Справа № 369/8935/15-ц Головуючий у І інстанції Волчко А. Я.Провадження № 22-ц/780/2474/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 4 06.04.2016
УХВАЛА
Іменем України
06 квітня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Поліщука М.А..
суддів: Антоненко В.І., Ігнатченко Н.В.
при секретарі: Семиволос І.І.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Петрівський квартал», ОСОБА_4 про визнання майна обєктом приватної власності, набутого за власні кошти та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання майна обєктом приватної власності, набутого за власні кошти та поділ спільного майна подружжя,-
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2015 року ОСОБА_3 звернулась в суд із вказаним позовом про визнання майна обєктом приватної власності, набутого за власні кошти та поділ спільного майна подружжя.
На забезпечення позовних вимог, ОСОБА_3 подала заяву, в якій просила вжити заходи забезпечення позову стосовно частини майна, яке є предметом позовних вимог шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати (у тому числі відмовлятись) та передавати у будь-який спосіб будь-кому майнові права на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 43,79 кв.м. та накласти арешт на вказану квартиру і накласти арешт на автомобіль Lexus RX 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
В обґрунтування заяви вказувала на те, що в період шлюбу подружжям було придбано рухоме та нерухоме майно, зокрема майнові права на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 43,79 кв.м., житлова площа 12 кв.м., вартістю 435 694,80 грн. та автомобіль Lexus RX 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Зазначала, що їй стало відомо, що ОСОБА_2 відчужив майнові права на паркомісця №133 та №134, які були придбані в період шлюбу та були предметом позову, без її згоди на користь третьої особи і вказані обставини вона вважає причинами, у зв»язку з якими необхідно забезпечити позов, так як можливе відчуження ОСОБА_2 спірного майна унеможливить виконання рішення суду.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 лютого 2016 року заяву ОСОБА_3 задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії, відчужувати (у тому числі відмовлятись) та передавати у будь-який спосіб будь-кому майнові права на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 43,79 кв.м. та накладено арешт на автомобіль Lexus RX 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_2. В задоволенні решти вимог про забезпечення позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, постановлення її з порушенням норм процесуального права і при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Постановлюючи ухвалу про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, суд, з врахуванням положень ст. 151 ЦПК України, доказів, наданих позивачем, виходив із того, що предметом позову є саме спірне майно, вид забезпечення позову співмірний із позовними вимогами і невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду за умови задоволення позову ОСОБА_3
З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з вимогами чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до роз»ясень, наданих в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом про визнання майна обєктом приватної власності, набутого за власні кошти та поділ спільного майна подружжя.
ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом, в якому також просить поділити майно подружжя.
Вбачається, що до об»єктів нерухомого, рухомого майна та боргових зобов»язань, які є предметом спору між сторонами, входять майнові права на квартиру АДРЕСА_2, загальною площею 43,79 кв.м. та автомобіль Lexus RX 2006 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1.
Суд прийняв до уваги посилання ОСОБА_5 на те, що ОСОБА_2 без її згоди відчужив на користь іншої особи ОСОБА_4 майнові права на паркомісця, оформлені попередніми договорами купівлі-продажу земельної ділянки від 19.02.2015 року.
Вказана обставина підтверджується фотокопіями вказаних договорів та рішенням Києво-Святошинського районного суду від 1 грудня 2015 року у справі за №369/8386 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зобов»язання вчинити та припинити дії, визнання правочинів недійсними, відшкодування шкоди, яким в позові відмовлено.
Проте вказаним рішенням суду встановлено нікчемність оспорюваних попередніх договорів купівлі-продажу земельної ділянки від 19.02.2015 року. (а.с.54-56).
Таким чином суд першої інстанції, із врахуванням доказів у справі, предмету та обсягу позовних вимог, пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову і обґрунтовано забезпечив позов.
Вид забезпечення позову є співмірним з заявленим позовом ОСОБА_3
Ухвала постановлена з додержанням вимог закону і передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Колегія суддів не вбачає, що права ОСОБА_2 порушені оскаржуваною ухвалою, оскільки заходи забезпечення позову носять тимчасовий характер, до ухвалення рішення суду по суті справи та набрання рішенням законної сили і задоволення клопотання про забезпечення позову не позбавляє відповідача можливості в подальшому звернутися до суду із клопотанням про скасування забезпечення позову або заміну виду забезпечення позову в порядку, передбаченому ст. 154 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги на те, що наклавши арешт на автомобіль марки Lexus RX 2006 року випуску, суд не врахував, що спору щодо нього у сторін немає і позивач у позовній заяві просила залишити цей автомобіль ОСОБА_2 підлягають відхиленню, оскільки накладення арешту на цей транспортний засіб не суперечить вимогам закону.
Так, відповідно до роз»яснень, наданих в п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» N 11 від 21.12.2007 року у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.
Інші доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість ухвали, постановлення її з порушенням норм процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи висновків суду не спростовують та не впливають на законність постановленої ухвали.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315, ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 лютого 2016 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
The court decision No. 56979937, Kyiv Regional Court of Appeal was adopted on 06.04.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find key information conveniently.
This decision relates to case No. 369/8935/15-ц. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: