Court ruling № 56741700, 22.03.2016, Dnipropetrovsk Regional Court of Appeal (Dnipro)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2834/16 Справа № 201/6654/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

Категорія 25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Свистунової О.В., Ремеза В.А.

за участю секретаря Синенка Є.А.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року по справі

за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія», третя особа Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз» про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (далі - ПрАТ «Українська транспортна компанія»), третя особа Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий союз» (далі - ПрАТ «Європейський страховий союз») про відшкодування шкоди.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 12 лютого 2015 року з вини ОСОБА_2, яка керувала власним автомобілем «Фольксваген Поло», д/н НОМЕР_1, відбулося зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4

Внаслідок ДТП автомобіль «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_2, отримав технічні пошкодження, чим позивачу заподіяна матеріальна шкода. Оскільки цивільноправова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ПрАТ «Українська транспортна компанія», позивач звернувся до останнього за виплатою страхового відшкодування, однак у визначений законом строк така виплата здійснена не була.

Позивач з урахуванням уточнень просив суд стягнути солідарно з відповідачів в якості відшкодування майнової шкоди кошти в розмірі 112187,94 грн., 950,00 грн. витрат на проведення автотоварознавчого дослідження, моральну шкоду в розмірі 22000,00 грн. та судові витрати у справі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені частково.

Стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування шкоди у розмірі 49000 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у порядку відшкодування шкоди 65137,94 грн., з яких: 62187,94 грн. відшкодування матеріальної шкоди, 1000 грн. франшиза, 950 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження, 1000 грн. відшкодування моральної шкоди.

Вирішено питання судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 у порядку відшкодування матеріальної шкоди 62187,94 грн. та 950 грн. за проведення автотоварознавчого дослідження скасувати, у задоволенні цих вимог відмовити. В решті рішення залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з таких підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 12 лютого 2015 року о 09 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи власним автомобілем «Фольксваген Поло», д/н НОМЕР_1, в районі будинку № 3 по вулиці Героїв у м. Дніпропетровську, проявила крайню неуважність до дорожньої обстановки, перед зміною напрямку руху ліворуч не переконалась, що це буде безпечно і не створить перешкод іншим учасникам руху, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4 З вини ОСОБА_2 автомобіль «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_2, отримав технічні пошкодження.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02 березня 2015 ОСОБА_2 була визнана винною у скоєнні ДТП (т.1, а.с. 7).

Відповідно до висновку експертного дослідження автотоварознавця по визначенню вартості матеріального збитку КТЗ № 2696 від 27 лютого 2015 року (далі висновок експертного дослідження) вартість матеріального збитку, нанесеного власнику автомобіля «Шкода Октавія», д/н НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, склала 112187,94 грн. з урахуванням величини втрати товарної вартості (далі ВТВ), яка дорівнює 6955,39 грн. (т.1, а.с.9-16).

На час пригоди відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» згідно полісу обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 15 лютого 2014 року № АС/9746265 (далі Поліс від 15 лютого 2014 року № АС/9746265) (т.1, а.с.92).

Страхова компанія добровільно страхову виплату позивачу не здійснила, пославшись на наявність судового спору (т.1, а.с.210).

Судом першої інстанції було стягнуто з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності страховика у розмірі 49000 грн.

З ОСОБА_2 на користь позивача стягнуто 1000 грн. франшизи, встановленої Полісом від 15 лютого 2014 року № АС/9746265, а також 1000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої позивачу внаслідок ДТП.

Рішення в цій частині не оскаржується, а тому колегією суддів не переглядається.

Стягуючи з ОСОБА_2 на користь позивача різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням, стягнутим зі страхової компанії, та витрати на проведення експертного дослідження, підтверджені квитанцією, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та виходив з положень Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.1194 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги з приводу того, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що майнові інтереси відповідачки були також застраховані у ПрАТ «СК «Україна» та що зазначену юридичну особу необхідно було залучити в якості співвідповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки наявність у відповідача договору добровільного страхування а також незалучення відповідної страхової компанії не може бути підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи убачається, що на час ДТП майнові інтереси ОСОБА_2, повязані з цивільною відповідальністю за заподіяну шкоду фізичній особі або її майну, а також шкоду, заподіяну юридичній особі, за участю забезпеченого транспортного засобу, якщо має місце причинний зв'язок між рухом забезпеченого транспортного засобу і заподіяною ним шкодою, були також застраховані у ПрАТ СК «Україна» згідно Договору №10/05-425 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту від 15 лютого 2014 року (т.1, а.с.229,230).

Право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіював шкоди не позбавлений можливості предявити майнові вмоги до страхової компанії (правова позиція Верховного Суду України у справі №6-2808 цс15 від 20 січня 2016 року).

Доводи заявника апеляційної скарги про відсутність підстав для стягнення з відповідача майнової шкоди у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу також не заслуговують на увагу.

Відповідно до висновку, викладеному в постанові Верховного Суду України від 04 червня 2014 року у справі № 6-49цс14, який відповідно дост. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Під реальними збитками відповідно до ст. 22 ЦК України є витрати, яких особа мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Так, на підтвердження розміру завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майнової шкоди позивачем надано висновок експертного дослідження, в якому визначено розмір матеріального збитку, який складається ізвтратитоварноївартості та вартості відновлювального ремонту, з урахуванням цін, які існують на момент дослідження, що відповідає і положенням ЦК України і ОСОБА_1, у відповідності до якої і було проведено це дослідження.

У висновку також зазначено, що заміни потребують зовнішні кузовні деталі з наступним їх фарбуванням, що впливає на зовнішній вигляд автомобіля позивача та експлуатаційні якості, що відповідає 8.6.2 ОСОБА_1.

Крім того, законодавство не повязує можливість відшкодуваннямайнової шкоди у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу зфактом проведення ремонтних робіт.

Враховуючи, що розміру страхового відшкодування, стягнутого судом з ПрАТ «Українська транспортна компанія» для повного відшкодування завданої позивачу майнової шкоди не вистачає, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення із заподіювача шкоди різниці та витрат, повязаних з проведенням експертного дослідження.

Крім того, умовами п.п. 11.3.3 Договору №10/05-425 добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту від 15 лютого 2014 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПрАТ «СК «Україна» відшкодування Страховиком збитків, викликаних втратою товарної вартості пошкодженого забезпеченого ТЗ, а також майна третіх осіб, не передбачено.

Інших доводів, які б спростували законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення, апеляційна скарга не містить.

Судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, тому колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_2 ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді