Court ruling № 57009727, 30.03.2016, Khmelnytskyi Regional Court of Appeal

КОПІЯ

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/6442/15-ц

Провадження № 22-ц/792/574/16

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року м. Хмельницький

Колегія суддів

судової палати у цивільних справах

Апеляційного суду Хмельницької області

у складі:

Пастощука М.М. (головуючий)

Варвус Ю.Д., Заїки В.М.

секретар судового засідання Кошельник В.М.

з участю: ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Державного навчального закладу «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 26 січня 2016 року цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Державного навчального закладу «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

Звертаючись в суд з позовом ОСОБА_6 зазначала, що працювала на посаді касира і по сумісництву викладачем у Державному навчальному закладі «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг». 26 червня 2015 року Міністерством освіти і науки України видано наказ № 679 про передачу територіально відокремленого спеціалізованого відділення Державного навчального закладу «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг», у якому знаходилося місце роботи позивача, у підпорядкування до Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти». Наказом № 318-к ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» від 01.09.2015 р. ОСОБА_6 звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату. Звільнення з роботи позивач вважає незаконним, оскільки воно проведене з порушенням ст.ст. 37, 40, 184 КЗпП України; ОСОБА_6 не було запропоновано іншої роботи та при звільненні не враховано, що позивач має дитину віком шість років і є одинокою матір'ю. Всупереч ст. 47 КЗпП України ОСОБА_6 не було надано копію наказу про звільнення та не ознайомлено з ним.

Тому, позивач просила суд поновити її на роботі касиром у Державному навчальному закладі «Хмельницький центр професійної освіти сфери послуг» та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.09.2015 р. по день поновлення на роботі.

Під час розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги та просила суд поновити її на роботі касиром та викладачем у ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг», та стягнути з відповідача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 01.09.2015 р. по день поновленні на роботі. Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 26 січня 2016 року позов задоволений частково.

Поновлено ОСОБА_6 на 0,5 посади касира у Державному навчальному закладі «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг».

Стягнуто з Державного навчального закладу «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» (код ЄДРПОУ 03063283) на користь ОСОБА_6 6674, 22 грн. середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 22.09.2015 р. по 26.01.2016 р. з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі.

Постановлено, що рішення в частині поновлення на роботі та стягнення середньомісячної заробітної плати в сумі 1401,5408 грн., з яких підлягають до стягнення податок на доходи фізичних осіб та обов'язкові платежі, підлягає негайному виконанню.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного навчального закладу» Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» на користь держави 1102 грн. 40 коп. судового збору.

Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 9 лютого 2016 року внесено виправлення в рішення (вступна та резолютивна частини) Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 26.01.2016 р. по справі за позовом ОСОБА_6 до Державного навчального закладу «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, змінено: в абзаці третьому резолютивної частини рішення «4478,44 грн. середнього заробітку» на «6674,22 грн. середнього заробітку»; в абзаці четвертому резолютивної частини рішення «913,08 грн.» на «1401,54 грн.».

Внесено виправлення в повний текст рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 26.01.2016 р., змінено в абзаці четвертому резолютивної частини «1401,5408 грн.» на «1401,54 грн.».

В апеляційній скарзі Державний навчальний заклад «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» просить скасувати рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 26 січня 2016 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування незаконності рішення суду зазначається про порушення норм матеріального та процесуального права, ст.ст. 131, 157 ЦПК України. ОСОБА_6 у позовній заяві невірно посилається на ст. 37 КЗпП України. Судом не враховано, що позивачу було запропоновано іншу роботу, з умовою працевлаштування в центрі професійно-технічної освіти в м. Хмельницькому, проте ОСОБА_6 від даної пропозиції відмовилася, що підтверджується актом від 28.08.2015 р. Відповідач повторно, листом від 06.11.2015 р. № 1066 запропонував позивачу з'явитися в м. Хмельницький та приступити до роботи, але ОСОБА_6 на цей лист відповіді не надіслала, а в судовому засіданні від роботи в м. Хмельницькому відмовилася. Після постановлення рішення суду про поновлення на роботі позивач на роботі не з'явилася жодного разу і не попередила про причини своєї відсутності. 30 червня 2015 р. позивач була ознайомлена з наказом від 25.06.2015 р. № 215-к «Про можливе вивільнення» з 30.08.2015 р., а в додатках до позову вона пред'явила суду копію наказу про звільнення, тому твердження ОСОБА_6 про те, що вона не отримала копії наказу про звільнення не відповідають дійсності. Крім того, позивач отримала трудову книжку і повний грошовий розрахунок. ОСОБА_6 не надала відповідачу жодного документа, який би підтверджував, що вона є одинокою матір'ю.

В засіданні апеляційного суду представник Державного навчального закладу «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримав з викладених у ній мотивів.

Представник позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_4 апеляційну скаргу не визнав, рішення суду першої інстанції просить залишити без змін.

Позивач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про день, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку.

Колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_6 є одинокою матір'ю малолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1. 28 серпня 2003 року ОСОБА_6 переведено на посаду касира на 0,5 окладу з ПТУ-10 в професійний ліцей сфери послуг. Згідно наказу МОН, молоді та спорту України від 17.08.2011 р. Хмельницький професійний ліцей послуг змінив назву на Державний навчальний заклад «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг». Наказом № 328к від 06.09.2012 р. по ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» ОСОБА_6 поновлена на роботі з 19.09.2012 р. на посаді касира на 0,5 посадового окладу (Кам'янець -Подільське відділення) в зв'язку із закінченням відпустки по догляду за дитиною до трьох років.

ОСОБА_6 працювала в ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» на посаді касира з оплатою 0,5 посадового окладу та мала педагогічне навантаження за 2014-2015 рік 68 годин.

Позивач за сумісництвом викладала в навчальному закладі в Кам'янець-Подільському територіально відокремленому спеціалізованому відділенні ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг»: в 2012-1013 навчальному році «Основи галузевої економіки», навчальне навантаження 68 годин; в 2013-2014 навчальному році «Основи галузевої економіки», навчальне навантаження 68 годин; в 2014-2015 навчальному році» Основи галузевої економіки, навчальне навантаження 68 годин. Наказ про роботу позивача за сумісництвом в навчальному закладі не приймався.

26 червня 2015 року Міністерством освіти і науки України було прийнято наказ № 679 «Про оптимізацію мережі професійно-технічних навчальних закладів Хмельницької області, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України». Пунктами 1.1, 5.5. зазначеного наказу передбачено передати територіально-відокремлене спеціалізоване відділення Державного навчального закладу Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» у підпорядкування до Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» та проводити вивільнення та переведення працівників в установленому законодавством порядку.

25 червня 2015 року директором ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» було прийнято наказ № 215-к «Про можливе вивільнення» яким попереджено працівників Кам'янець-Подільського відділення ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» в тому числі і позивача, як касира, про можливе майбутнє вивільнення з 30.08.2015 р. З вказаним наказом позивач була ознайомлена 30 червня 2015 року.

30 червня 2015 року директором ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» було прийнято наказ № 51 «Про передачу територіально-відокремленого спеціалізованого Кам'янець-Подільського відділення», яким передбачено в зв'язку з реорганізацією передати територіально відокремлене спеціалізоване відділення ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» у підпорядкування до ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти». Пунктом 5 наказу передбачено попередити працівників цього відділення про розірвання трудового договору згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно наказу директора ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» № 238 к від 01.07.2015 р. «Про переведення працівників Кам'янець-Подільського відділення» усіх працівників територіально-відокремленого Кам'янець-Подільського відділення ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфера послуг» попереджено про розірвання з ними трудового договору згідно з п. 1 ст. 40 КЗпП України в зв'язку з реорганізацією. З вказаним наказом позивач була ознайомлена.

3 липня 2015 р. директором ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» був направлений запит директору ДНЗ «Подільський центр ПТО» щодо можливості працевлаштування по переводу працівників Кам'янець-Подільського відділення ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг, зокрема за спеціальністю касир - 1 чоловік на 0,5 окладу.

Згідно листа ДНЗ «Подільський центр ПТО» від 03.08.2015 р. працевлаштовані по переводу будуть тільки майстри виробничого навчання у разі укомплектування академічних груп.

На засіданні профспілкового комітету ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг» 28.08.2015 р. на якому було вирішено дати згоду на звільнення касира на 0,5 окладу ОСОБА_6 за скороченням штату відповідно до п. 1ст. 40 КЗпП України, позивач присутньою не була.

Наказом № 318-к від 01.09.2015 р. «Про вивільнення працівників по ст. 40 п. 1 КЗпП України» позивача ОСОБА_6 звільнено від займаної посади касира з 01.09.2015 р. у зв'язку із скороченням штату працівників.

Копію наказу про звільнення позивач ОСОБА_6 отримала по пошті в жовтні 2015 р. на поданий нею запит від 30.09.2015 р.

Враховуючи, що звільнення ОСОБА_6 з роботи з посади касира у зв'язку із скороченням штату, відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України, було проведене з порушенням норм трудового законодавства, без надання іншої роботи, без дотримання вимог ст. 184 КЗпПУкраїни, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову і поновлення її на 0,5 посади касира.

Що стосується позовних вимог в частині поновлення на роботі на посаду викладача, то рішення суду в цій частині сторонами не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не перевіряється.

Норми матеріального права застосовані судом правильно, порушень процесуального закону, які б були підставою для скасування рішення, судом не допущено. Тому наявні підстави для відхилення апеляційної скарги на підставі ст. 308 ЦПК України.

В обґрунтування незаконності рішення суду в апеляційній скарзі зазначається, що ОСОБА_6 у позовній заяві невірно посилається на ст. 37 КЗпП України.

Проте така обставина не впливає на правильність судового рішення. Крім того, в уточненій позовній заяві від 24.11.2015 р. ОСОБА_6 вже обґрунтовувала свої вимоги посиланням на ст. 36 КЗпП України.

В апеляційній скарзі також вказується, що позивачу було запропоновано іншу роботу, з умовою працевлаштування в центрі професійно-технічної освіти в м. Хмельницькому, проте ОСОБА_6 від даної пропозиції відмовилася, що підтверджується актом від 28.08.2015 р.

Такі доводи колегія суддів також не приймає з наступних мотивів.

Встановлено, що в липні 2015 р. директором ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» був направлений запит директору ДНЗ «Подільський центр ПТО» щодо можливості працевлаштування по переводу працівників Кам'янець-Подільського відділення ДНЗ «Хмельницький центр ПТО сфери послуг», зокрема серед інших і за спеціальністю касир - 1 чоловік на 0,5 окладу.

Проте, згідно листа ДНЗ «Подільський центр ПТО» від 03.08.2015 р. працевлаштовані по переводу могли бути тільки майстри виробничого навчання у разі укомплектування академічних груп, а не касир.

Також, відповідач в апеляційній скарзі звертає увагу суду на лист від 06.11.2015 р. № 1066, яким він запропонував позивачу з'явитися в м. Хмельницький та приступити до роботи, але ОСОБА_6 на цей лист відповіді не надіслала, а в судовому засіданні від роботи в м. Хмельницькому відмовилася.

На такі доводи відповідача колегія суддів зауважує, що така пропозиція була направлена ОСОБА_6 вже після її звернення за захистом своїх прав до суду, а тому вона вправі була не приймати таку пропозицію відповідача і чекати вирішення спору судом.

Крім того, як встановлено судом, позивач ОСОБА_6 є одинокою матір'ю, має малолітнього сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Наказом Міністерства освіти і науки України від 26 червня 2015 року № 679 «Про оптимізацію мережі професійно-технічних навчальних закладів Хмельницької області, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України» передбачено передати територіально-відокремлене спеціалізоване відділення Державного навчального закладу Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг», у якому позивач ОСОБА_6 працювала на посаді касира на 0,5 ставки, у підпорядкування до Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» та проводити вивільнення та переведення працівників в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 3 ст. 184 КЗпП України звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років - частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов'язковим працевлаштуванням. Обов'язкове працевлаштування зазначених жінок здійснюється також у випадках їх звільнення після закінчення строкового трудового договору. На період працевлаштування за ними зберігається середня заробітна плата, але не більше трьох місяців з дня закінчення строкового трудового договору.

Таким чином, згідно ст. 284 КЗпП України звільнення одиноких матерів, які мають дітей віком до чотирнадцяти років з ініціативи власника, або уповноваженого ним органу не допускається.

Посилання відповідача на те, що ОСОБА_6 пропонувалася інша робота від якої вона відмовилася також необґрунтовані, оскільки суд першої інстанції вказані обставини перевірив і прийшов до правильного висновку, що відсутні беззаперечні докази пропонування роботи позивачці до часу її звернення в суд з позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, посилання в апеляційній скарзі на порушення ст.ст. 131, 157 ЦПК України також не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Інші підстави, в межах доводів апеляційного суду, для скасування рішення суду відсутні.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Державного навчального закладу «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» відхилити.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 26 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: підпис

Суддя: підпис

Суддя: підпис

З оригшіналом згідно: суддя апеляційного суду Пастощук М.М.

=====

Головуючий у І інстанції - Вдовичинський А.В.

Доповідач - Пастощук М.М. Категорія № 54;55