Court ruling № 56972456, 23.03.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" березня 2016 р. м. Київ К/800/189/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

за участю секретаря Загороднього А.А.

та представників сторін:

позивача - Тарчинської В.В.,

відповідача - Деміденко Ю.В.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - Інспекція)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014

у справі № 2а-7550/11/2670

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал України" (далі - Товариство)

до Інспекції

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 року Товариство звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, в якому просило визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.12.2010 № 0000612201/0, згідно з яким позивачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 570 747 грн. (у тому числі 379 394 грн. за основним платежем та 191 353 грн. за штрафними санкціями).

Справа розглядалася судами неодноразово, Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.05.2014 прийняті у справі судові акти скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Касаційний суд дійшов висновку про неповноту встановлення судами обставин справи, що входять до предмета доказування у справі, та зазначив про необхідність дослідження підстав припинення юридичної особи - емітента акцій для встановлення наявності у останніх ознак цінного паперу.

За наслідками нового розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2014 у позові відмовлено. Постанову мотивовано тим, що державну реєстрацію відкритого акціонерного товариства «Фабрика технічної кераміки» (далі - ВАТ «Фабрика технічної кераміки») було проведено з порушенням вимог пункту 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», у зв'язку з чим реєстрацію випуску акцій цього емітента скасовано в судовому порядку; на рахунку платника відповідні акції відсутні. На підставі цього суд дійшов висновку про законність донарахування платникові оспорюваної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено. У прийнятті цієї постанови апеляційний суд виходив з протиправності посилань суду першої інстанції на судове рішення зі справи № А8/460/07, яке скасовано за наслідками його перегляду в порядку касації; у той же час суд дійшов висновку, що спірні акції на час їх придбання позивачем знаходилися у вільному обігу, а тому Товариство правомірно відобразило в окремому обліку витрати на придбання розглядуваних цінних паперів.

Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва зі спору. Мотивуючи касаційні вимоги, скаржник зазначає, що у зв'язку із скасуванням реєстрації випуску акцій та зупинення їх обігу витрати на придбання таких акцій не підлягають врахуванню в окремому обліку Товариства.

У запереченні на касаційну скаргу Товариство зазначає про правильність і обґрунтованість висновків суду апеляційної інстанції та просить залишити оскаржувану постанову без змін, а скаргу - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити розглядувані касаційні вимоги з урахуванням з такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що оспорюване податкове повідомлення-рішення було прийнято Інспекцією за наслідками проведення планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 15.11.2005 по 30.06.2010, оформленої актом від 22.12.2010 № 1052/1-22-10-33152597.

Під час цієї перевірки податковим органом було виявлено, що за договором купівлі-продажу від 30.12.2004 № Т41-2/04 позивач придбав у товариства з обмеженою відповідальністю «Український брокерський дім» акції ВАТ «Фабрика технічної кераміки» загальною вартістю 9 998 000 грн. В подальшому частину цих акцій було продано позивачем на суму 150 000 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2007 у справі № А8/460-07 визнано недійсним запис про проведення державної реєстрації ВАТ «Фабрика технічної кераміки», установчі та реєстраційні документи цього товариства, а також реєстрацію випуску його акцій та свідоцтво про реєстрацію такого випуску. Розпорядженням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 04.12.2007 № 137-3 було зупинено обіг акцій ВАТ «Фабрика технічної кераміки», а розпорядженням від 27.01.2010 № 14С-А - скасовано реєстрацію випуску акцій та анульовано свідоцтво про таку реєстрацію.

Наведені обставини були розцінені контролюючим органом як такі, що виключають правомірність відображення в окремому податковому обліку позивача збитку від операцій з купівлі-продажу спірних акцій.

Також з установлених судами обставин справи вбачається, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.07.2010 зазначену постанову господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2007 скасовано з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції за підсудністю; за наслідками нового розгляду справи ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.11.2011 у справі № 2а-9782/10/0470 позов прокурора Самарського району м. Дніпропетровська залишено без розгляду.

На підставі цього апеляційний суд цілком об'єктивно зазначив, що обставини, установлені постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.10.2007 у справі № А8/460-07, не можуть слугувати підставою для висновку про відсутність у акцій, емітованих ВАТ «Фабрика технічної кераміки», ознак пайового цінного паперу.

Також слід зазначити, що за правилами пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який регулював порядок оподаткування операцій з цінними паперами та деривативами на час виникнення спірних правовідносин) витрати на придбання цінних паперів відображаються в окремому податковому обліку платника; від'ємний фінансовий результат, що утворюється внаслідок перевищення витрат на придбання цінних паперів доходів платника, отриманих (нарахованих) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами майбутніх звітних періодів. Тобто збільшення або зменшення відповідних витрат (за відсутності у платника позитивного фінансового результату) не впливає на об'єкт оподаткування податку на прибуток. Збільшення оподатковуваного доходу платника від операцій з цінними паперами відбувається у разі одержання платником прибутку від цих операцій.

У даному разі виключення з окремого обліку витрат платника на придбання акцій ВАТ «Фабрика технічної кераміки» не мало наслідком виникнення у Товариства позитивного фінансового результату від операцій з цінними паперами; у зв'язку з чим наведені доводи Інспекції не можуть слугувати обґрунтуванням законності оспорюваного донарахування.

У той же час з установлених перевіркою обставин вбачається відсутність у Товариства спірних акцій взагалі. Адже, як зазначено в акті перевірки та перевірено судами, відповідно до виписки про стан рахунку Товариства у цінних паперах, виданої АКБ «Укрсоцбанк» 30.06.2010, на рахунках позивача акції ВАТ «Фабрика технічної кераміки» відсутні; доказів відчуження цих акцій позивачем не подано ані під час перевірки, ані в ході розгляду справи в суді; наявність у володінні позивача розглядуваних акцій у період з 2007 по 2010 року матеріалами справи не підтверджується.

За відсутності факту придбання акцій сплачені позивачем кошти у сумі 9 998 000 грн. не можуть кваліфікуватися як витрати на придбання цінних паперів у розумінні підпункту 7.6.3 пункту 7.6 статті 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; у той же час у податковому обліку господарські операції мають відображатися у відповідності з їх дійсним економічним змістом. У випадку невідповідності відображених платником у податковому обліку податкових наслідків дійсному економічному змісту господарської операції суд повинен застосувати податкову реконструкцію, визначивши дійсний обсяг податкових прав та обов'язків платника на підставі аналізу фактичних змін майнового стану учасників операції в результаті її виконання.

А відтак для правильного вирішення цього спору судам слід було встановити дійсні підстави перерахування платником коштів у сумі 9 998 000 грн. (у тому числі встановивши, чи не являли ці грошові потоки схему виведення грошових коштів з ділового обороту для їх переведення у готівку та/або одержання необґрунтованої податкової вигоди), застосувавши за наслідками встановленого відповідні цим діям податкові наслідки.

Оскільки межі перегляду справи в касаційній інстанції, визначені у частині першій статті 220 КАС, не дають права касаційному суду встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у судовому рішенні, то прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 227, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві задовольнити частково.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.08.2014 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.12.2014 у справі № 2а-7550/11/2670 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько