Court ruling № 56878733, 15.03.2016, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 року

справа № 808/5680/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Коршуна А.О. Туркіної Л.П.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року

у справі за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Веселівському районі Запорізької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" про стягнення недоїмки по сплаті відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал» на користь Управління Пенсійного фонду України в Веселівському районі Запорізької області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах згідно пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період червень-липень 2015 року у розмірі 2181 грн. 30 коп.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що, відповідно до доданих до матеріалів справи розрахунків суми боргу по компенсації виплат по пільговим пенсіям, у страхувальника за період червень-липень 2015 року рахується не сплачена заборгованість у сумі 2181, 30 грн. з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що позивач не надав жодного належного доказу, яким би підтверджувалися факт понесення позивачем витрат в заявленій в позові сумі та правомірність нарахування зазначених в розрахунках сум пенсій.

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Корал" зареєстроване в Управлінні Пенсійного Фонду України в Веселівському районі Запорізької області як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2. Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» -«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» були вчасно надіслані на адресу відповідача. Відповідно до розрахунків, розмір відшкодування за період червень-липень 2015 року склав 2181,30 грн. Натомість, відповідачем плата на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій колишнім працівникам підприємства на користь органу пенсійного фонду не перерахована.

Факт виплати позивачем пільгових пенсій за розрахунками у період за квітень 2015 року підтверджується копіями довідок про розмір призначеної та фактично отриманої пенсії.

Колишнім працівникам підприємства призначена та виплачується пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» -«з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за Списком №2. Зазначена сума сплачена не була, розрахунки фактичних витрат Відповідачем не оскаржені.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми 2 Прикінцевих положень Закону України від 9 липня 2003 року «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та положення Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління ПФУ від 19 грудня 2003 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 1, 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 6.4. та 6.8. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії. Підприємства щомісяця, до 25 числа, вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про обов’язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" відшкодувати Управлінню Пенсійного Фонду України в Веселівському районі Запорізької області витрати на виплату та доставку пенсій, ґрунтується на обставинах справи та нормах матеріального права, що регулюють спірні відносини. Розрахунок, складений відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Витрати на виплату та доставку пенсій розраховані згідно пенсій, призначених працівникам відповідача відповідно до пункту та «б» -«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». У зв’язку з чим підстави для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корал" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: Л.П. Туркіна