ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
24 березня 2016 року м. Київ К/800/5210/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Іваненко Я.Л., перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и л а :
Постановою Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року касаційну скаргу залишено без руху та надано відповідачу строк до 21 березня 2016 року для усунення недоліків касаційної скарги, а саме, надання документа про сплату судового збору та копій оскаржуваних судових рішень, завірених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року. При цьому клопотання про звільнення від сплати судового збору з підстав відсутності цільових коштів визнано необґрунтованим.
19 березня 2016 року на виконання вимог ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 02 березня 2016 року про залишення касаційної скарги без руху відповідачем до Вищого адміністративного суду України надіслано платіжне доручення № 85 від 15 березня 2016 року про сплату судового збору у розмірі 87,70 грн. та копії оскаржуваних судових рішень, які завірені головним спеціалістом відповідача.
Таким чином, оскільки на момент постановлення даної ухвали відповідачем не надано копій оскаржуваних судових рішень, завірених відповідно до вимог Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України № 174 від 17 грудня 2013 року, а отже належним чином не усунуто зазначені в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 02 березня 2016 року недоліки, тому відповідно до вимог статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга повертається особі, яка її подала.
Повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду касаційної інстанції в установленому Кодексом адміністративного судочинства України порядку.
Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області на постанову Зіньківського районного суду Полтавської області від 21 липня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Зіньківському районі Полтавської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії повернути відповідачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного Я.Л. Іваненко
суду України
The court decision No. 56722463, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 24.03.2016. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 530/577/15-а. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: