Справа № 2 -57 2008 p.
РІШЕННЯ
іменем України
29 січня 2008 року Березанський районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючої Дорошенко А.В.
при секретарі Якубець С. В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в смт. Березанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ виробничо-інвестиційної компанії «СОЮЗ», третя особа - Універсальна товарна біржа «Нікольській град» про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності , -
встановив:
ПозивачОСОБА_112.12.2007 p. звернувся до суду з позовом до відповідача ТОВ виробничо-інвестиційної компанії „СОЮЗ" про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності, мотивуючи тим, що 16.03.2006р. за договором купівлі-продажу № 16/03-06 він придбав у відповідача нежитлове приміщення площею 24, 9 кв.м. та огорожу до нього загальною площею 1774 кв.м. за адресоюАДРЕСА_1. Договір купівлі-продажу було оформлено на Універсальній товарній біржі «Нікольській град» 16.03.2006р. і зареєстровано в журналі реєстрових біржових операцій за № 16/03-06. Він звернувся до відповідача з письмовим повідомленням від 12.04.2006р. за №12/04 про дату, час та місце проведення засвідчення договору, але відповідачем було повідомлено про неможливість нотаріального посвідчення договору в зв»язку з відсутністю вільних коштів. На теперішній час через відсутність нотаріального посвідчення договору у нього виникли труднощі в розпорядженні придбаним майном, тому позивач просить визнати договір купівлі-продажу № 16/03-06 нежитлового приміщення та огорожі до нього дійсним з визнанням за ним права власності на вказане приміщення та огорожу.
В судове засідання позивач надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.
Відповідач - ТОВ виробничо-інвестиційна компанія «СОЮЗ» надав суду письмову заяву про визнання позову та розгляд справи в відсутність його представника.
Аналогічна заява надана до суду 3-ю особою - Універсальною товарною біржею «Нікольській град».
Перевіривши матеріали справи та дослідивши надані позивачем докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступного.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 16.03.2006 p. між ТОВ Виробничо-інвестиційною компанією «СОЮЗ» та ОСОБА_1укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна: нежитлових приміщень площею 24, 9 кв.м. та огорожі до нього загальною площею 1774 кв.м. в АДРЕСА_1 (а.с. 5). Вартість проданого майна становить 25 тис. грн., які отримані продавцем до посвідчення зазначеного договору.
Право відповідача на відчуження майна підтверджується наявним в справі договором купівлі-продажу майна № 26 від 16.02.2006р., укладеним між ПП «Д.Р.Україна Ко» та ТОВ виробничо-інвестиційною компанією «СОЮЗ».
Відповідно до Статуту ТОВ ВІК «СОЮЗ», зареєстрованого виконавчим комітетом Миколаївської міської Ради 26 січня 2006р. за № 15221020000006580, код № 34033772, директор товариства має право розпорядження майном товариства в межах визначених Статутом та наданих йому повноважень (п.8.8), якщо сума угоди не перевищує ста тисяч гривень (п.п.»п» п.8.5).
Таким чином, укладена директором ТОВ ВІК «СОЮЗ» угода купівлі-продажу нерухомого майна від 16.03.2006р. не суперечить Статуту ТОВ.
Відповідно до вимог ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Разом з тим, згідно до ч.2 ст. 220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Оскільки сторони по даній справі домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, відбулося повне виконання договору, але в подальшому відповідач ухилився від його нотаріального посвідчення, такий договір є дійсним.
Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Оскільки позивачем укладений правочин, що не заборонений законом, він є власником придбаного майна.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності задовольнити.
Визнати договір № 16/03-06 купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 24, 9 кв.м. та огорожі до нього загальною площею 1774 кв.м. , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (2, 8 км від с Коблеве по дорозі с Коблеве-с. Морське, на відстані 45м в бік Чорного моря від траси та 64м від електричної опори - ОТПН301Ф891), укладений 16 березня 2006 р. між ТОВ Виробничо-інвестиційною компанією „СОЮЗ" та ОСОБА_1 - дійсним, визнавши право власності на вказане майно за ОСОБА_1.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
The court decision No. 5680085, Berezan District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 29.01.2008. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find important data conveniently.
This decision relates to case No. 2-572008. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: