ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 березня 2016 року м. Київ К/800/18393/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр - будсервіс" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 у справі № 820/18173/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр - будсервіс" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області,
про скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А :
Товариство з обмеженою відповідальністю „Укр - будсервіс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування наказу № 1460 від 28.10.2014 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача за період з 01.07.2014 до 31.08.2014; визнання неправомірними дій відповідача з проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі якої був складений акт перевірки № 6664/20-31-22-03/38279589 від 13.11.2014; визнання протиправними дій відповідача із внесення показників до Інформаційної системи "Податковий блок" без прийняття податкового повідомлення - рішення; зобов'язання відповідача відновити в Інформаційній системі "Податковий блок" показники податкового кредиту з податку на додану вартість та податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які самостійно задекларовані позивачем.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015, яку залишено без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних суди виходили з того, що наказ №1460 від 28.10.2014 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача прийнятий обґрунтовано.
Позивач звернувся із касаційною скаргою про скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.
В скарзі просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що відповідачем було видано наказ №1460 від 28.10.2014 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки відповідача за період з 01.07.2014 до 31.08.2014.
Відповідачем на підставі наказу № 1460 від 28.10.2014 було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань правильності визначення, повноти нарахування, сплати податку на додану вартість за період з 01.07.2014 до 31.08.2014 та складено акт перевірки № 6664/20-31-22-03/38279589 від 13.11.2014.
Вище зазначений наказ був прийнятий у зв'язку з тим, що позивачем на запити про надання інформації та її документального підтвердження з питань взаємовідносин з контрагентами за періоди липень 2014 року - серпень 2014 року не була надана відповідь.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Статтею 78 Податкового кодексу України визначено підстави та обставини, з якими закон пов'язує виникнення права у податкового органу для призначення перевірки.
Відповідно до п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідачем була отримана інформація про можливе порушення позивачем податкового законодавства, у зв'язку з чим був складений запит.
Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом (п. 78.4 ст.78 Податкового кодексу України).
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що запит відповідає вимогам п. 73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, пп. 10, 12 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року, оскільки містить посилання на норми закону, відповідно до яких контролюючий орган має право на отримання такої інформації, підстави для надіслання запиту, опис інформації, яка запитується, та перелік документів, що її підтверджують.
Отже, з врахуванням п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у податкового органу були наявні підстави для призначення перевірку, тому спірний наказ винесено відповідачем в межах повноважень та на підставі закону.
Оскаржений наказ засвідчений підписом, містить дату та строк проведення перевірки.
Оскільки судами першої та апеляційної інстанцій на підставі дослідження всіх наявних доказів в сукупності встановлено дотримання податковим органом при прийнятті наказу чинного законодавства, колегія суддів вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для їх скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись ст., ст. 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Укр - будсервіс" відхилити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2015 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.
The court decision No. 56880940, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 22.03.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find key information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful information quickly.
This decision relates to case No. 820/18173/14. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: