Court ruling № 56768721, 02.03.2016, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 рокусправа № 804/14104/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі за позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради до Нікопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Комунальне підприємство «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення №0004401501 від 21.07.2015 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року в задоволені позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог.

Сторони в судове засідання не прибули, що, за наявності доказів їх належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи, не є перешкодою для апеляційного розгляду згідно ч. 4 ст. 196 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на додану вартість.

За результатами перевірки Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області складено Акт камеральної перевірки №586/151/03341339 від 08.07.2015року, відповідно до висновків якого встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість Комунальним підприємством «Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» Нікопольської міської ради, визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України та на підставі абзацу другого ст. 126 Податкового кодексу України за затримку на 30 календарних днів в розмірі 1 555 182,78 грн.

На підставі акту перевірки №586/151/03341339 від 08.07.2015року відповідачем 21.07.2015 року винесено податкове повідомленя-рішення № 0004401501, яким зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10 % від суми податкового зобов'язання, сплата якого була прострочена, тобто штраф у сумі 155 518, 26 грн.

Вирішуючи спір суд першої інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 21.07.2015 року №0004401501, оскільки позивачем прострочено сплату податкового зобов'язання і відповідачем правомірно, відповідно до приписів ст. 126 ПК України, були застосовані штрафні санкції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приписами п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах, зокрема, при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що судом першої інстанції при розгляді справи не враховано те, що несвоєчасна сплата зобов'язання була допущена ним у зв'язку із першочерговим спрямуванням коштів на сплату заробітної плати працівникам підприємства відповідно до Закону України від 21.10.2004 року №2103-IV«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення своєчасної виплати заробітної плати». Окрім того апелянт посилається на те, що субвенції з державного бюжету по відшкодуванню пільг та субсидій для населення за надання послуг водопостачання та водовідведення підприємство отримує лише після 25 числа місяця наступного за звітним, що в свою чергу призводить до недостачі оборотних коштів.

Проте колегія суддів вважає зазначені доводи апелянта неспроможними з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Приписами п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України визначено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Також відповідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, оскільки позивач визнає наявність податкового боргу та факт несвоєчасної сплати податкового зобов'язання, колегія суддів доходить висновку, що податкового повідомлення рішення від 21.07.2015року № 0004401501є правомірним та підстави для його скасування відсутні.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2015 року по справі №804/14104/15 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай