Decision № 56996597, 22.03.2016, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/982/16

Головуючий у першій інстанції Максимович Г.В.

Доповідач Погорєлова С. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Сидоренко І.П., Цюри Т.В.

при секретарі Колмакові В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт», треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Іллічівської міської ради, ОСОБА_4, про скасування рішення, встановлення факту та заборони вчиняти певні дії,-

встановила:

Позивачі звернулися до відповідача із позовом про скасування рішення житлово-побутової комісії ДП «Іллічівський морський торговельний порт», прийняті протоколами № 1 від 21.01.2015 року та № 4 від 15.04.2015 року в частині звільнення кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 родиною ОСОБА_2 та вселення у вказану кімнату родини ОСОБА_4; встановлення факту проживання родини ОСОБА_2 у вказаній кімнаті на законних підставах; заборонити ДП «Іллічівський морський торговельний порт» вчиняти будь-які дії щодо виселення родини ОСОБА_2 з спірної кімнати до моменту вирішення цієї судової справи (а. с. 3-8).

В обґрунтування позову посилалася на те, що у 1989 році колишньому чоловіку ОСОБА_2 - ОСОБА_5 було видано ордер на проживання в кімнаті НОМЕР_2 в гуртожитку АДРЕСА_1. В 1994 році в доповнення до кімнати НОМЕР_2 їм було надано кімнату НОМЕР_1.

22.04.2015 року позивачі отримали витяг із протоколу № 4 від 15.04.2015 року житлово-побутової комісії ДП «Іллічівський морський торговельний порт», відповідно до якого їм було запропоновано терміново звільнити кімнату НОМЕР_1 від особистих речей та передати вказану квартиру іншій родині. У зв'язку з цим ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду.

Рішенням Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2015 року позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволено частково. Скасовано рішення житлово-побутової комісії Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», прийняті протоколами № 1 від 21.01.2015 року та № 4 від 15.04.2015 року в частині звільнення кімнати НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1 родиною ОСОБА_2 та вселення у вказану кімнату родини ОСОБА_4 Встановлено факт проживання ОСОБА_2 у кімнаті НОМЕР_1 в гуртожитку АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено (а. с. 77-78).

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі, посилаючись на його необґрунтованість, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права (а. с. 80-82).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги представника Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» з наступних підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 6 ЖК України жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових приміщень і гуртожитків. Правовий режим гуртожитків урегульовано главою 4 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 9 ЖК України житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Статтями 127, 128, 129 ЖК України передбачено, що для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства та профспілкового комітету. Єдиною підставою для вселення в гуртожиток є спеціальний ордер, який видає адміністрація підприємства.

За змістом указаних норм жила площа в гуртожитку надається особам, які перебувають з підприємством у трудових відносинах. Надання жилої площі особам, які не працюють на підприємстві (за розпорядженням керівництва без видачі ордера), є порушенням діючого законодавства.

Судом встановлено, гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1, перебуває на праві повного господарського відання та балансі Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт».

На підставі ордеру № 55 від 04.01.1989 року, згідно рішення житлово-побутової комісії порту (надалі ЖПК порту) № 50 від 29.08.1989 року ОСОБА_5 на склад сім'ї три особи дружина - ОСОБА_6, донька - ОСОБА_7 та син - ОСОБА_8, було виділено кімнату НОМЕР_2 в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 9).

У трудових відносинах з Державним підприємством «Іллічівський морський торгівельний порт» перебував ОСОБА_5

За усним проханням сім'ї позивачів додатково їм було виділено для тимчасового проживання кімнату НОМЕР_1, загальною площею 17,2 кв.м. Рішення ЖПК порту по цьому питанню не приймалось, ордер на вселення в кімнату НОМЕР_1 позивачам не видавався.

20.02.2008 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був розірваний. У зв'язку із розірванням шлюбу ОСОБА_5 у 2009 році звернувся до ЖПК порту з проханням про надання йому койко - місця з реєстрацією в цьому гуртожитку, але в частині для проживання мешканців, які не мають сімей. Відповідно до протоколу ЖПК порту № 32 від 02.10.2009 року йому був виданий ордер № 26 від 10.02.2010 року для вселення в кімнату НОМЕР_3, в якій ОСОБА_5 мешкає до теперішнього часу.

Отже, позивачі користуються кімнатою НОМЕР_1 в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 без достатніх на то правових підстав.

Позивачі в трудових відносинах з Державним підприємством «Іллічівський морський торгівельний порт» не перебувають, їм було запропоновано звільнити кімнату НОМЕР_1, після розлучення та переселення ОСОБА_5 в іншу кімнату (койко - місце), а також у зв'язку з тим, що донька ОСОБА_2 - ОСОБА_3 з дітьми з 2005 року не мешкає в спірній кімнаті гуртожитку, про що був складений акт від 07.05.2015 року в присутності мешканців кубрику й працівників гуртожитку (а. с. 47).

Рішенням ЖПК порту від 15.04.2015 року, яке відображено в протоколі № 4, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 було попереджено про те, що вони повинні звільнити кімнату НОМЕР_1 в гуртожитку від особистих речей до 30.04.2015 року.

Позивачі просили скасувати вказане рішення ЖПК порту та встановити факт проживання в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку на законних підставах, посилаючись на те, що кімнатою НОМЕР_1 вони користуються більше 20 років, крім того там проживають неповнолітні діти. Проте, з такими твердженнями колегія суддів погодитись не може, оскільки тривалість проживання в приміщенні гуртожитку без наявності для того правових підстав не породжує для мешканців вказаного приміщення юридичних наслідків, а саме позивачі не набули право користування спірним приміщенням у встановленому законодавством порядку. Неповнолітні діти - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зареєстровані в кімнаті НОМЕР_2 в гуртожитку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, а відтак не позбавлені можливості проживати по адресі реєстрації. Крім того, актом, складеним 07.05.2015 року в присутності мешканців кубрику й працівників гуртожитку встановлено, що ОСОБА_3 з неповнолітніми дітьми з 2005 року не мешкає в спірній кімнаті гуртожитку.

Питання виселення позивачів або їх неповнолітніх дітей в межах цієї справи не вирішується.

При указаних обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився з характером спірних правовідносин, нормами права, які підлягають застосуванню, що відповідно, призвело до неправильного вирішення справи. Колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Відповідно до п.11,12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відносно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. В мотивувальній частині кожного рішення має бути наведено також посилання на закон та інші нормативно-правові акти матеріального права (назва, стаття, її частина, абзац, пункт, підпункт закону), у відповідних випадках - на норми Конституції України, на підставі яких визначено права та обов'язки сторін у спірних правовідносинах, на ст. ст. 10, 11, 60, 212 та 214 ЦПК України й інші норми процесуального права, керуючись якими суд установив обставини справи, права та обов'язки сторін.

За правилами ст. 215 ЦПК України, рішення суду складається, зокрема, з мотивувальної частини із зазначенням, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду, а якщо були, то ким.

Вказаним приписам закону рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2015 року не відповідає, в зв'язку з відсутністю мотивувальної частини рішення. Суд не може допускати недбале відношення до складання тексту судових рішень, оскільки рішення суду є найважливішим актом правосуддя, ухваленим іменем України та покликаним забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2015 року підлягає скасуванню з ухваленням нового по суті заявлених позовних вимог.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 3, 4 ч. 1 ст. 309, ст. ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» - задовольнити.

Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 16 листопада 2015 року - скасувати. У задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт», треті особи - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Іллічівської міської ради, ОСОБА_4, про скасування рішення, встановлення факту та заборони вчиняти певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Погорєлова С.О.

Судді Цюра Т.В.

Сидоренко І.П.