Court ruling № 56645697, 14.03.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 березня 2016 року м. Київ К/800/1226/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Мариичак Н.Є. перевіривши відповідність вимогам ст. 213 КАС України касаційної скарги Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі №805/2256/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «АЗОВ- СХІД» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги,-

встановив:

Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі №805/2256/15-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року касаційна скарга Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області була залишена без руху у зв'язку з встановленням недоліків у касаційній скарзі, а саме: скаржнику необхідно було надати суду документ про сплату судового збору у встановленому розмірі, нову редакцію касаційної скарги з уточненням щодо оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та відповідно його копію.

На виконання вимог ухвали суду скаржник надіслав клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке мотивоване відсутністю коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат па визначений строк.

Разом з тим. пунктом 2 розділу II Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо сплати судового збору» під 22 травня 2015 року, Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Розглянувши вказане клопотання скаржника, суддя-доповідач дійшов висновку, що в його задоволенні слід відмовити, оскільки обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для відстрочення сплати судового збору.

Зазначена позиція також викладена Верховним Судом України в його ухвалі від 09 листопада 2015 року у справі № 810/2302/15.

Крім того, скаржником не надано належних та допустимих доказів щодо неможливості сплати судового збору у розмірі та порядку, встановленому законом для його сплати, у 2016 році.

До того ж, скаржником не виконано іншу вимогу, зазначену в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року, та не надано суду нову редакцію касаційної скарги з уточненням щодо оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції та відповідно його копію.

Згідно до ч. 3 ст. 214 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

За таких обставин касаційну скаргу слід повернути особі, що її подала, з підстав не виконання ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року.

Згідно ч. 6 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України копія ухвали про повернення касаційної скарги або про відмову у відкритті касаційного провадження разом з доданими до скарги матеріалами направляються особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційна скарга залишається у суді касаційної інстанції.

Повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника права повторного звернення до суду касаційної інстанції в установленому законом порядку.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 88, 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року у справі №805/2256/15-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗ «АЗОВ-СХІД» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсною та скасування податкової вимоги - повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановления та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлених статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вищого

адміністративного Н.Є. Маринчак

суду України