Court ruling № 56810021, 29.03.2016, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/1781/16

Головуючий у першій інстанції Пепеляшков О. С.

Доповідач Комаровська Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого - Комаровської Н.В.,

Суддів - Короткова В.Д.,Сватаненка В.І.

З участю секретаря - Ярахмедова Є.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, визнання права власності, виселенняза апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 11.12.2015р.,-

в с т а н о в и л а :

20.05.2014р. ОСОБА_2 звернувся з позовом до ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору купівлі-продажу частково недійсним, визнання права власності, виселення.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те,що 12.12.1997р.його мати ОСОБА_6,він, який діяв в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_3, продали АДРЕСА_1.

16.12.1997р. його син та мати придбали в рівних частках 195/1000 частин АДРЕСА_2.

На ім*я позивача мала бути придбана АДРЕСА_3, яка, як згодом з*ясував позивач, була придбана на ім*я сина ОСОБА_3 на підставі договору купівлі- продажу від 12.12.1997р.

Посилаючись на ст.ст. 215, 217, 218, 235 ЦК України, позивач просив визнати договір купівлі-продажу майна від 12.12.1997р. АДРЕСА_3 частково недійсним, в частині покупця, вказавши його,позивача,покупцем за цим договором,визнати за ним право власності на вказану квартиру та виселити ОСОБА_3 із спірної квартири.

Відповідач ОСОБА_5 ,яка діяла в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3,позов не визнала.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засіданні не з*явився.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 11.12.2015р. в позові відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить про скасування рішення,мотивуючи тим,що суд порушив норми цивільно-процесуального законодавства.

Заслухавши доповідь судді-доповідача,доводи апеляційної скарги та заперечення на неї,розглянувши матеріали справи,перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах апеляційної скарги та заявлених вимог,колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

При розгляді справи судом встановлено,що згідно договору купівлі-продажу № 97-998 від 12.12.1997р., посвідченого на Одеській універсальній біржі «Вітязь», ОСОБА_6, ОСОБА_2, якій дів у власних інтересах та від імені і в інтересах ОСОБА_3, продали, а ОСОБА_7 придбав АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу № 97-999 від 12.12.1997р., посвідченого на Одеській універсальній біржі «Вітязь», ОСОБА_7, який діяв від імені ОСОБА_4, продав, а ОСОБА_5, яка діяла у власних інтересах та від імені і в інтересах ОСОБА_3, придбала АДРЕСА_3 .

16.12.1997р. ОСОБА_8 подарувала ОСОБА_6 та ОСОБА_3 195/1000 частин АДРЕСА_2 на підставі нотаріально посвідченого договору дарування.

Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 12.12.1997р.,за яким ОСОБА_5, яка діяла у власних інтересах та від імені і в інтересах ОСОБА_3 ,придбала АДРЕСА_3,позивач посилався на недійсність угоди на підставі ст.235 ЦК України (удаваний правочин),стверджуючи,що насправді покупцем був він та квартира придбана за його кошти.

Розглядаючи спір,суд правильно зазначив про те,щоправовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Цивільним Кодексом України в редакції від 1963 р.

Відповідно до ст. 224 вказаного Кодексу, за договором купівлі-продажу продавець зобов*язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов*язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно положень ч.2 ст.58 ЦК України в редакції 1963 р., якщо угода укладена з метою приховати іншу угоду (удавана угода), то застосовуються правила, що регулюють ту угоду, яку сторони дійсно мали на увазі.

Відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Відмовляючи в задоволенні позову,суд обгрунтовано виходив з того,що ОСОБА_2 не довів своїх позовних вимог,оскільки не надав жодного доказу в підтвердження своїх доводів.

В суді першої інстанції ОСОБА_2 також не надав будь-яких оригіналів документів або належно засвідчених їх копій в обгрунтування свого позову та не спростував стверджень ОСОБА_5 про отримання кожним із продавців квартири АДРЕСА_1 ,в тому числі і ОСОБА_2 ,рівної частки коштів від продажу зазначеної квартири,якими кожний розпорядився на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_2 не зазначив,яка дійсно угода прихована договором купівлі-продажу від 12.12.1997р.,який він оспорює, а також не надав суду доказів в підтвердження придбання квартири саме ним і за його кошти.

На підставі досліджених доказів,суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову з підстав його необгрунтованості.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те,що строком позовної давності захищається тільки порушене право. Оскільки при розгляді справи судом встановлена відсутність доказів про порушене право ОСОБА_2, то питання про пропуск строку звернення до суду та причини пропуску такого строку із посиланням на ст.ст. 71,76 ЦК України 1963 р. не обговорюються судом в ухваленом рішенні,а відмовляється позивачеві по суті позовних вимог.

Не може бути підставою для скасування рішення довод ОСОБА_2 про те,що суд дійшов помилкового висновку про недоведеність позовних вимог,оскільки цей довод не підтверджений посиланням на будь-які докази в обгрунтування позовних вимог, а також ОСОБА_2 не надані такі докази і в суді апеляційної інстанції.

Судова колегія вважає,що суд повно дослідив обставини справи,правильно застосував норми матеріального права,не допустив порушень процесуального законодавства,тому підстав для скасування рішення немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду,тому вона не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1.п.1,308 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргуОСОБА_2 відхилити, рішення Суворовського районного суду м.Одеси від 11.12.2015р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В.Комаровська

Судді: В.Д.Коротков

В.І.Сватаненко