Court ruling № 56580331, 15.03.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 березня 2016 року м. Київ К/800/5261/15

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,секретарів судового засідання Кальненко О. І., прозорника І. В.,

за участю: позивача - ОСОБА_4,

представника відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - Моргун Н. В.,

представника третьої особи - Долобанько Л. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради, третя особа: Державне підприємство "Новатор" про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької міської ради про визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови у призначенні їй пенсії із зниженням віку за Списком № 1, зобов'язання поновити виплату пенсії за Списком № 1.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернулась з касаційною скаргою, в якій просила їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідача, пояснення позивача, представників відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, третьої особи, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що позивач з 05 листопада 1975 року працювала на Хмельницькому радіотехнічному заводі на посаді лудильниці деталей і приладів гарячим способом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року, коли їй виповнилось 45 років, позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1. з 01 вересня 1998 року виплата пенсії була припинена.

З 24 січня 2006 року позивач перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Хмельницькому та отримує пенсію за віком, достроково вийшовши на пенсію згідно із п. "г" ст. 26 Закону України "Про зайнятість".

В липні 2012 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо поновлення пенсії за віком на пільгових умовах, в чому їй було відмовлено.

Вважаючи неправомірною таку відмову, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи в задоволенні позову, виходили з того, що позивач має право на призначення пенсії на загальних засадах.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів.

Згідно із ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно списку № 1 мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 45 - річного віку і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону (тобто до 1992 року) на роботах з особливо шкідливими і важкими умовами праці і мають повний стаж на зазначених роботах на день введення в дію Закону, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із п. 10 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 08 листопада 2005 року № 383, для підтвердження стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, а в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п. 20 Порядку підтвердженні наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності в трудовій книжці відповідних записів, затвердженого постановою (СМУ від 12.08.1993 р. № 637). В довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада, характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно записів у трудовій книжці ОСОБА_4 працювала на Хмельницькому радіотехнічному заводі на посаді лудильниці деталей і приладів гарячим способом. Вказана професія не значиться в розділі ХШ "Радіотехнічне виробництво" списку №1 виробництв, цехів, професій і посад на роботах з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР № П 73 від 22 серпня 1956 року, а передбачена розділом XI "Металообробка" підрозділом № 4 "Інші професії по металообробці".

Згідно листів Держкомпраці від 12 червня 1979 року № 864-9, від 05 жовтня 1982 року № 2795-МК, від 17 березня 1986 року № 30-ИГ лудильники гарячим способом користуються правом на пільгову пенсію, якщо вони зайняті в виробництві металообробки.

Згідно із випуском № 2 ЕТКС (тарифікація) ці працівники виконують роботи по лудінню жердин, труб, болтів, інших великогабаритних приладів в гарячих ваннах. Характеристика роботи лудильників деталей і приладів в радіотехнічному виробництві передбачена в випуску № 20 ЕТКС. Ці працівники зайняті лудінням проводів різних схем і радіодеталей методом опускання їх в ванни, обмоток електричних машин, кабельних з'єднань та ін. Такі лудильники в списки на пільгове пенсійне забезпечення не включені, їм пенсії призначаються на загальних підставах.

В листі Держкомпраці № 1667-9 від 27 жовтня 1978 року зазначено, якщо на підприємствах радіотехнічної промисловості є металообробні цехи і лудильники виконують в них роботи по гарячому лудінню металевих виробів по технології, яка застосовується в металообробці, пенсії за віком можуть призначатися по списку № 1.

При розгляді даного спору, з врахуванням наявних матеріалів справи і доводів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що лудильники даного структурного підрозділу з їх характеристикою роботи займались лудінням гарячим способом деталей та приладів радіотехнічного виробництва, тоді як правом пільгового пенсійного забезпечення за списком № 1 користуються лише лудильники гарячим способом у виробництвах металообробки.

За таких підстав, колегія судів погоджується з висновками судів про відмову в задоволенні позову.

Оскільки під час вирішення спору суди не допустили порушення у застосуванні норм процесуального та матеріального права, то скаргу позивача слід залишити без задоволення.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 липня 2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: