05.04.2016
Справа № 1-кп/489/107/2016
У Х В А Л А
5 квітня 2016 р.
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого - судді Крутія Ю.П.,
суддів - Захарченка Д.В., Семерея М.Ф.,
за участю секретаря судового засідання - Лейфури Д.О.,
прокурора - Булаєвої І.Ю.,
обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
захисника - ОСОБА_5,
потерпілих - ОСОБА_6, ОСОБА_7,
представника потерпілих - адвоката ОСОБА_8,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_12 краю Російської Федерації, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України,
В С Т А Н О В И В :
24.12.2015 р. до суду з апеляційного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, обвинувачених у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України.
До теперішнього часу судове слідство по кримінальному провадженню не закінчено.
Строк тримання ОСОБА_1 під вартою закінчується 07.04.2016 року.
Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 заявив клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу на більш мякий, мотивуючи тим, що обвинувачений хворіє на іхтіоз, захворювання прогресує, та в умовах слідчого ізолятору він не отримує належної медичної допомоги та належного харчування при даному захворюванні.
Вислухавши думку учасників судового провадження щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд вважає, що в клопотанні захисника необхідно відмовити, а строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 доцільно продовжити до двох місяців за наступних підстав.
ОСОБА_1 обвинувачується у вчинені чотирьох злочинів, два з яких є особливо тяжкими, після оголошення підозри перебував у розшуку, раніше судимий, підозрюється у вчиненні злочинів в період іспитового строку, а отже ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме переховування від суду та вчинення іншого злочину - не зменшились. Таким чином, суд вважає, що інший менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обовязків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, -
П О С Т А Н О В И В :
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою продовжити до 03.06.2016 року.
В клопотанні захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Ю.П. Крутій
Судді: Д.В. Захарченко
ОСОБА_9
The court decision No. 56995115, Inhulskyi District Court of Mykolaiv City (until 25.04.2025 - Leninskyi District Court of Mykolaiv City) was adopted on 05.04.2016. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 478/2030/15-к. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: