Decision № 56665367, 22.03.2016, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН 332/4757/15 Головуючий у 1-й інстанції Мєркулова Л.О.

Провадження №22ц/778/1491/16 Суддя-доповідач: Кухар С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОсоцького І.І.суддів:Панкеєва О.В. Кухаря С.В.секретарБурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» про скасування наказу № 489 від 30.09.2015 року про порушення трудової дисципліни та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до відповідача про скасування наказу № 489 від 30.09.2015 року про порушення трудової дисципліни та стягнення моральної шкоди.

У своєму позові позивач пояснила, що вона була прийнята на посаду контролера КПП, на якій працювала до 01.10.2015 року.

Наказом № 489 від 30.09.2015 року «Про порушення трудової дисципліни», вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог пунктів 3.1.1,3.2.4 та п.3.2.13 розділу 3 вимог п.7.1. розділу 7 робочої інструкції контролера на КПП № РяИя 34.02-006.

Будь-яких порушень з її боку не було, а оголошення їй наказу про порушення трудової дисципліни не має законного підґрунтя і є наслідком неприязних стосунків, що склалися між нею та безпосереднім її керівництвом.

Позивач вважає, що порушення, які перелічені в наказі, є надуманими та не можуть підтверджуватись документами, які перелічені в додатках до наказу.

14.01.2016 року позивач уточнила свої позовні вимоги та просила тягнути з ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь її, ОСОБА_5, моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2016 року позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано наказ № 489 від 30.09.2015 року про порушення трудової дисципліни ОСОБА_5 Стягнуто з ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» на користь ОСОБА_5, моральну шкоду в розмірі 1000 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ТОВ Запорізький титано-магнієвий комбінат» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 працювала на посаді контролера КПП ТОВ «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до 01.10.2015 року.

Наказом № 489 від 30.09.2015 року «Про порушення трудової дисципліни» вона була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог пунктів 3.1.1,3.2.4 та п.3.2.13 розділу 3 вимог п.7.1. розділу 7 робочої інструкції контролера на КПП № РяИя 34.02-006.

Із наказу № 489 від 30.09.2015 року «Про порушення трудової дисципліни» встановлено, що ОСОБА_5 була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог пунктів 3.1.1,3.2.4 та п.3.2.13 розділу 3 вимог п.7.1. розділу 7 робочої інструкції контролера на КПП № РяИя 34.02-006, а саме: не контролювала вхід в приміщення відвідувача, відволікалась читанням літератури; була відсутня на посту без повідомлення начальника команди; знаходилась в кабіні без світла та руху. У зв'язку з чим ОСОБА_5 премію на серпень місяць не нараховано.

Задовольняючи частково позов суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивач не допустила ніяких виробничих упущень та не скоювала ніяких проступків, а премії її позбавили за порушення трудової дисципліни, але, згідно норм трудового законодавства, за порушення трудової дисципліни за ст.147 КЗпП України до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення. Тобто, якщо ОСОБА_5 порушила трудову дисципліну, то до неї повинні були застосувати один із заходів стягнення: або догану, або звільнення, не пізніше одного місяця з дня його виявлення відповідно до ст.148 КЗпП України. Крім того доказів порушення ОСОБА_5 трудової дисципліни, представником відповідача не надано.

З вказаними висновками не можна погодитись. Таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм матеріального і процесуального права.

Так, частиною 2 ст. 97 КЗпП України, ч.1 ст. 15 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

У п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснено, що при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами.

Відповідно до ч.1 ст. 143 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилах внутрішнього трудового розпорядку.

Види заохочень можуть установлюватись і в колективному договорі, іншому локальному нормативному акті.

Позбавлення ОСОБА_5 премії за серпень 2015 року, передбачене наказом директора ТОВ «ЗТМК» № 489 від 30.09.2015 року "Про порушення трудової дисципліни" (а.с. 3), не є стягненням у розумінні ст. ст. 147-149 КЗпП України, як це помилково вважав суд попередньої інстанції.

Тому посилання позивача та суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на порушення ТОВ «ЗТМК» вказаних норм, пропуск строку застосування дисциплінарного стягнення, визначеного у ст. 148 КЗпП України, є необґрунтованими.

Ненарахування премії за виробничі упущення є правом керівника ТОВ «ЗТМК», таке право надається йому на підставі Положення "Про організацію преміювання працівників ТОВ "ЗТМК" за виконання основних показників виробничої діяльності" (а.с. 48-49).

Пунктом 8.3 вказаного положення за виконання основних показників виробничої діяльності передбачено право директора приймати рішення про зниження (ненарахування) премії працівникам за упущення в роботі у відповідних випадках. Одним iз таких випадків (показників) є передбачене у п. 8.3.1 та у п. 8.3.2 порушення робочих, посадових інструкцій, порушення трудової дисципліни та Правил внутрішнього трудового розпорядку.

Позбавлення ОСОБА_5 премії за серпень 2015 року не протирічить Положенню про преміювання, оформлене відповідним наказом ТОВ "ЗТМК" № 489 від 30.09.2015 року «Про порушення трудової дисципліни» відповідно до якого ОСОБА_5 була притягнута до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог пунктів 3.1.1,3.2.4 та п.3.2.13 розділу 3 вимог п.7.1. розділу 7 робочої інструкції контролера на КПП № РяИя 34.02-006, а саме: не контролювала вхід в приміщення відвідувача, відволікалась читанням літератури; була відсутня на посту без повідомлення начальника команди; знаходилась в кабіні без світла та руху.

Вказане, підтверджується підставами зазначеними в наказі, а саме службовою запискою заступника директора ОСОБА_6, докладною запискою заступника начальника охорони ОСОБА_7, рапортом заступника начальника команди ОСОБА_8, знімками з камер відео спостереження, які зроблені саме в робочий час позивачки на її робочому місці, а також пояснювальною запискою самої позивачки відповідно до якої вона не спростовувала вказані в наказі факти (а.с. 52-53).

Таким чином, підписуючи оспорюваних наказ роботодавець діяв в межах компетенції наданої йому локальним нормативним актом, який не протирічить законодавству, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький титано-магнієвий комбінат» задовольнити.

Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 05 лютого 2016 року у цій справі скасувати з ухваленням нового рішення про відмову в позові в повному обсязі.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: