Court ruling № 56854913, 30.03.2016, Shevchenkivskyi District Court of Kyiv City

Справа № 761/33614/15-ц

Провадження № 2-п/761/115/2016

У Х В А Л А

30 березня 2016 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Рибак М.А., розглянувши матеріали заяви відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 761/33614/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

в с т а н о в и в:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з заявою про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

18 лютого 2016 року працівниками загальної канцелярії Шевченківського районного суду міста Києва відповідно до Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 17 грудня 2013 року № 173, було складено акт про відсутність під час розкривання конверта надісланого ОСОБА_1 - оригіналу квитанції про сплату судового збору.

Враховуючи викладене заявником не виконані вимоги ч. 6 ст. 229 ЦПК України, а саме до заяви про перегляд заочного рішення не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, відповідно до ч.6 ст.229 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 7 ст. 229 ЦПК України до неналежного оформленої заяви застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу.

При цьому, згідно роз'яснень, які містяться в п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, законодавством не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України від 05 квітня 2001 року № 2346-III «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано уповноваженою посадовою особою банку і скріплено печаткою установи банку про дату виконання платіжного доручення та відміткою про зарахування суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Проте, заявником до заяви приєднано копію, а не оригінал квитанції від 15 лютого 2016 року про сплату судового збору у розмірі 275 грн. 61 коп., яке за формою не відповідає вищевказаним вимогам, а тому не може бути належним доказом сплати судового збору у встановлених чинним законодавством розмірах, судом було постановлено ухвалу від 24.02.2016 року про залишення заяви без руху і надано заявнику п'ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ухвали суду.

В матеріалах справи міститься зворотне поштове повідомлення про отримання 12.03.2016 року особисто ОСОБА_1 вказаної ухвали суду про усунення недоліків.

Станом на 30.03.2016 року недоліки зазначені в ухвалі суду від 24.02.2016 року не усунені, тобто ухвала суду від 24.02.2016 року не виконана, а тому заява вважається неподаною та підлягає поверненню заявнику.

Відповідно до ч. 5 ст. 121 ЦПК України, роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 121 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 761/33614/15-ц за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, повернути позивачу.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м.Києва протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: М.А.РИБАК