Справа № 473/939/16-ц
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
іменем України
"21" березня 2016 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого - судді Вуїва О.В.,
при секретарі - Заблоцькій М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (далі - ПАТ «Миколаївгаз») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2016 року ПАТ «Миколаївгаз» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в якому вказував, що відповідач на підставі відкритого на його ім'я особового рахунку НОМЕР_2 та письмового договору №8344 від 29 червня 2006 року є абонентом ПАТ «Миколаївгаз», який надає йому послуги з постачання природного газу за адресою: АДРЕСА_1.
Споживач отримував вказані послуги та користувався ними.
В той же час останній в порушення умов договору та вимог «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246 їх оплачував не вчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01 лютого 2016 року виникла заборгованість в розмірі 1 845,17 грн.
В зв'язку з цим позивач просив стягнути з ОСОБА_1 вказану заборгованість в судовому порядку.
Представник позивача Шмельов Д.В. в судове засідання не з'явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, судом відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечував проти такого порядку вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1. Зокрема на його ім'я, як абонента ПАТ «Миколаївгаз» відкрито особовий рахунок за НОМЕР_2 та 29 червня 2006 року з ним укладено письмовий договір на постачання природного газу №8344.
Відповідач отримував належної якості послуги з постачання природного газу та користувався ними.
Зі своєї сторони споживач отримані послуги оплачував не вчасно та не в повному обсязі.
Однак згідно вимог ст. 714 ЦК України, ст. 13 Закону України «Про ринок природного газу», п.п. 10, 17, 29 «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 1999 року № 2246, «Тимчасового положення про порядок проведення розрахунків за надання населенню послуг з газопостачання в умовах використання лічильників природного газу (будинкових або на групу будинків)», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2002 року №620 (з подальшими змінами), п.п. 1.1, 4.1-4.4, 5.2 договору від 29 червня 2006 року №8344 споживач зобов'язаний щомісячно вносити плату за надані послуги з постачання природного газу згідно діючих тарифів на газ та на підставі показів приладу обліку. Плата за надані послуги повинна вноситися абонентом не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця.
З матеріалів справи вбачається, що 08 травня 2015 року сторони уклали між собою договір реструктуризації боргу за яким споживач зобов'язався сплатити заборгованість, яка утворилася станом на 30 квітня 2015 року, в строк до 28 червня 2015 року, проте взяті на себе зобов'язання в повному обсязі не виконав.
З виписки з особового рахунку ОСОБА_1 за НОМЕР_2 вбачається наявність заборгованості по оплаті за послуги з постачання природного газу станом на 01 лютого 2016 року в розмірі 1 845,17 грн.
Тому вказана заборгованість на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України підлягає стягненню з нього в повному обсязі.
В силу ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню 1 378 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (р/р 260013001394 в ПАТ «Державний ощадний банк України», МФО 326461, код 05410263) заборгованість по оплаті за спожитий природний газ, яка утворилася станом 01 лютого 2016 року в розмірі 1 845 (одна тисяча вісімсот сорок п'ять) гривень 17 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Миколаївгаз» (р/р 2600204063 в АБ «Кліринговий Дім», МФО 300647, код 05410263) 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) гривень судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: О.В. Вуїв
The court decision No. 56603313, Voznesensk City and District Court of Mykolaiv Oblast was adopted on 21.03.2016. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary information conveniently.
This decision relates to case No. 473/939/16-ц. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: