Court ruling № 56843099, 28.03.2016, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 березня 2016 року Справа № 916/457/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Є.Борденюк - головуючого (доповідача), І.Вовка, С.Могил, розглянувши матеріали касаційної скарги Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД)на постановувід 19.01.2016Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/457/15-гза позовомОдеської міської радидоФірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД), Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Басарі"провизнання дій протиправними, визнання незаконним та скасування свідоцтв про право власності, визнання права власності,В С Т А Н О В И В :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.08.2015 у задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання протиправними дій Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фирма Київ" щодо будівництва підземного паркінгу за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1-А. та про визнання за територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради права власності на об`єкти нерухомого майна - приміщення № 101 та № 201, що розташовані за адресою: м. Одеса, площа Грецька1-А - відмовлено повністю. Провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування свідоцтв від 04.09.2014 (видавник Реєстраційна служба Одеського міського управління юстиції Одеської області) про право власності ТОВ "Басарі" на об'єкти нерухомого майна - приміщення № 101 та № 201, що розташовані за адресою: м. Одеса, площа Грецька, 1-А - припинено на підставі п. 1, п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 рішення Господарського суду Одеської області від 18.08.2015 у частині припинення провадження у справі скасоване, позов задоволений частково - визнане незаконним та скасоване свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 26418217 від 04.09.2014, визнане незаконним та скасоване свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 26417340 від 04.09.2014. У решті рішення Господарського суду Одеської області від 18.08.2015 залишене без зміни, з урахуванням викладеного у мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанції.

Звертаючись з касаційною скаргою, заявник просить скасувати частково мотивувальну частину постанови Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 (щодо визначення будівництва самочинним), а також скасувати постанову у частині задоволення позовних вимог про скасування свідоцтв про визнання права власності та у цій частині припинити провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок сплати та розміри ставок судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015, яким внесені зміни до Закону України "Про судовий збір", зокрема, в частині розміру ставок судового збору.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" визначено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1218 гривень.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розмір судового збору у випадку подання касаційної скарги у справах, судовий збір за подання позову в яких сплачений до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при поданні позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок, визначених Законом України "Про судовий збір".

Законом передбачена сплата судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Отже, звертаючись з касаційною скаргою, заявник має сплатити судовий збір виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, предметом якої є вимоги: про визнання права власності; скасування свідоцтв про право власності; визнання дій неправомірними.

При цьому, у пункті 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" від 21.02.2013 № 7 зазначено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. Суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача.

Разом з тим, за подання касаційної скарги, заявник має сплатити судовий збір за оскарження як майнової так і немайнових вимог окремо.

З огляду на зазначене, додана заявником до касаційної скарги квитанція №ПН 319 від 05.02.2016 на суму 2 923,20 грн, не є належним доказом сплати судового збору у встановленому законом розмірі, а тому касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Фірми "Київ" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (ЛТД) на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.01.2016 у справі № 916/457/15-г повернути заявнику без розгляду.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил