Decision № 569875, 12.02.2007, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2007

Справа №2-15/17568-2006

За позовом Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму (98612 АР Крим м. Ялта, вул. Кривошти, 27, код ЄДРПОУ 03348005)

До відповідача Державної житлово-експлуатаційної організації „Лівадія” (98600, АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, Пров. Юності, 4, код ЄДРПОУ 05450908)

Про стягнення 3234,27 грн.

Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко

представники:

Від позивача – Печонкін К.А., довіреність №1409/ю від 31.07.2006р., у справі

Від відповідача – Поярков В.І., довіреність №66 від 01.11.2006р.

Обставини справи: Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму, м. Ялта звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Державної житлово-експлуатаційної організації „Лівадія” про стягнення 3234,27 грн. заборгованості за надані послуги з відпуску води з комунального водопроводу та приймання стоків в комунальну каналізацію.

Позивач позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що відповідно договору № 600 від 01.08.2001 р. надавав відповідачу послуги на відпуск води із комунального водопроводу і приймання стоків в комунальну каналізацію, однак відповідач обов’язки за договором виконував неналежним чином, що призвело до утворення заборгованості й позивач змушений звернутися до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов вих.. №397 від 15.12.2006 р., просить суд у позові відмовити.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на рішення господарського суду АР Крим від 19.04.2005р. у справі 2-24/921-2005, яким Прокурору м. Ялти в особі Республіканського комітету з житлово-комунального господарства АР Крим, Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму в позові до Державної житлово-експлуатаційної організації „Лівадія” про стягнення 7188,80 грн. відмовлено в частині стягнення 7008,95 грн. заборгованості, в частині стягнення ліміту водоспоживання та пені позов залишено без розгляду. Вказаним рішенням судом встановлено, що договір №600 від 01.08.2001р. сторонами не укладений.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 12.02.2007р. в порядку частини 2 статті 77 Господарського процесуального кодексу України для складання акту звірення взаємних розрахунків. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено за участю представників:

Від позивача – Вербицька Т.А., довіреність №3/ю від 03.01.2006р., у справі

Від відповідача – Поярков В.І., довіреність №66 від 01.11.2006р.

Справа розглядається за наявними у ній матеріалам, у відповідності зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

01 серпня 2001 року між Виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму (Водоканал)(позивач) та Державною житлово-експлуатаційною організацією „Лівадія” (Абонент)(відповідач) укладено договір № 600 на постачання води з комунального водопроводу та прийом стоків в комунальну каналізацію.(а.с.)

Відповідно до пункту 1 вказаного договору позивач приймає на себе зобов’язання постачати воду з комунального водопроводу та надавати послуги по водовідведенню, а відповідач зобов’язується сплачувати за отримані послуги відповідно рахункам.

Згідно пункту 19 Договору він укладений строком до серпня 2004р., набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на той же строк, якщо за місяць до закінчення строку не послідує заяви від однієї зі сторін про відмову від Договору.

Посилання відповідача на рішення господарського суду АР Крим від 19.04.2005р. у справі 2-24/921-2005, яким встановлено, що договір № 600 від 01.08.2001р. сторонами не укладений, суд не приймає до уваги, оскільки постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04.07.2005р. у справі №2-24/921-2005 вказане рішення було скасовано.

Відповідач не представив доказів розірвання вказаного договору або зміни його умов, у той час як відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, суд приходить до висновку, що на момент розгляду спору договір продовжує діяти.

Позивач обов’язки за договором виконав у повному обсязі, що підтверджується виставленими рахунками за період з 01.06.2004р. по 01.09.2006р. (а. с. ).

Відповідно пункту 12.9 Правил користування системами комунального водопостачання й водовідведення в містах і селищах України, затверджених Наказом № 65 Держжитлокомунгоспу України 01.07.1994 р., рахунки або інші платіжні документи за воду підлягають оплаті абонентами в п’ятиденний строк після їхнього пред’явлення позивачем. Вказане положення закріплене також і пунктом 8 Договору.

Відповідачу щомісяця пред’являлися рахунки на оплату, в яких вказувалось про обсяг наданих послуг, тарифи і загальна сума, яка підлягає сплаті.

Однак відповідач зобов’язання за договором по оплаті за отримані послуги за водокористування і водовідведення по виставленим рахункам не виконував належним чином, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у сумі 3234,27 грн. за період з 01.06.2004 р. по 01.09.2006 р., що стало підставою для звернення з позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання — відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Беручи до уваги, що судом під час розгляду наявності заборгованості Державної житлово-експлуатаційної організації „Лівадія” за отримані послуги за договором № 600 від 01.08.2001 р. на відпуск води із комунального водопроводу і приймання стоків в комунальну каналізацію встановлена належним чином, підтверджена у розмірі 3234,27 грн., а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

За приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем таких обставин суду не представлено.

Витрати по оплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державної житлово-експлуатаційної організації „Лівадія” (98600, АР Крим, м. Ялта, с. Лівадія, Пров. Юності, 4, код ЄДРПОУ 05450908, р/р 2600831196001 в Укрсоцбанк м. Ялта, МФО 324270) на користь Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства Південного берега Криму (98612 АР Крим м. Ялта, вул. Кривошти, 27, р/р 26003300081001 у ЯФ АБ «Південний», МФО 384522, ОКПО 03348005), 3234,27 грн. заборгованості, 102,00 грн. – державного мита та 118,00 грн. розходів за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.