Court ruling № 57027839, 07.04.2016, Chernihiv Regional Court of Appeal

Справа № 750/6082/15-ц Провадження № 22-ц/795/648/2016 Суддя у I інстанції Рахманкулова І. П.Категорія: цивільна Доповідач-суддя Кузюра Л. В.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

07 квітня 2016 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

голови судового засідання - судді Кузюри Л.В.,

суддів: Онищенко О.І., Позігуна М.І.,

з участю секретаря судового засідання Шкарупи Ю.В.,

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства,

У С Т А Н О В И В:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2016 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про оспорювання батьківства відносно дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставиться питання про скасування судового рішення через порушення судом процесуальних прав позивача, оскільки його було позбавлено можливості оспорити висновок експертизи та здійснити виклик та допит у судовому засіданні свідків.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають у шлюбі з 27.06.2008 року (а.с.3)

Під час перебування сторін у шлюбі народилися ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. В актових записах про народження дітей та у свідоцтвах про їх народження позивач записаний батьком обох дітей.

23.04.2015 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на двох неповнолітніх дітей (а.с.76). Провадження у зазначеній справі було зупинено до набрання законної рішенням у даній справі про оспорювання батьківства (а.с.77).

Звернувшись з позовом про оспорення батьківства, ОСОБА_2 посилався на те, що з лютого 2013 року подружжям було припинено шлюбні відносини, а тому він не має внутрішнього переконання відносно того, що саме він є батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, в актовому записі про народження якого позивача записано батьком.

Положеннями ст. 10, 11, 60 ЦПК України передбачено здійснення судочинства на засадах змагальності сторін, а тому відповідно до наведеного принципу цивільного судочинства кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх вимог і заперечень.

За клопотанням позивача та враховуючи приписи норм процесуального закону, судом першої інстанції було призначено судово-медичну експертизу для з"ясування питання вірогідності підтвердження біологічного батьківства позивача. Зі змісту висновку експертизи №355 від 25.09.2015 року, складеного судовим експертом Відділення судово медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово медичної експертизи, вбачається, що молекулярно- генетичним дослідженням було встановлено, що вірогідність підтвердження біологічного батьківства ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_5 складає величину не менш ніж 99,99%. Такий висновок, на думку експерта, свідчить про те, що біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно дитини ОСОБА_5 є практично доведеним (а.с.61-64)

В суді першої інстанції позивачем не було надано жодних доказів на підтвердження своїх позовних вимог та не було заявлено клопотань про виклик свідків, їх допит у судовому засіданні.

Зважаючи на те, що за висновком експертизи, який не спростовано жодним доказом, біологічне батьківство ОСОБА_2 відносно ОСОБА_5 є практично доведеним, суд першої інстанції , після оцінки в сукупності всіх наданих у справі доказів, постановив законне та обґрунтоване рішення про відмову в позові на підставі положень ч.1 ст. 136 СК України.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що судом не було надано позивачеві можливості оспорити висновок експертизи, здійснити виклик та допит у судовому засіданні свідків, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, листом Деснянського районного суду м. Чернігова від 15 грудня 2015 року позивача було повідомлено про відновлення провадження у справі та призначення її до розгляду на 19 січня 2016 року (а.с.67), надіслано судову повістку про виклик в судове засідання ( а.с.70), яку ним було отримано особисто 15 грудня 2015 року. Зазначені обставини, на думку апеляційного суду, свідчить про те, що позивач мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та висновком експертизи, надання доручення адвокату для здійснення кваліфікованої правової допомоги , в тому числі і відносно спростування висновку експерта .

Проте, позивач не скористався в належному порядку наданими йому процесуальними правами в суді першої інстанції, клопотання про допит свідків було заявлено ним лише в апеляційній скарзі , яка не містила жодних обґрунтувань та мотивацій щодо спростування висновку експерта.

В засіданні апеляційного суду представником позивача адвокатом ОСОБА_3 було заявлено клопотання про призначення повторної судово-медичної імунологічної експертизи, через те, що висновок експерта № 355 від 25.09.2015 року, на якому ґрунтується рішення суду, суперечить іншим матеріалам справи та викликає у позивача сумнів щодо його правильності.

Підставою для призначення повторної експертизи зазначено порушення експертом п. 1.31 Правил проведення судово-медичних експертиз (досліджень), за приписами якого передбачено дослідження об"єктів, що швидко псуються (рідка кров тощо), в день надходження об"єкту до відділення. Зважаючи на те, що відбір зразків рідкої крові було відібрано у суб'єктів дослідження експертною установою 13 листопада 2015 року, а проведення експертизи було розпочато експертом лише 23 листопада 2015 року та тривало до 07 грудня 2015 року, що вбачається зі змісту висновку експерта, позивач вважав, що є наявними підстави для призначення повторної експертизи у даній справі.

Однак, протокольною ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 07 квітня 2016 року в задоволенні зазначеного клопотання було відмовлено через те, що воно не ґрунтується на матеріалах справи та положеннях ч.2 ст. 150 ЦПК України. Зокрема, з висновку експерта № 355 від 07.12.2015 року слідує, що 13.11.2015 року у відділенні судово-медичної генетичної ідентифікації Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи було відібрано зразки крові ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на паперові фільтри, про що було складено відповідний протокол. Зазначені дії експерта відповідають Правилам проведення судово-медичних експертиз (досліджень) та Методичним рекомендаціям „Дослідження ДНК з об"єктів біологічного походження методом полімеразної ланцюгової реакції. Враховуючи те, що за висновком експерта такий об"єкт дослідження як рідка кров не використовувався, а виділення ДНК проводилось за спеціальною методикою з використанням паперових фільтрів, які містили необхідні зразки, невідповідність висновків експерта іншим матеріалам справи, або підстав для піддання сумніву вказаного висновку, апеляційним судом встановлено не було.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 січня 2016 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Голова судового засідання: Судді: