Court ruling № 56582535, 10.03.2016, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 березня 2016 року № 810/825/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лиска І.Г., розглянувши позовну заяву Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області до Приватного підприємства "Прем'єрпродукт-Дніпро" про стягнення податкового боргу ,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області з позовом до Приватного підприємства "Прем'єрпродукт-Дніпро" про стягнення податкового боргу в сумі 87265, 85 грн..

Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за поданим адміністративним позовом, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Розміри ставок судового збору визначені статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, що встановлена законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подана до суду.

Положеннями ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» №928-VIII від 25.12.2015 установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1378 гривень, з 1 травня - 1450 гривень, з 1 грудня - 1550 гривень.

Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості).

Суд встановив, що позивач не додав до позовної заяви доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Разом з позовом позивач подав клопотання про звільнення від сплати судового збору, посилаючись на те, що бюджетні асигнування на сплату судового збору не передбачені у бюджеті.

Дане клопотання суд відхиляє з таких підстав.

З 1 вересня 2015 року набув чинності Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", згідно з яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір". Вказаними змінами запроваджено порядок, відповідно до якого усі суб'єкти владних повноважень при зверненні до адміністративного суду зобов'язані сплачувати судовий збір.

Перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору та випадки звільнення від сплати цього платежу, передбачені у статті 5 Закону України "Про судовий збір". Однак, позивач до кола осіб, на яких поширюються пільги щодо сплати судового збору, не відноситься.

У зв'язку з цим суд зазначає, що Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні, до повноважень якого належить прийняття законів, затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України.

Приймаючи Закон України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", парламент у формі закону висловив політичну волю щодо обов'язковості слати усіма суб'єктами владних повноважень судового збору, не передбачив для цієї мети жодних пільг, а також не винайшов потрібним внести зміни до Державного бюджету України щодо виділення асигнувань на сплату судового збору. У той же час, Верховна Рада України зобов'язала Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів.

Суд також не наділений повноваженнями змінювати запроваджений Верховною Радою України правопорядок, діяти всупереч встановленому порядку, доповнювати недоліки законодавчої процедури або перекривати судовими рішеннями бездіяльність Кабінету Міністрів України.

Отже підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 27.10.2015 в адміністративній справі № 2а-3361/10.

Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.

Суд зазначає, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду документу про сплату судового збору виходячи із заявлених позовних вимог у розмірі, що визначений статтею 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Інформацію щодо сплати судового збору можна дізнатися на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за Інтернет адресою http://court.gov.ua/sud1070/tax/, а також з інформаційних стендів Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Позовну заяву Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області до Приватного підприємства "Прем'єрпродукт-Дніпро" про стягнення податкового боргу - залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 25 березня 2016 року.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Лиска І.Г.