№ 56647639, 24.03.2016, Volyn Regional Court of Appeal

Справа № 163/2671/15-п Провадження №33/773/80/16 Суддя в 1 інстанції: Войтюк Л. М. Категорія:ст.ст.471, 472 МК України Доповідач: Польовий М. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2016 року місто Луцьк

Суддя Апеляційного суду Волинської області Польовий М.І., за участю захисника ОСОБА_1, представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка проживає по АДРЕСА_1, на постанову судді Любомльського районного суду від 02 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И В:

Даною постановою ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України та на неї накладено стягнення із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП у виді штрафу в сумі 132 165 (сто тридцять дві тисячі сто шістдесят п'ять) гривень з конфіскацією в дохід держави товару: намистини скляні в упаковці виробника «Preciosa Ornela» 330 кг., вартістю - 132 165 (сто тридцять дві тисячі сто шістдесят п'ять) гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 в користь Волинської митниці ДФС витрати за зберігання товару в розмірі 8552 грн. 70 коп., а також судовий збір в користь держави 275 грн. 60 коп.

ОСОБА_3 притягнута до адміністративної відповідальності за те, що 28 вересня 2015 року близько 22 години 38 хвилин, слідуючи з Республіки Польща в Україну через м/п «Ягодин» Волинської митниці ДФС, автомобілем «Chrysler» реєстраційний номер НОМЕР_1, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, ввізши на територію України понад неоподатковувану норму (500 Євро та 50 кг.) товар: намистини скляні в упаковці виробника «Preciosa Ornela», вартістю - 132 165 гривень, вагою 330 кг., що знаходився в багажному відділенні автомобіля без ознак приховування, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Вона же, при тих самих обставинах, не задекларувала за встановленою формою вказаний товар, який підлягав обов'язковому письмовому декларуванню, використавши всупереч положенням ст.ст.257, 366, 374 МК України «зелений коридор», як форму декларування шляхом вчинення дій -заявила митному органу про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановленні законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України, чим вчинила правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій вказує на те, що під час розгляду справи суддя не з'ясував всіх обставин справи, які мають значення для правильного її вирішення. Стверджує, що в її діях відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, оскільки вказаний товар був придбаний нею та громадянами ОСОБА_5 і ОСОБА_6, які разом з нею ввозили його на територію України, про що свідчить рахунок (інвойс) №609066453, який суд безпідставно не взяв до уваги. Згідно вказаного рахунку вартість товару складає 1642, 3 доларів США, що з розрахунку на трьох людей складає по 547, 43 долари США, або за курсом НБУ станом на 28.09.2015 року по 490, 61 Євро, що цілком дозволяється для ввезення в Україну без письмового декларування товару. За таких обставин просить постанову суду скасувати, як незаконну та необґрунтовану, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративних правопорушень.

В апеляційну інстанцію ОСОБА_3 не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про місце і час розгляду справи.

Заслухавши захисника ОСОБА_1, який апеляційну скаргу підтримав, представника Волинської митниці ДФС Пікалюка М.С., який апеляційну скаргу заперечив, перевіривши доводи скарги та матеріали справи, приходжу до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні порушень митних правил, передбачених ст.ст.471, 472 МК України відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються протоколом про порушення митних правил з фото-таблицями до нього, контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору», актом про проведення огляду товарів транспортних засобів ручної поклажі та багажу, службовою запискою інспектора Волинської митниці ДФС, висновком експерта управління товарознавчої, інженерно - технічної та криміналістичної експертизи №142005901 - 0512 від 12.10.2015 року, згідно якого вартість предметів порушення митних правил становить 132 165,00 грн., письмовими поясненнями ОСОБА_6, ОСОБА_5, співробітника ВПС «Рівне» Державної прикордонної служби України ОСОБА_7

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.ст.471, 472 МК України є правильною.

Твердження ОСОБА_3 про відсутність в її діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.471, 472 МК України, оскільки вказаний у протоколі товар був придбаний нею та громадянами ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є безпідставними.

Згідно наявних в матеріалах справи письмових пояснень ОСОБА_6 (а.с.8-9) та ОСОБА_5 (а.с.10-11), вбачається, що вони слідували з республіки Польща в Україну через м/п «Ягодин» Волинської митниці автомобілем «Chrysler» р.н.НОМЕР_1 в приватних справах зеленим коридором, з собою перевозили 4 колеса, а до бісера відношення не мають.

Крім того, вказаний в апеляційній скарзі рахунок (іновайс) судом досліджений в сукупності з іншими доказами під час розгляду справи та з обґрунтуванням не взятий до уваги з наведенням в постанові відповідних мотивів.

Також об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст.472 МК України полягає у недекларуванні товарів, що переміщуються через митний кордон України, які підлягають обов'язковому декларуванні.

Відповідно до норм ст.366 МК України громадянин самостійно обирає відповідний канал для проходження митного контролю. Громадяни, які проходять (проїжджають) через "зелений коридор", звільняються від подання письмової митної декларації. Обрання "зеленого коридору" вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов'язкового дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України.

Вказане дає підстави для висновку, що при переміщенні через пункти пропуску для автомобільного сполучення товарів вартістю понад 500 Євро та/або вагою понад 50 кг. громадяни (ст.374 МК України) зобов'язані обрати загальну смугу пропуску «червоний коридор», подати письмову декларацію і сплатити митні платежі в порядку, передбаченому ч.6 ст.366, ч.4 ст.374 МК України.

Як вбачається із матеріалів справи, обсяг (вартість) переміщуваних ОСОБА_3 товарів перевищує встановлену дозволену норму, при якій закон дозволяє не декларувати їх.

З огляду на вищенаведене та з врахуванням всіх обставин справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ОСОБА_3 порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю, а також вчинила недекларування товарів, які підлягають обов'язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України, тобто скоїла правопорушення, передбачені ст.ст.471, 472 МК України.

При накладенні стягнення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, ступінь та доведеність вини ОСОБА_3 та обґрунтовано обрав їй остаточне стягнення відповідно до вимог ч.2 ст.36 КУпАП - згідно санкції ст.472 МК України.

Постанова суду є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування з підстав викладених в апеляційній скарзі ОСОБА_3 немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 02 лютого 2016 року щодо неї - без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду М.І. Польовий