№ 56909621, 30.03.2016, Kyiv Commercial Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2016 р. Справа№ 911/5248/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Смірнової Л.Г.

суддів: Руденко М.А.

Чорної Л.В.

при секретарі судового засідання: Огірко А.О.

за участю представників:

від позивача: не з'явився;;

від відповідача: не з'явився;

Розглянувши матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства"

на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2016

у справі №911/5248/15 (суддя О.В. Конюх)

за позовом Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Вектор"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державної фінансової інспекції в Київській області

про стягнення 126924,01 грн. збитків

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Київської області від 29.01.2016 в позові Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Вектор" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Комунальне підприємство "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства", звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2016 у справі №911/5248/15 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями, справу №911/5248/15 за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Смірнової Л.Г., суддів Руденко М.А., та Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2016 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.03.2016.

У судове засідання 30.03.2016 представники позивача, відповідача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте представники позивача, відповідача та третьої особи не скористалися своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського Процесуального Кодексу України (далі - ГПК України), та виходячи з того, що явка учасників апеляційного провадження судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалася, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи.

Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.

23.09.2014 між КП "БГВУЖКГ" (замовник) та ТОВ "БК Вектор" (підрядник) було укладено договір на капітальний ремонт контейнерних майданчиків в м. Боярка, Києво-Святошинського району, Київської області №12/14, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов'язання виконати роботи по капітальному ремонту контейнерних майданчиків в м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область за адресами: вул. Гоголя, 52; вул. Білогородська, 23; вул. Лінійна, 28; вул. Молодіжна, 12; вул. Білогородська, 25; вул. Білогородська, 134; вул. Білогородська, 27; вул. Молодіжна, 74; вул. Б.Хмельницького, 78; вул. Білогородська, 21; вул. Волгоградська, 20. Замовник зобов'язаний прийняти, та оплатити виконані роботи згідно умов цього договору.

Ціна договору складає 347157,60грн. (п. 2.1 договору). Термін виконання робіт - листопад 2014 року (п. 3.1 договору).

Розрахунок здійснюється на підставі актів приймання виконання робіт, підписаних обома сторонами (п. 4.2 договору).

Сторонами було складено дефектні акти по кожному з об'єктів, які залучені до матеріалів справи, і які були основою для визначення обсягу необхідних робіт по ремонту кожного з контейнерних майданчиків.

Відносини сторін за правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 2 ст. 317 Господарського кодексу України (далі - ГК України), загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду.

Згідно частин 1, 2 ст. 875 ЦК України (далі - ЦК України), за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Відповідно до частини 1 ст. 321 ГК України, частини 1 ст. 843 та частин 1, 2 ст. 844 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена в кошторисі. Кошторис може бути приблизним або твердим. Сторонами погоджено та підписано договірну ціну та локальні та зведений кошториси та відомості ресурсів до кошторисів, згідно яких загальна вартість робіт по договору визначена в сумі 347157,60 грн. Згідно експертного звіту від 03.07.2014 № 00-0450-14/КД наданого ДП "Укрдержбудекспертиза" кошторисна документація складена відповідно до вимог законодавства, загальна кошторисна вартість будівництва у поточних цінах станом на 01.07.2014р. складає 347,158 тис. грн.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Згідно до частин 1, 2, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, або етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. Передання робіт і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

За таких обставин, обов'язок приймання виконаних робіт, перевірки їх обсягу, якості та відповідності умовам договору, а при виявленні недоліків - обов'язок негайно заявити про них підряднику закон покладає саме на замовника.

До матеріалів справи залучено копії та оригінали підписаних представниками обох сторін та скріплених печатками обох сторін Актів виконаних підрядних робіт КБ-2в та відповідних ним довідок про вартість виконаних підрядних робіт КБ-3, всього на суму 347157,60грн. , а саме: №1 за вересень 2014р від 23.09.2014 на суму 122325,60грн; №2 за листопад 2014р від 19.11.2014р на суму 120420,00грн; №2 за грудень 2014р від 12.12.2014р на суму 104412,00грн.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до платіжних доручень №7 від 23.09.2014 на суму 122325,60грн, №10 від 19.11.2014 на суму 120420,00грн №14 від 12.12.2014 на суму 104412,00грн замовник сплатив підряднику вартість робіт у сумі 347157,60грн.

Державної фінансовою інспекцією в Київській області було здійснено позапланову ревізію фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" за період з 01.01.2013 по 30.06.2015, про що було складено довідку від 21.08.2015, акт № 05-21/04 від 31.08.2015. Зокрема, під час проведення перевірки було досліджено умови укладення та виконання спірного договору підряду від 23.09.2014р. №12/14.

Відповідно до акту вибіркових контрольних обмірів №5 від 19.08.2015 встановлено невідповідність фактично виконаних обсягів будівельних робіт та обсягів робіт прийнятих в актах приймання виконаних будівельних робіт згідно договору підряду від 23.09.2014 №12/14 на загальну суму 126924,01грн. Акт без зауважень було підписано представниками позивача, відповідача та головним державним фінансовим інспектором від Держфінінспекції в Київській області.

Державна фінансова інспекція звернулась до КП "БГВУЖКГ" з вимогою про усунення порушень від 01.10.2015 №10-05-14-14/7390.

Так, як вже зазначалось судом першої інстанції, роботи за договором були прийняті замовником без жодних зауважень. Вартість робіт не перевищувала договірної ціни, зазначеної в договорі. Суду не подано доказів того, що відступи від умов договору погіршили остаточну якість прийнятих замовником робіт, а відповідно до ст. 845 ЦК України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Як було вже зазначено вище, обов'язок прийняти роботи, оглянути їх та в разі виявлення недоліків негайно заявити про них підряднику, закон покладає саме на замовника. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі їх прийняття (явні недоліки) (ст. 853 ЦК України).

За таких обставин, оскільки жодних зауважень у замовника щодо явних недоліків у прийнятих за Актами роботах не було, жодних претензій замовник підряднику не направляв, то в силу наведеної норми частини 2 ст. 853 ЦК України позивач втратив право посилатися на наявні у прийнятій роботі явні недоліки.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 853 ЦК України якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника. У разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

При проведенні ревізії, шляхом вибіркових контрольних обмірів, було встановлено невідповідність реально виконаного обсягу певних видів робіт, обсягу цих робіт, наведеному в Актах КБ-2в, про що було складено Акт вибіркових контрольних обмірів №5 від 19.08.2015.

Невідповідність обсягу робіт, встановлена в Акті (наприклад відсутність ущільнення ґрунту пневматичними трамбівками по об'єкту вул. Білгородська 23, фактично менший об'єм розробки ґрунту вручну з переміщенням ручними візками, ніж зазначено в Актах КБ-2в), не свідчить автоматично про негативний вплив на кінцевий результат тобто не свідчить про наявність недоліків у виконаній роботі.

Саме лише підписання Акту вибіркових контрольних обмірів контролюючого органу не може бути належним доказом порушення відповідачем своїх зобов'язань, і не звільняє сторін договору, зокрема замовника, від обов'язку відповідно до закону негайно заявити підряднику про виявлені приховані недоліки, в подальшому при наявності між ними спору - провести відповідну експертизу.

В даному Акті вибіркових контрольних обмірів №5 від 19.08.2015р. відзначено невідповідність фактично виконаних робіт, яка могла бути встановлена при звичайному способі прийняття робіт (наприклад значно менша протяжність залізобетонної огорожі з панелей 4 м, ніж та, що зазначена в Актах КБ-2в, а відтак - і відсутність зазначеної в відомостях ресурсів кількості залізобетонних плит 4000*2500), відсутність армування підстилаючих шарів і набетонок тощо), що опосередковано може свідчити про наявність явних недоліків у виконаній роботі, на які замовник втратив право посилатися в порядку частини 2 ст. 853 ЦК України.

Позивачем на надано суду жодних доказів звернення до відповідача з претензіями щодо якості та обсягу виконаних робіт, пропозиціями провести експертизу, доказів направлення відповідачу повідомлень про наявність явних або прихованих недоліків у виконаних роботах тощо. А відтак, позивач не скористався своїм правом заявити про виявлені недоліки, запропонувати виконавцю їх виправити. Водночас, позивачем не доведено суду факту неякісності виконаних робіт або відсутності будівельних матеріалів на об'єкті. Позивач заперечував проти призначення відповідної експертизи у справі, мотивуючи виконанням робіт на спірних об'єктах протягом часу, що пройшов з моменту їх прийняття, що робить неможливим експертизу у зв'язку із незворотними змінами об'єкту дослідження.

Наслідки невиконання підрядником своїх зобов'язань щодо якості виконаної роботи, передбачені ст. 858 ЦК України, згідно до якої якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: 1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; 2) пропорційного зменшення ціни роботи; 3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Позивач своїм правом на захист в один з наведених вище передбачених законом способів не скористався, а просить суд стягнути з відповідача 126924,01 грн. збитків.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яка особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до пункту 4) частини 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків. Відповідно до частини 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Згідно до ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки кредитору, права або законні інтереси якого порушено.

Отже, виходячи з системного аналізу правових норм, збитки як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, що виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов'язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є по-перше, наявність протиправного діяння (дії чи бездіяльності), наявність збитків (документально доведеного їх розміру) та наявність причинного зв'язку між збитками і їх розміром, що виникли у кредитора, та порушенням зобов'язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов'язання - причиною. Заявляючи позовну вимогу про стягнення збитків, позивач має в будь-якому випадку доводити належними та допустимими доказами наведений вище повний склад цивільного правопорушення: 1)порушення цивільного права чи інтересу; 2) завдання збитків, 3) причинного зв'язку між порушенням права та збитками, 4) наявність винної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Відповідно до п. 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994 № 02-5/215 з послідуючими змінами та доповненнями, за зобов'язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди, чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка завдала шкоду (ст. 1166 Цивільного кодексу України). Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Відповідно до ст. 1 ГПК України право на звернення до господарського суду згідно із встановленою підвідомчістю господарських справ мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності з метою захисту своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2016 у справі №911/5248/15.

Керуючись ст. ст 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Боярське головне виробниче управління житлово-комунального господарства" на рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2016 у справі №911/5248/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2016 у справі №911/5248/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/5248/15 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя Л.Г. Смірнова

Судді М.А. Руденко

Л.В. Чорна