Court ruling № 56580078, 14.03.2016, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

14 березня 2016 року м. Київ К/800/6799/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року

у справі № 821/1626/15-а

за позовом Державної фінансової інспекції в Херсонській області

до Каховського державного агротехнічного коледжу

про зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до Каховського державного аграрного коледжу , в якому просив зобов'язати відповідача виконати пункти 1-4, 7, 8, 10-12 вимоги від 03 квітня 2015 року № 21-07-14-14/1672.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної фінансової інспекції в Херсонській області, в якій позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Як видно з доданих до касаційної скарги судових рішень, позивачем, відповідно до п.1.2.5.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції в Херсонській області на 1 квартал 2015 року, проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Каховського державного аграрного коледжу за період з 01 липня 2012 року по 01 лютого 2015 року, в ході якої встановлені порушення вимог законодавства, які зафіксовані в акті ревізії від 26 березня 2015 року №07-17/03. На підставі акту ревізії, позивачем винесено вимогу № 21-07-14-14/1672 від 03 квітня 2015 року, яка вказує на виявлені збитки, їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що при виявленні збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов’язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об’єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Зазначена правова позиція узгоджується з висновком Верховного суду України, викладеного в його рішеннях, зокрема, у постанові від 07 жовтня 2014 року № 21-368а14.

За таких обставин, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов’язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми пункту 5 частини п’ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв’язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі № 821/1626/15-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед