському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк», та передав їх у приміщені відділення ОСОБА_5

02.12.2014 року у приміщенні Корюківського відділення № 0371 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розташованого за адресою: м. Корюківка, вул. Шевченка, 52, ОСОБА_1 за усною вказівкою ОСОБА_5 знову надала до вказаного відділення платіжне доручення № 3 від 02.12.2014 року, на суму 17 тис. грн., із зазначенням призначення платежу: «оплата за будівельні матеріали згідно рахунку 1774 від 02.12.2014 р.», отримувач: КММГО «Альтернатива», яке було прийнято, а вказана сума 02.12.2014 року зарахована на рахунок № НОМЕР_5 Корюківської міської молодіжної громадської організації «Альтернатива».

02.12.2014 року у період з 16 до 17 години у приміщені Корюківського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», розташованого за адресою: м. Корюківка, вул. Вокзальна, 8-а, голова Корюківської міської молодіжної громадської організації «Альтернатива» ОСОБА_13 за усним проханням ОСОБА_5 за п'ять послідовних операцій через термінал банку зняв раніше перераховані вказані 17 тис. грн. з рахунку № НОМЕР_5 даної громадської організації, відкритого у Корюківському відділенні ПАТ КБ «ПриватБанк», та передав їх у приміщені відділення ОСОБА_5

Наприкінці грудня 2014 року ОСОБА_14, будучі фізичною особою-підприємцем, орендуючи у комунального підприємства «Убідське» Сядринської сільської ради за договором оренди нерухомого майна № 1 від 19.03.2013 року приміщення під магазин у будівлі гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2, яке відповідно до п.4.2 статуту КП «Убідське», затвердженого розпорядженням Корюківської райдержадміністрації № 532 від 20.12.2000 року, є комунальною власністю територіальної громади села, прибув до службового кабінету сільського голови ОСОБА_5, розташованого в будівлі Сядринської сільської ради за адресою с. Сядрине Корюківського району Чернігівської області, вул. Г.Білого, 54.

Після чого, ОСОБА_14, будучи обізнаним про про відсутність на той час у КП «Убідське» директора, у зв'язку з тим, що у ОСОБА_5 мався борг перед його магазином за придбаний велосипед в сумі 2240 грн., висловив останній бажання сплатити орендну плату за орендоване приміщення за період з листопада 2014 року по травень 2015 року та поклав на стіл грошові кошти в сумі 2224 грн.

При цьому ОСОБА_14 не повідомив обвинуваченій, що в подальшому забере дані кошти за оренду приміщення назад та своєю поведінкою не дав їй цього зрозуміти.

ОСОБА_5 після того, як ОСОБА_14 поклав вказані грошові кошти за оренду приміщення на стіл, заповнила квитанцію до прибуткового касового ордеру, до якої внесла відомості про сплату ним орендної плати за вказаний вище період загальною сумою 2254 грн., поставила свої підписи навпроти поля головного бухгалтера та касира, скріпивши їх печаткою КП «Убідське», що знаходилася у неї у зв'язку з відсутністю на той час директора у згаданому вище комунальному підприємстві сільської ради, та віддала вказану квитанцію ОСОБА_14

ОСОБА_14 забрав квитанцію, після чого, скориставшись тим, що гроші все ще знаходились на столі та маючи до них вільний доступ, забрав зі столу вказані грошові кошти за оренду приміщення назад та сказав ОСОБА_5, що у неї мається борг перед його магазином, а тому вона за рахунок цього боргу і повинна сплатити орендну плату.

Обвинувачена ОСОБА_5, допитана у судовому засіданні, показала, що на позачергових виборах 25.05.2014 року вона була обрана Сядринським сільським головою, після чого була ознайомлена зі своєю посадовою інструкцією та регламентом роботи сільської ради. Аби бути переобраною на наступний термін докладала багато зусиль. Коли до неї зверталась завідуюча ДНЗ ОСОБА_9 з тим, що у дитсадку треба робити ремонт, обвинувачена купувала фарбу за власний кошт, коли садку необхідні були іграшки та подушки, також все це діставала. Тож, коли ОСОБА_9 черговий раз звернулася до неї та попросила для ДНЗ комп'ютер, обвинувачена придбала у магазині «Техносвіт» у м. Корюківці ноутбук у кредит. Хоч у сільського голови також на той час робочого комп'ютера не було, обвинувачена передала придбаний ноутбук завідуючій ДНЗ ОСОБА_9 та сказала, що дитсадок може ним користуватися. На запитання останньої: «Кому дякувати?» - обвинувачена відповіла, що їй. Коли ж ОСОБА_9 та бухгалтер сільської ради почали допитуватись, звідки цей ноутбук, обвинувачена відповіла, що від спонсорів. Вказівки приймати його на баланс дитсадка не давала, оскільки в майбутньому мала намір ним користуватись. Документи про прийняття його на баланс (акт, зміни до кошторису) підписала через значну завантаженість на новій для неї роботі та через те, що не розуміла змісту вказаних документів, не розуміла, що він тепер назавжди не її. Через півтора місяці до неї знову звернулася ОСОБА_9 та сказала, що ноутбук зламався. У «Техносвіті» ремонтувати його відмовилися, близько місяця він пролежав у обвинуваченої, а потім вона повезла його ремонтувати у м. Чернігів, де їй повідомили, що необхідно замінити деталь вартістю 1800 грн., але таких коштів у обвинуваченої не було. Вказаний ноутбук їй запропонували обміняти на інший, марки ТOSНІВА, що вона і зробила.

Також, обвинувачена зазначила, що ОСОБА_14 орендує приміщення під магазин у гуртожитку КП «Убідське» з орендною платою орієнтовно 332 грн. на місяць. Обвинувачена свого часу придбала у його магазині велосипед у борг, за який щомісяця сплачувала по 200- 300 грн. У кінці грудня, коли у КП «Убідське», яке підпорядковується сільській раді, був відсутній директор, ОСОБА_14 звернувся до неї та попросив виписати квитанцію про сплату орендної плати за 6 місяців, а коли у КП з'явиться директор, він її сплатить. Гроші за оренду згаданого приміщення ОСОБА_14 їй не давав і вона у нього ніяких грошей не брала, а просто виписала квитанцію про сплату орендної плати. Навіщо йому вказана квитанція, ОСОБА_14 не казав. Усвідомлювала, що квитанцію виписує не отримавши коштів.

Стосовно придбання твердопаливного котла для Сядринської ЗОШ обвинувачена зазначила, що за спонсорські кошти була виготовлена відповідна проектно-кошторисна документація, вартість котла по проекту склала 125 тис. грн. На рахунок ГО «Струмок» для придбання твердопаливного котла благодійним фондом «Слов'янський» було перераховано 45 тис. грн. Після чого обвинувачену викликав до себе голова РДА ОСОБА_15 та сказав, що якщо вона і надалі планує іти на вибори, то повинна відшукати кошти на котел. Пізніше до Сядринської сільської ради звернулись представники заводу «Артем» м. Київ та сказали, що хочуть орендувати землю на території сільської ради, від якої має намір відмовитись попередній орендар - сільськогосподарське підприємство. Обвинувачена спитала, чи не можуть вони допомогти з котлом. Ті погодились його виготовити на умовах, що з вартості котла, а це 110 тис. грн., 45 тис. грн. сплатить сільська рада, як передоплату, а решту вартості вони покриють за власний кошт у якості спонсорської допомоги. Через ФОП ОСОБА_16 обвинувачена внесла передоплату, а вони поставили котел. Проте, коли обвинувачена була відсторонена від посади, землю віддали іншому - місцевому сільгосппідприємству. Котел є в наявності, але голова Корюківської РДА ОСОБА_15 та начальник відділу освіти ОСОБА_17 відмовлялися приймати його на баланс, оскільки не була добудована котельня. Сільська рада також не могла прийняти його на баланс, оскільки школа не знаходиться на балансі сільської ради. На даний час у Сядринську ЗОШ вже закупили два інших котла. При цьому обвинувачена зазначила, що кошти з рахунку ГО «Струмок» перераховувались ГО «Альтернатива», оскільки необхідно було зняти готівку для того, щоб сплатити завдаток за котел. Готівкові кошти, зокрема, 25 тис. грн. та 17 тис. грн., обвинуваченій передавав голова ГО «Альтернатива» ОСОБА_13 З лютого по травень 2015 року придбаний котел зберігався на території Холминського спиртзаводу, на даний час зберігається у м. Мена у ОСОБА_18, за якою адресою, вказати не може.

Свою вину в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях не визнала. Заявлені до неї цивільні позови не визнала.

Представник потерпілого ОСОБА_3, допитана у судовому засіданні, показала, що з 15.02.2015 року обіймає посаду директора КП «Убідське». Коли приступила до роботи, то у ОСОБА_14 згідно касових документів малась заборгованість по орендній платі перед комунальним підприємством, яку він частково погасив у лютому 2015 року, а саме за листопад-грудень 2014 року, та повідомив, що у прокуратурі йому сказали орендну плату більше не сплачувати і що він заплатить за оренду, якщо обвинувачена поверне йому борг. У червні 2015 року орендна плата ОСОБА_14 була сплачена у повному обсязі. При проведенні перевірки у КП «Убідське» було встановлено, що не оприходувано ордер на суму 2254 грн., за що на підприємство накладено штраф, який з травня 2015 року обвинувачена добровільно відшкодовує частинами.

У зв'язку з тим, що заборгованість по орендній платі КП «Убідське» сплачена ОСОБА_14 у повному обсязі, будь-які претензії майнового характеру до обвинуваченої відсутні, представник потерпілого від заявленого нею цивільного позову відмовилась та подала до суду заяву про залишення його без розгляду.

Представник потерпілого ОСОБА_4, допитана у судовому засіданні, показала, що вона з 30 жовтня 2015 року являється Сядринським сільським головою, тобто, на даний час, представником потерпілого. Зі слів обвинуваченої їй стало відомо, що ноутбук марки АSUS ніби то було подаровано дитячому садку спонсорами, але ким саме, розголошувати останні не бажають. Те, що ноутбук саме подарований, свідку відомо саме зі слів обвинуваченої. Пізніше вона дізналась, що ноутбук начебто був забраний на ремонт та зданий у ломбард. Під час допиту 16.10.2015 року у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_4 показала, що стосовно сплати орендної плати ФОП ОСОБА_14, у січні 2015 року їй стало відомо про те, що обвинуваченою йому була виписана квитанція за оренду приміщення. ОСОБА_14 особисто казав їй, що дійсно сплачував за оренду сільській голові 2000 грн., тобто, ніби то за квитанцію про оплату орендної плати він списав сільській голові її особистий борг по його магазину. ОСОБА_4 з 2010 року являлась депутатом Сядринської сільської ради. 21.12.2014 року була присутня на засіданні сесії депутатів сільської ради, де поставила запитання обвинуваченій, чи справді з рахунку громадської організації с. Сядрине «Струмок» знято грошові кошти в сумі 45 тис. грн., на що вона повідомила, що у січні 2015 року придбала котел, який повинен прибути з м. Києва. На сходах села обвинувачена показувала договір та накладну на придбання котла у ФОП з м. Мена. Але, де конкретно знаходиться котел, вона так і не сказала, ніхто його не бачив. Також, ОСОБА_4 чула, що у вересні 2014 року обвинувачена подарувала дитячому садку ноутбук. Від працівників дитсадка їй відомо, що на даний час там є якийсь ноутбук, але вони його не включають.

Цивільний позов, заявлений прокуратурою в інтересах Сядринської сільської ради, підтримала.

Представник потерпілого ОСОБА_1, допитана у судовому засіданні, показала, що з 26 вересня 2014 року вона являється головою громадської організації «Струмок» с. Сядрино Корюківського району Чернігівської області. У кінці жовтня 2014 року від благодійного фонду «Слов'янський» на рахунок організації надійшло 45 тис. грн., після чого до неї прийшла Сядринська сільська голова ОСОБА_5 та сказала, що треба купувати котел для Сядринської ЗОШ та що це вказівка голови Корюківської райдержадміністрації. Нею було перераховано кошти в сумі 25 тис. грн. на рахунок ФОП ОСОБА_19. Пізніше обвинувачена сказала, що платіж не пройшов, а самі кошти, але вже трохи більше 22 тис. грн., було повернуто. Потім обвинувачена сказала, що знайшла іншу громадську організацію та надала аркуш з її платіжними реквізитами. Представник потерпілого перерахувала з банківського рахунку ГО «Струмок» на рахунок ГО «Альтернатива» грошові кошти в сумі 25 тис. грн. з призначенням платежу «на твердопаливний котел», близько тижня потому перерахувала ще 17 тис. грн. з призначенням платежу «на будівельні матеріали», а в кінці листопада - на початку грудня 2014 року перерахувала 540 грн. При цьому будь-який договір не складався, це була усна домовленість обвинуваченої з ГО «Альтернатива». Щоб закуповувався котел за ці кошти, представник потерпілого не бачила. Вказала, що обвинувачена надавала допомогу ЗОШ будівельними матеріалами, але за чиї кошти вони закуповувались, їй не відомо. Із заявою до міліції звернулась, оскільки самими ж працівниками міліції їй було повідомлено, що до них звернувся ОСОБА_13 та розповів, що ним було знято готівкові кошти з рахунку громадської організації та передано обвинуваченій, у зв'язку з цим і була написана заява до міліції. Долею коштів представник потерпілого раніше не поцікавилась, оскільки минуло замало часу та у зв'язку з тим, що свідок звикла довіряти людям. Заявлений цивільний позов підтримала.

Свідок ОСОБА_9, допитана у судовому засіданні, показала, що вона працює на посаді завідуючої дошкільним навчальним закладом с. Сядрине. Вона зверталася до Сядринської сільської ради з проханням надати дитячому садку для роботи ноутбук, а у вересні 2014 року обвинувачена, на той час Сядриснька сільська голова, принесла ноутбук марки АSUS. На запитання свідка: «Кому за нього дякувати?» - відповіла: «Мені». Пізніше, коли свідок запитала, як його ставити на баланс, обвинувачена відповіла, щоб поставили, як від батьків. У жовтні 2014 року він був поставлений на баланс дитячого садка. Зокрема, комісією, до якої входили, крім свідка, вихователі та бухгалтер сільської ради, було складено акт про надходження в натуральній формі, ноутбуку був присвоєний інвентарний номер. Обвинуваченій про постановку ноутбука на баланс було відомо. Згодом, після прийняття його на баланс, свідок віддала ноутбук обвинуваченій для проведення ремонту. Пізніше комісією свідку був переданий інший ноутбук, марки ТOSНІВА, який на даний час поставлений на баланс взамін першого.

Свідок ОСОБА_20, допитана у судовому засіданні, показала, що вона працює на посаді головного бухгалтера Сядринської сільської ради. У вересні 2014 року обвинувачена повідомила, що від спонсорів надійшов ноутбук для дитячого садка, від кого саме, сказала, що вона не бажає розголошувати. Документів на нього не було, лише товарний чек. Свідок сказала, що його необхідно поставити на баланс. За участю завідуючої ДНЗ було складено акт про придбання товарно-матеріальних цінностей. 08.10.2014 року за розпорядженням голови сільської ради було збільшено кошторис, відповідні дані були подані у казначейство, отриманий меморіальний ордер, а ноутбук поставлений на баланс. При проведенні 01.11.2014 року щорічної інвентаризації ноутбуку у ДНЗ не виявилося, на що завідуюча ДНЗ ОСОБА_9 пояснила, що передала його сільській голові ОСОБА_5 у присутності секретаря сільської ради для проведення ремонту. А у травні обвинувачена принесла вже зовсім інший ноутбук марки «ТOSНІВА», а не «АSUS».

При цьому свідок додала, що на ноутбук була заведена інвентарна картка та присвоєний інвентарний номер. Ноутбук був поставлений на баланс на підставі акту придбання матеріальних цінностей у відповідності з інструкцією з ведення бухгалтерського обліку. Спонсори при наданні благодійної допомоги заяву у сільську раду не пишуть. Ноутбук було передано саме у власність, оскільки обвинувачена при його передачі стверджувала, що його подарували спонсори і сказала ставити його на баланс, а пізніше нею, як сільською головою, було затверджено акт придбання матеріальних цінностей за наступною процедурою. На її ім'я було складено подання про оприбуткування ноутбука, на підставі чого нею, як сільською головою, було видано розпорядження про його оприбуткування. Було складено довідку про зміни до кошторису та надходження натуральних матеріальних цінностей, після чого було надруковано платіжне доручення та змінився власник ноутбука. Про те, що цей ноутбук належить обвинуваченій, вона не повідомляла.

Свідок ОСОБА_14, допитаний у судовому засіданні, показав, що він орендує у КП «Убідське» приміщення під магазин у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2. Орендну плату свідок завжди сплачував за 6 місяців вперед. Наприкінці грудня 2014 року директора у КП «Убідське» не було, свідок звернувся до обвинуваченої, так як у неї мався борг у магазині свідка на суму 2240 грн., та сказав, що йому треба сплатити орендну плату. Свідок поклав на стіл гроші в сумі 2224 грн. Обвинувачена виписала та віддала йому квитанцію про сплату орендної плати, після чого свідок забрав зі столу вказані грошові кошти назад та сказав, що у неї мається борг перед магазином, тому вона повинна за рахунок цього боргу і заплатити орендну плату. При цьому свідок пояснив, що перед тим, як вона виписала квитанцію, наперед він їй не казав, що забере кошти за оренду назад та не давав їй цього зрозуміти. Сталося це перед новим 2015 роком. Вказана подія відбулася близько 11-ї год. ранку, а близько 16-ї год. до свідка приїхали працівники міліції та сказали віддати квитанцію. Свідок їм пояснював, що гроші за оренду дійсно клав на стіл, але обвинуваченій їх не віддав. На досудовому слідстві давав інші показання, так як працівники міліції сказали йому, що в іншому випадку він взагалі своїх грошей назад не отримає, та тому, що він думав, що справа лише в неправильно заповненій квитанції. Після того, як мати обвинуваченої повернула за неї борг, свідок заплатив орендну плату КП «Убідське» в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_21, допитана у судовому засіданні, показала, що з 14.09.2014 року по 19.12.2014 року вона працювала на посаді директора КП «Убідське». ОСОБА_14 орендував кімнату під магазин у приміщенні колишнього гуртожитку, який знаходився на балансі комунального підприємства, але розмір орендної плати їй не відомий, так як за час її роботи ОСОБА_14 жодного разу за оренду не сплачував та мав заборгованість по орендній платі. Орендна плата повинна була вноситись по прибутково- касовому ордеру КП «Убідське».

Свідок ОСОБА_13, допитаний у судовому засіданні, показав, що він являється головою Корюківської міської громадської організації «Альтернатива». В кінці листопада 2014 року йому подзвонила його знайома ОСОБА_5 та попросила допомогти їй отримати спонсорську допомогу через рахунок ГО «Альтернатива» на придбання твердопаливного котла. Знаючи обвинувачену, як порядну людину, та будучи обізнаним про необхідність проведення ремонту у Сядринській ЗОШ, свідок не мав причин їй не довіряти та погодився допомогти.

08.11.2014 року зателефонувала обвинувачена та сказала, що на рахунок громадської організації надійдуть 25 тис. грн. від ГО «Струмок». Треба їх зняти, щоб розрахуватися за ремонтні роботи. Свідок з обвинуваченою зустрілись та зняли вказані кошти. Обвинувачена запропонувала свідкові 800 грн., той відмовився, але на благодійність, на потреби воїнів АТО, взяв. Зняті через термінал кошти у сумі 24 тис. грн. (200 грн. було знято за послуги банку) свідок віддав обвинуваченій у приміщенні Приватбанку в м. Корювівці, по вул. Вокзальній, 10. Кошти були перераховані з призначенням платежу: «на пидбання твердопаливного котла».

02.12.2014 року на рахунок громадської організації надійшло 17 тис. грн. з призначенням платежу: «на придбання будівельних матеріалів» від ГО «Струмок», 16 тис. 800 грн. з яких свідок знову передав обвинуваченій у приміщенні Приватбанку, 200 грн. становили банківські послуги.

10.12.2014 року свідку знову зателефонувала обвинувачена та сказала, що на рахунок громадської організації буде перераховано ще 5 тис. грн., але вже не на благодійну допомогу. 11.12.2014 року свідок з обвинуваченою намагалися зняти ці кошти через банкомат, але на рахунку їх не було. Тоді обвинувачена попросила дати їй ці кошти, показала роздруківку з банку та сказала, що можливо вони ще не дійшли, а їй треба розраховуватися з робітниками. У свідка не було причин їй не довіряти, він зняв ці кошти та дав обвинуваченій 5 тис. грн., з них вона одразу повернула 800 грн., які раніше позичала. Наступного дня на рахунок надійшло 520 грн. від ГО «Струмок», призначення платежу: «придбання будівельних матеріалів». Решту коштів обвинувачена так і не повернула. Через два місяці їх віддала мати обвинуваченої.

Свідок також пояснив, що будь-які господарські документи за вказаних обставин не складались, ГО «Альтернатива» не здійснює продаж будь-яких товарів, твердопаливного котла він також не бачив. На даний час обвинувачена свідку нічого не винна.

Свідок ОСОБА_16, допитаний у судовому засіданні, показав, що до останнього часу він займався підприємницькою діяльністю. Обвинувачену вперше побачив у грудні 2014 року, коли та приїздила оглянути котел, який свідок замовляв для власних потреб. Вона сказала, що їй потрібен котел, який зміг би отопити школу. 18.12.2014 року з обвинуваченою був укладений договір купівлі-продажу твердопаливного котла. Вона наперед готівкою сплатила за котел 45 тис. грн., після чого вказаний котел був замовлений у м. Києві. Його привезли у лютому 2015 року. Забирала обвинувачена котел машиною «КАМАЗ». Розрахунки з обвинуваченою велися готівкою, оскільки свідок мав кредит у банку.

Свідок ОСОБА_22, допитана у судовому засіданні, показала, що вона працює на посаді директора Сядринської ЗОШ І-ІІІ ст. Корюківського району Чернігівської області. У 2014 році, перед початком навчального року, постало питання встановлення котла опалення у ЗОШ. За спонсорську допомогу (будівельні матеріали) будувалась прибудова до котельні. За спонсорські кошти була виготовлена проектно-кошторисна документація. Кошти на котел перераховувались на рахунок громадської організації «Струмок». Зі слів обвинуваченої, було перераховано близько 45 тис. грн. Згаданого котла на даний час у школі немає, він туди не завозився. Будівництво прибудови до котельні ЗОШ не завершено, встановити котел там неможливо. Коштів, що були зібрані для придбання котла, було недостатньо, необхідно було близько 120 тис. грн., обвинувачена займалась пошуком коштів ще. Також, обвинувачена надавала ЗОШ допомогу, зокрема, допомагала привезти 10 мішків цементу, надавала фарбу для ремонту школи.

Свідок ОСОБА_23, допитаний у судовому засіданні, показав, що він сезонно, з листопада по квітень, що мало місце зокрема і у 2014 та 2015 роках, працює кочегаром Сядринської ЗОШ І-ІІІ ст. На прохання директора Сядринської ЗОШ він приймав участь у реконструкції котельні ЗОШ, а саме у прибудові приміщення розміром 4 на 5 м. На котел малася проектна документація, оскільки будівництво велося по кресленням. Виконував ці роботи безоплатно. Під час будівництва котел туди ніхто не привозив, на час давання показань у котельні новий котел відсутній, а сама прибудова не добудована.

Свідок ОСОБА_24, допитаний у судовому засіданні, показав, що він працює завідуючим господарством Сядринської ЗОШ І-ІІІ ст. Реконструкція котельні ЗОШ здійснювалась власними силами, допомогу надавали батьки, ПСП «Рекорд», обвинувачена надавала допомогу цеглою та цементом. Роботи по реконструкції не оплачувались. Контроль за реконструкцією котельні здійснював свідок. Котла в наявності він не бачив.

Свідок ОСОБА_19, допитаний у судовому засіданні, показав, що 24-26 жовтня 2014 року на його розрахунковий рахунок в ПАТ КБ «ПриватБанк» надійшли кошти в сумі 25 тис. грн. із призначенням платежу «за котел», після чого зателефонувала обвинувачена та повідомила, що йому були помилково перераховані вказані кошти та попросила повернути їх у готівковій формі. На дану пропозицію свідок не погодився та перерахував вказані кошти назад платнику, кому саме він не пам'ятає, як помилковий платіж, за виключенням боргу, що рахувався за сільською радою, оскільки раніше він із нею співпрацював.

Свідок ОСОБА_25, допитана у судовому засіданні, показала, що вона була присутня на засіданні сесії Сядринської сільської ради, де сільський голова ОСОБА_5 повідомляла, що у Сядринській ЗОШ буде встановлено твердопаливний котел, але виявилося, що котла в наявності немає. Потім це питання порушувалося на сході села, на що обвинувачена повідомила, що на зібрані 45 тис. грн. можна придбати необхідний котел і він вже є в наявності, а потім казала, що котел знаходиться, то на ганку в сільській раді, то в пожежній частині, то в районному відділі освіти, але ніхто котла так і не бачив.

Вина обвинуваченої ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, підтверджується показаннями представника потерпілого ОСОБА_4, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_20, а також іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема:

- даними копії рішення сорок третьої сесії шостого скликання Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області від 10.06.2014 року, згідно яких з 10.06.2014 року на період скликання визнано повноваження Сядринського сільського голови ОСОБА_5 (т.2, а.с.122);

- даними копії рішення сорок третьої сесії шостого скликання Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області від 10.06.2014 року, згідно яких ОСОБА_5 - Сядринському сільському голові присвоєно 9 ранг 4 категорію посадової особи місцевого самоврядування (т.2, а.с.126);

- даними копії інвентарної картки № 5 обліку основних засобів в бюджетних установах Сядринської сільської ради, згідно яких ноутбук марки «АSUS» вартістю 5691,0 грн. взятий на облік та перебуває в ДНЗ «Барвінок» (т.3, а.с.85);

- даними копії товарного чека від 11.09.2014 року, згідно яких вартість ноутбука складає 5691,0 грн. (т.3, а.с.87);

- даними копії письмової розписки ОСОБА_5 від 11.09.2014 року про отримання нею від ПП ОСОБА_12 товару, а саме ноутбука на суму 5191,0 грн. Сума позики повинна бути повернута до 11.12.2014 року (т.3, а.с.89);

- даними копій листів ПТ «Ломбард-Скарбниця» від 24.02.2015 року, від 27.03.2015 року про те, що ноутбук марки «АSUS» 30.10.2014 року був закладений обвинуваченою ОСОБА_5 до ломбардного відділення ПТ «Ломбард-Скарбниця», розташованого за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 89. У зв'язку з невиконанням обвинуваченою договірних зобов'язань 09.12.2014 року на вказаний ноутбук звернено стягнення та реалізовано (т.3, а.с.94, 120);

- даними протоколу огляду документів від 23.02.2015 року, згідно яких оглянуто виписку по договору 344-14007520 від 30.10.2014 року, укладеному між ОСОБА_5 та ПТ «Ломбард-Скарбниця» (т.3, а.с.102-104);

- даними договору 344-14007520 від 30.10.2014 року (Специфікація), укладеного між кредитодавцем (заставодержателем) ПТ «Ломбард-Скарбниця» та позичальником (заставодавцем) ОСОБА_5, згідно якого обвинувачена отримала кредит у сумі 2150,0 грн. строком до 19.11.2014 року під заставу ноутбука марки АSUS (т.3, а.с.104);

- даними копії довідки про надходження у натуральній формі за жовтень 2014 року Сядринської сільської ради, яка підписана головним бухгалтером сільської ради, а також підписана обвинуваченою ОСОБА_5 та скріплена печаткою сільської ради (т.3, а.с.109);

- даними копії акту придбання матеріальних цінностей від 08.10.2014 року, складеного комісією ДНЗ «Барвінок», яким засвідчено факт придбання товарно-матеріальних цінностей, зокрема, ноутбуку вартістю 5691 грн. Вказаний акт затверджено обвинуваченою ОСОБА_5 08.10.2014 року та скріплено печаткою Сядринської сільської ради (т.3, а.с.110);

- даними копій платіжних доручень №№ 720, 718 від 13.10.2014 року Сядринської сільської ради на суму 5691,0 грн., з призначенням платежу про зарахування надходжень та проведення касових видатків згідно довідки про надходження у натуральній формі від 13.10.2014 року (т.3, а.с.111-112);

- даними копії розпорядження Сядринської сільської голови ОСОБА_5 № 58 від 08.10.2014 року, за яким обвинуваченою прийнято рішення про внесення змін до кошторису спеціального фонду сільського бюджету відповідно до подання № 09 від 08.10.2014 року завідуючої ДНЗ «Барвінок» про надходження додаткових коштів у вигляді натуральної форми, в т.ч. і ноутбука (т.3, а.с.113-114);

- даними копії довідки № 23 Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області про зміни до кошторису на 2014 рік, яка затверджена обвинуваченою 13.10.2014 року (т.3, а.с.115);

- даними довідки ДНЗ «Барвінок» № 7 від 27.03.2015 року про те, що на балансі ДНЗ «Барвінок» перебуває ноутбук марки «АSUS», ін. № 10480001, яким установа користувалась з вересня по листопад 2014 року (т.3, а.с.136);

- даними листа головного бухгалтера Сядринської сільської ради ОСОБА_20 від 27.03.2015 року, яким підтверджується прийняття на баланс в ДНЗ «Барвінок» 08.10.2014 року ноутбуку марки «АSUS», ін. № 10480001, балансовою вартістю 5691 грн. (т.3, а.с.137);

- даними дослідження Головного управління ДФС у Чернігівській області ДФС України № 23/25-01-16-13/3123413182 від 30.03.2015 року, згідно яких встановлено, що ОСОБА_5 привласнила грошові кошти в розмірі 2150 грн. та отримала економічну вигоду від закладання в ломбард ноутбука «АSUS», який належить ДНЗ «Барвінок» Сядринської сільської ради (т.3, а.с.140-143);

- даними протоколу огляду речей від 06.05.2015 року та фототаблиці до нього, а саме ноутбука марки «ТОSНІВА» із зарядним пристроєм «LENOVO», який зі слів ОСОБА_2 передала до сільської ради обвинувачена (т.4, а.с.52-53);

- даними листа Сядринського сільського голови ОСОБА_5 від 12.01.2015 року № 08/02-18, у якому вона особисто повідомляє Корюківську районну державну адміністрацію про отримання дошкільним навчальним закладом у 2014 році у подарунок від спонсорів ноутбука (т.5, а.с.26);

- даними товарного чека № 1/129563 від 26.04.2015 року на ноутбук марки ТОSНІВА А-210-199 б/в вартістю 2500,0 грн. (т.5, а.с.53).

При цьому суд критично оцінює показання обвинуваченої про те, що передаючи придбаний ноутбук завідуючій ДНЗ ОСОБА_9 та підписуючи в подальшому відповідні документи про прийняття його на баланс вона не усвідомлювала, що він більше не являється її власністю, оскільки вони спростовуються показаннями свідків ОСОБА_9, ОСОБА_20, а також наведеними вище письмовими доказами, з яких вбачається, що ОСОБА_5 неодноразово, як в усній формі, так і в офіційному листуванні повідомляла, що ноутбук марки АSUS саме подаровано дошкільному навчальному закладу, а також особисто підписувала та затверджувала документи про прийняття його на баланс (т.3 а.с.109, 113-115, т.5, а.с.26). Відкидає суд і версію обвинуваченої про те, що вказаний ноутбук через дороговартісний ремонт їй нібито запропонували обміняти на інший, марки ТОSНІВА, що вона і зробила, оскільки ноутбук марки АSUS був закладений обвинуваченою 30.10.2014 року, а згідно наданого нею товарного чеку № 1/129563 бувший у використанні ноутбук марки ТОSНІВА А-210-199 вартістю 2500,0 грн. було придбано обвинуваченою лише 26.04.2015 року (т.5, а.с.53).

Беручи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а її дії правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст.191 КК України, як розтрата чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем.

Вина обвинуваченої ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, підтверджується показаннями самої обвинуваченої, яка хоча і не визнала себе виною, проте, не заперечувала факту отримання нею коштів ГО «Струмок», показаннями представника потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_16, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_19, ОСОБА_25, а також іншими доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження, зокрема:

- даними протоколу огляду документу від 29.01.2015 року, згідно яких проведено огляд платіжних доручень Сядринської громадської організації «Струмок» № 3 від 02.12.2014 року, № 4 від 11.12.2014 року та долучено їх копії (т.1, а.с.90-92);

- даними протоколу огляду документу від 30.01.2015 року, згідно яких проведено огляд та вилучено банківські виписки по рахунку № НОМЕР_4 Сядринської ГО «Струмок» за листопад-грудень 2014 року (т.1, а.с.94-96);

- даними протоколу огляду документу від 28.01.2015 року, згідно яких проведено огляд копій звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку НОМЕР_5 Корюківської міської молодіжної громадської організації «Альтернатива» за листопад 2014 року, за грудень 2014 року та долучено вказані копії (т.1, а.с.107-110);

- даними протоколу обшуку від 04.02.2015 року, згідно яких проведено обшук службового кабінету Сядринського сільського голови в приміщенні Сядринської сільської ради за адресою: с. Сядрине, вул. Г.Білого, 54, під час якого виявлено та вилучено, зокрема, аркуш з рукописним текстом із зазначеними платіжними реквізитами Корюківської міської громадської організації «Альтернатива», банківські виписки по рахунку Сядринської ГО «Струмок» з 01.01.2014 по 11.12.2014 року (т.1, а.с.144-149);

- даними протоколу огляду документів від 23.02.2015 року, згідно яких, зокрема, оглянуто договір купівлі-продажу № 6 від 18.12.2014 року, укладений між ФОП ОСОБА_16 та ОСОБА_26, у відповідності з яким остання придбала твердопаливний котел за 45 тис. грн., товарний чек від 13.02.2015 року та накладну № 1 від 13.02.2015 року та долучено їх копії (т.1, а.с.161, 163-166);

- даними довідки Менської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_16 від 10.03.2015 року № 1/17/НОМЕР_3, якими підтверджується факт придбання ОСОБА_5 у ФОП ОСОБА_16 твердопаливного котла за 45 тис. грн., який було одержано безпосередньо нею (т.1, а.с.174-179);

- даними копії податкової інформації Корюківської ОДПІ ГУ ДФС у Чернігівській області від 25.03.2015 року № 130/22/36326709, якими встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій щодо постачання твердопаливного котла ГО «Альтернатива» на адресу ГО «Струмок» (т.1, а.с.188-193);

- даними копії протоколу 49 сесії Сядринської сільської ради від 22.12.2014 року, за якими ОСОБА_5 на сесії сільської ради повідомила, що кошти у сумі 45 тис. грн. було передано підряднику для сконструювання котла в строк до 20.01.2015 року (т.2, а.с.1-3);

- даними копії накладної № 1 від 13.02.2015 року, за якими ФОП ОСОБА_16 відвантажив, а ОСОБА_5 одержала котел твердопаливний вартістю 45 тис. грн. (т.2, а.с.172);

- даними листа відділу освіти Корюківської райдержадміністрації від 27.03.2015 року № 01-11/306 про те, що твердопаливний котел для котельні Сядринської ЗОШ І-ІІІ ст. на баланс відділу освіти не передавався (т.2, а.с.180);

- даними протоколу огляду місця події від 09.04.2015 року та фототаблиці до нього, згідно яких проведено огляд території Сядринської ЗОШ І-ІІІ ст., за приміщенням якої розташована котельня школи, яка має недобудовану прибудову з фундаментом під твердопаливний котел (т.2, а.с.181-182);

- даними копії розпорядження голови Чернігівської обласної державної адміністрації № 708 від 08.12.2015 року, яким реконструкцію системи теплопостачання Сядринської ЗОШ I- III ст. з встановленням твердопаливного котла включено до переліку об'єктів і заходів, що фінансуються за рахунок субвенції з державного бюджету (т.5, а.с.27-28);

- даними товарного чеку на котел твердопаливний від 13.02.2015 року (т.5, а.с.50);

- даними договору купівлі-продажу № 6 від 18.12.2014 року, укладеного між ФОП ОСОБА_16 та ОСОБА_26, у відповідності з яким остання придбала твердопаливний котел за ціною 45 тис. грн. (т.5, а.с.51).

При цьому суд критично оцінює показання обвинуваченої про те, що грошові кошти ГО «Струмок» в сумі 45 тис. грн. були використані нею за цільовим призначенням, а саме на придбання твердопаливного котла для Сядринської ЗОШ І-ІІІ ст., оскільки, як під час досудового слідства, так і під час судового провадження фактичної наявності такого котла не встановлено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5 знайшло своє підтвердження у судовому засіданні в повному обсязі, а її дії правильно кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.2 ст.190 КК України, як повторне умисне заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою.

Разом з тим, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, суд вважає, що обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_5 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, тобто в умисному, повторному привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, не знайшло свого підтвердження в ході судового розгляду.

Так, з показань свідка ОСОБА_14 вбачається, що наприкінці грудня 2014 року, у той час, коли у КП «Убідське» був відсутній директор, у службовому кабінеті обвинуваченої він повідомив останній, що має намір сплатити орендну плату за орендоване ним у комунального підприємства приміщення, поклавши на стіл грошові кошти за оренду. При цьому він наперед не повідомив їй, що забере кошти назад та не дав їй цього зрозуміти.

Після цього обвинувачена, не будучи обізнаною про наміри ОСОБА_14 забрати в подальшому грошові кошти та не маючи умислу на внесення завідомо неправдивих відомостей до квитанції про сплату ОСОБА_14 орендної плати, заповнила квитанцію до прибуткового касового ордеру про внесення ним коштів за оренду приміщення, які в той час лежали на столі, та віддала йому вказану квитанцію. Останній після того, як отримав квитанцію про сплату орендної плати, скориставшись тим, що гроші все ще знаходились на столі, забрав їх з вказаного столу, повідомивши обвинуваченій, що саме вона має внести за нього орендну плату в рахунок наявного у неї боргу перед магазином свідка.

Вказані обставини підтверджуються також показаннями представника потерпілого ОСОБА_4

Факт привласнення обвинуваченою згаданих грошових коштів шляхом зловживання своїм службовим становищем спростовується також наявними у кримінальному провадженні письмовими доказами, а саме даними прибуткових касових ордерів № 490 від 16.06.2015 року, № 474 від 12.06.2015 року, № 238 від 25.03.2015 року, згідно яких ОСОБА_14 в подальшому особисто вніс орендну плату за листопад 2014 року - червень 2015 року (т.5, а.с.23-25).

Інші зібрані в матеріалах кримінального провадження докази вказаних вище висновків суду не спростовують.

При цьому, суд вважає показання обвинуваченої про складання нею квитанції про сплату ОСОБА_14 орендної плати за домовленості з останнім про внесення в подальшому вказаних коштів директору КП «Убідське» після його призначення, нічим іншим, як версією захисту обвинуваченої від пред'явленого їй обвинувачення у заволодінні згаданими вище грошовими коштами.

За таких обставин, обвинувачену ОСОБА_5 слід виправдати за ч.3 ст.191 КК України, у зв'язку з відсутністю в її діях ознак складу даного злочину.

Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченій, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, конкретні обставини їх вчинення, наявність цивільних позовів у справі, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченій, наслідки вчинених нею кримінальних правопорушень, особу обвинуваченої - її вік, освіту, сімейний стан, стан здоров'я, те, що за місцем проживання обвинувачена характеризується позитивно, виконком Сядринської сільської ради компрометуючих даних на неї не має, обвинувачена не перебуває на диспансерному обліку в наркологічному та психіатричному кабінетах Корюківської ЦРЛ, має не зняту та не погашену судимість.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що обвинуваченій необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на певний строк, в межах санкцій частин статей, які передбачають покарання за вчинені нею злочини з призначенням за ч.2 ст.191 КК України додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади на визначений строк, що є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

За сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_5 слід визначити у відповідності до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Зважаючи на те, що вказані вище злочини було вчинено ОСОБА_5 до постановлення вироку Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2015 року (т.5, а.с.163-167), яким її засуджено за ч.1 ст.366, ч.3 ст.368, ч.1 ст.70 КК України до 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 роки з конфіскацією всього майна, що належить засудженій та згідно ст.54 КК України позбавлено її 9 рангу 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування, остаточне покарання їй слід визначити на підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, врахувавши при цьому положення ч.1 ст.55 КК України, згідно яких позбавлення права обіймати певні посади може бути призначене як додаткове покарання на строк від одного до трьох років, та частково приєднавши до покарання, призначеного за даним вироком, не відбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2015 року.

В строк відбування покарання ОСОБА_5 слід зарахувати частину покарання відбутого за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2015 року.

Вирішуючи цивільний позов заявлений у кримінальному провадженні Сядринською громадською організацією «Струмок» до обвинуваченої про стягнення 42000 грн. матеріальної шкоди суд, у відповідності до ст.1166 ЦК України вважає, що матеріальна шкода, завдана потерпілому, підлягає стягненню з обвинуваченої в повному обсязі (т.4, а.с.94-95).

Цивільний позов заявлений у кримінальному провадженні Комунальним підприємством «Убідське» до обвинуваченої про стягнення 2524 грн. матеріальної шкоди, зважаючи на те, що представником цивільного позивача ОСОБА_3 до суду подано заяву про залишення без розгляду позовної заяви, у відповідності до ч.3 ст.61, ст.128 КПК України слід залишити без розгляду (т.4, а.с.98, т.5, а.с.70).

Вирішуючи цивільний позов заявлений у кримінальному провадженні прокуратурою Корюківського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області до обвинуваченої про стягнення 5691 грн. матеріальної шкоди суд виходить з того, що обвинувачена частково відшкодувала завдану цивільному позивачу шкоду, а саме передала Сядринській сільській раді ноутбук марки ТОSНІВА А-210-199 вартістю 2500,0 грн. взамін ноутбука марки АSUS вартістю 5691 грн., а тому у відповідності до ст.1166 ЦК України цивільний позов слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченої 3191 грн. (5691 грн. - 2500,0 грн. = 3191 грн.) матеріальної шкоди (т.4, а.с.101-102, т.5, а.с.53, 119-123).

Процесуальні витрати у кримінальному проваджені у сумі 1534 грн. 50 коп. на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь держави (т.4, а.с.45).

Речові докази у кримінальному провадженні: виписки по рахунку НОМЕР_4 ГО «Струмок» за листопад-грудень 2014 року (т.1, а.с.95-97); копії звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку НОМЕР_5 Корюківської міської молодіжної громадської організації «Альтернатива» за листопад 2014 року та за грудень 2014 року (т.1, а.с.108-111); виписки по рахунку НОМЕР_4 ГО «Струмок» за період з 01.01.2014 по 11.12.2014 року, (т.1, а.с.148-150); квитанцію до прибуткового касового ордеру, надану ОСОБА_14 (т.2, а.с.206, т.4, а.с.33); ксерокопії касової книги та робочого зошиту по внесенню квартплати КП «Убідьське» (т.2, а.с.208-216, т.3, а.с.12-23, 45); виписки по договору 344- 14007520, укладеному 30.10.2014 року між ОСОБА_5 та ПТ «Ломбард-Скарбниця» (т.3, а.с.104-105), які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили слід залишити в матеріалах кримінального провадження № 12014270150000466.

Судом не вирішується питання про долю платіжних доручень по СГО «Струмок» № 3 від 02.12.2014 року та № 4 від 11.12.2014 року, оскільки оригінали вказаних речових доказів суду не надавалися та в матеріалах кримінального провадження суду відсутні (т.1, а.с.93).

Запобіжний захід ОСОБА_5, до набрання вироком законної сили, задовольнивши клопотання прокурора, слід змінити з особистого зобов'язання на тримання під вартою та утримувати її в Чернігівському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-371, 373-374, 376 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.2 ст.191 КК України.

ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України визнати невинуватою та виправдати, у зв'язку з відсутністю в її діях ознак складу даного кримінального правопорушення.

Призначити ОСОБА_5 покарання:

за ч.2 ст.190 КК України - у виді 2 (двох) років позбавлення волі;

за ч.2 ст.191 КК України - у виді 1 (одного) року позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_5 за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити остаточне покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 1 (один) рік.

На підставі ч.4 ст.70 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2015 року та визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування строком на 3 (три) роки з конфіскацією всього майна, що належить засудженій.

Згідно ст.54 КК України, позбавити засуджену ОСОБА_5 9 рангу 4 категорії посадової особи місцевого самоврядування.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбутого покарання частину покарання, що відбута нею за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 жовтня 2015 року, та рахувати строк відбування покарання з 28 січня 2016 року.

Запобіжний захід ОСОБА_5, до набрання вироком законної сили, змінити з особистого зобов'язання на тримання під вартою та утримувати її в Чернігівському слідчому ізоляторі Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Чернігівській області.

Цивільний позов Громадської організації «Струмок» задовольнити повністю та стягнути з ОСОБА_5 на користь Громадської організації «Струмок» 42000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп. матеріальної шкоди.

Цивільний позов Комунального підприємства «Убідське» до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди - залишити без розгляду.

Цивільний позов прокуратури Корюківського району Чернігівської області в інтересах держави в особі Сядринської сільської ради Корюківського району Чернігівської області задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_5 на користь Сядринської сільської ради 3191 грн. (три тисячі сто дев'яносто одну) грн. 00 коп. матеріальної шкоди. В задоволенні решти вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави 1534 (одну тисячу п'ятсот тридцять чотири) грн. 50 коп. процесуальних витрат.

Речові докази у кримінальному провадженні: виписки по рахунку НОМЕР_4 ГО «Струмок» за листопад-грудень 2014 року; копії звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку НОМЕР_5 Корюківської міської молодіжної громадської організації «Альтернатива» за листопад 2014 року та за грудень 2014 року; виписки по рахунку НОМЕР_4 ГО «Струмок» за період з 01.01.2014 по 11.12.2014 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру, надану ОСОБА_14; ксерокопії касової книги та робочого зошиту по внесенню квартплати КП «Убідьське»; виписки по договору 344- 14007520, укладеному 30.10.2014 року між ОСОБА_5 та ПТ «Ломбард-Скарбниця», які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили, - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12014270150000466.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити ОСОБА_5 та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Корюківського районного суду

Чернігівської області О.О.Синько