№ 56879641, 28.03.2016, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2016 р. Справа № 814/4251/15

м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Біоносенко В.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доФонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповановаженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" прозобов'язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогами про: 1) зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 2) зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» включити ОСОБА_1 до переліку вкладників ПАТ «»Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала посиланням на ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка гарантує кожному вкладнику банку - фізичній особі, відшкодування коштів за його вкладом за рахунок Фонду у сумі, що не перевищує 200000 гривень.

Відповідачі позов не визнали, свої заперечення обґрунтували тим, що 19 березня 2015 р. ТОВ «Агро-Юг-Сервіс» були проведені протиправні операції по перерахуванню коштів зі свого рахунку на банківські рахунки фізичних осіб, у том числі і ОСОБА_1 та іншим особам. Зазначені перерахування відбулися всупереч постанови НБУ від 19.03.15 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних». З цього приводу уповноважена особа Фонду звернулась з заявою до правоохоронних органів. Зазначені обставини, на думку відповідачів, дають підстави вважати правочин з перерахування коштів ТОВ «Агро-Юг-Сервіс» на рахунок ОСОБА_1 нікчемним в силу п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Оскільки від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд, керуючись ч. 4 ст. 122 КАС України, розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.

19.03.15 ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1), уклала з ПАТ «Банк «Київська Русь» договір №26319-46.3, відповідно до якого на ім'я позивача було відкрито поточний рахунок в національній валюті №2620472298001.

19.03.15 ТОВ «Агро-Юг-Сервіс» здійснив перерахунок зі свого поточного рахунку у ПАТ «Банк «Київська Русь» на банківський рахунок ОСОБА_1 - 150000,00 гривень (арк.спр.8).

19.03.15 постановою НБУ №190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» банк був віднесений до неплатоспроможних.

19.03.15 постановою виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вирішено розпочати з 20.03.15 процедуру виведення ПАТ «Банк «Київська Русь» з ринку та запроваджено в ньому тимчасову адміністрацію.

Станом на 20.03.15 залишок коштів на банківському рахунку №2620472298001 на ім'я ОСОБА_1 у ПАТ «Банк «Київська Русь» склав 150000,00 гривень.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Разом з тим, відповідно до ч.4 ст.26 Закону (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб'єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом.

Відповідно до рішення №27 від 21.08.12 адміністративної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про збільшення розміру відшкодування коштів за вкладами» розмір відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб встановлено до 200 000 гривень.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити з наступних підстав.

Стаття 27 Закону зобов'язує уповноважену особу Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку сформувати два переліки: 1) вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню; 2) вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч.4 ст.26 цього Закону.

У цьому випадку, судом встановлено, що уповноваженою особою Фонду, вкладника ОСОБА_1 не було включено до жодного з цих переліків.

З чого суд робить висновок про протиправну бездіяльність Уповноваженою особи Фонду.

Пославшись на п.7 ч.3 ст.38 Закону України про нікчемність правочинів, відповідачі лише вказали на попередні висновки, ймовірність порушення закону та тимчасове призупинення виплати коштів. Дій, визначених ч.5, ч.6 ст.38 Закону у разі нікчемності правочинів (направлення повідомлення про нікчемність, вжиття заходів щодо повернення майна), відповідачі не вжили, наслідків нікчемності правочинів не застосували, що вказує на те, що повноваження, визначені ч.2 ст.38 Закону, у цьому випадку ними не використані.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними якщо, банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Тобто, відповідно до цього пункту можливо казати про нікчемність правочину, якщо умови договору передбачають переваги (пільги), які не передбачені законодавством та документами банку.

Договір банківського рахунку №26319-46.3 від 19.03.15 не передбачає жодних пільг (переваг) для ОСОБА_1, які б не були передбачені законодавством чи внутрішніми документами банку. Це є цілком стандартний масовий договір банка з клієнтом.

Право на отримання відшкодування за рахунок Фонду гарантування вкладів, передбачене ст.26 Закону для всіх вкладників банків - фізичних осіб, а тому неможливо стверджувати, що це є пільгою (перевагою), наданою окремому кредитору.

За таких обставин, суд не вбачає підстав нікчемності правочину з підстав, визначених п.7 ч.3 ст.38 Закону.

Загальних підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для визнання правочину, вчиненого 19.03.15 по розміщенню позивачем у кредитній установі банківського вкладу, відповідачі не наводять, а суд не вбачає.

Взагалі, повноваження уповноваженої особи Фонду, визначені ст.38 Закону, стосуються лише: 1) збереження активів банку; 2) запобігання втрати майна; 3) збитків банку. Тобто, ці повноваження стосуються лише тих випадків, коли банк відчужує майно, активи, перераховує кошти, бере на себе додаткові зобов'язання. Саме на таке вказує як назва статті 38, так і визначені ч.5, 6 подальші дії, щодо таких правочинів: повернення майна, відшкодування вартості отриманого майна, стягнення простроченої заборгованості.

Станом на 19.03.15 жодний пункт ч.3 ст.38 Закону не міг стосуватись договорів щодо розміщення вкладниками коштів у банку.

Стаття 38 була доповнена пунктом 9 Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку» лише 12.08.15, а тому не може бути застосована до цих правовідносин.

Щодо посилання на ч.3 ст.36 Закону, відповідно до якої правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними, то необхідно зазначити, що днем початку виведення банку з ринку є 20.03.15, як зазначено у постанові НБУ №190 та рішенні Фонду №61 від 19.03.15.

Саме 20.03.15 є тією датою, з якою Закон пов'язує неможливість проведення правочинів. А 19.03.15 було останнім днем повноважень органів управління ПАТ «Банк «Київська Русь», а тому ч.3 ст.36 Закону у цьому випадку застосувати неможливо.

Також не можуть бути прийняті судом посилання відповідачів на те, що у цьому випадку мало місце так зване «дроблення депозиту» для штучного збільшення зобов'язань Фонду гарантування вкладів на суму більшу ніж 200000 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.319 Цивільного кодексу України власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч.6 ст.319 Цивільного кодексу України держава не втручається у здійснення власником права власності.

Тому, власник коштів на банківському рахунку ПАТ «Банк Київська Русь» мав право обрати у тому числі і такий спосіб захисту свого права власності, оскільки на той час в законодавстві були відсутні будь-які обмеження та заборони щодо таких дій.

Обставин, визначених ч.4 ст.26 Закону, які обумовлюють відмову у відшкодуванні Фондом за вкладами, суд не вбачає.

Позов задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь" подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до переліку вкладників ПАТ "Банк "Київська Русь", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

4.Присудити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб судовий збір в сумі 974,40 гривень (дев'ятсот сімдесят чотири грн. сорок коп.).

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко