Decision № 56767231, 05.02.2016, Lviv Regional Court of Appeal

Справа № 442/1746/15 Головуючий у 1 інстанції: Дубель Р.М.

Провадження № 22-ц/783/423/16 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

Категорія: 39

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Савуляка Р.В.,

суддів: Бермеса І.В., Мусіної Т.Г.,

за участі секретаря: Фейір К.О.,

з участю: представника Дрогобицької міської ради Львівської області Мицавки Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Дрогобицької міської ради Львівської області на рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Дрогобицької міської ради, третя особа Комунальне підприємство "Дрогобичтеплоенерго" про визнання права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

10 березня 2015 року ОСОБА_3 звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що з 2004 року він користується нежитловими приміщеннями загальною площею 144,4 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

За власні кошти здійснив ремонт покрівлі і частково фасаду, виготовив технічний паспорт. КП «Дрогобичтеплоенерго» не заперечує проти визнання за ним права власності на спірну будівлю.

Оскільки безперервно користується приміщенням більше 10 років, то є підстави для визнання права власності на нього на підставі ч.1 ст.344 ЦК України.

Просив позов задовольнити

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2015 року позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю, позначену на плані літ. А-1, загальною площею 144,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення суду оскаржила Дрогобицька міська рада Львівської області.

В апеляційній скарзі посилається на те, що в матеріалах справи відсутні підтвердження добросовісного володіння позивачем приміщенням по АДРЕСА_1, жодних підстав для набуття права власності у нього не було. Будь-яких підтверджень часу заволодіння та строку володіння спірним майном позивачем не подано, не надано доказів відкритого та безперервного володіння спірним майном. Вказує, що суд помилково взяв до уваги довідку КП "Дрогобичтеплоенерго", оскільки жодного відношення до вказаного приміщення немає.

Просить рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Дрогобицької міської ради Львівської області Мицавки Ю.Ю. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення частково, а рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2015 року скасуванню з ухваленням нового рішення.

Задовольняючи позов суд першої інстанції суд визнав за позивачем ОСОБА_3 право власності на нежитлову будівлю, позначену на плані літ. А-1, загальною площею 144,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

З таким висновком суду погодитися не можна виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добровільно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як зазначено у п.п.9 Постанови №5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Як убачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_3 просив визнати за ним право власності на нежитлову будівлю, позначену на плані літ. А-1, загальною площею 144,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за набувальною давністю з тих підстав, що дане приміщення нічиє (безхозне), а він користується ним з 2004 року.

У той же час, будь яких підтверджень часу заволодіння та строку володіння спірним майном позивачем не представлено. Строк володіння зазначеним майном визначено зі слів позивача.

Судом взято до уваги заяву КП «Дрогобичтеплоенерго» у якій зазначається, що у минулому на їхньому балансі перебувало нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1, і позивач володів даним майном більше 10 років. У той же час, КП «Дрогобичтеплоенерго» не має відношення до даного приміщення.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують факт відкритого та безперервного володіння спірним майном позивача, що є підставою для відмови у позові.

З урахуванням зазначених обставин апеляційна скарга Дрогобицької міської ради Львівської області підлягає до задоволення рішення Дрогобицького районного суду Львівської області від 19 березня 2015 року скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3

Керуючись ст.303,п.2 ч.1 ст.307, п.3 ч.1 ст. 309, ст.313, ч.2 ст.314, ст..ст.316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Дрогобицької міської ради Львівської області - задовольнити.

Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 березня 2015 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Дрогобицької міської ради, третя особа Комунальне підприємство "Дрогобичтеплоенерго" про визнання права власності на нежитлові приміщення (будівлі) позначені на плані літ. А-1, загальною площею 144,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Дрогобицької міської ради Львівської області 1 938 (одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім) гривень судових витрат.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий : Савуляк Р.В.

Судді: Бермес І.В.

Мусіна Т.Г.