Decision № 56573431, 25.02.2016, Odesa Regional Court of Appeal

Номер провадження: 22-ц/785/122/16

Головуючий у першій інстанції Кочко В. К.

Доповідач Гончаренко В. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.02.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі головуючого Гончаренко В.М.

суддів Комаровської Н.В., Короткова В.Д.,

з участю секретаря Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до приватного підприємства «Тепличне», третя особа Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області про визнання права власності на земельну ділянку /пай/ та зобов»язання виділити в натурі, про виплату вартості майнового паю у розмірі 2 620, 00 грн. за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 березня 2015 року, -

встановила:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до ПП «Тепличне», посилаючись на те, що наказом №87-к від 01.08.1986 року вона була прийнята на роботу у радгосп комбінат «Тепличний» на посаду помічника бригадира 2-го відділення у бригаду №5-6.

Розпорядженням №794 від 03.08.1993 року радгосп «Тепличний» перейменовано у державне сільськогосподарське овочеве підприємство «Тепличне», а 06.03.1996 року у КСП «Тепличне».

Наказом №21 від 01.12.1998 року вона звільнена за власним бажанням.

Звернувшись до відповідача про виділення паю, їй було відмовлено.

Посилається на те, що відповідно даним Авангардівської селищної ради вона є пайовиком колишнього КСП «Тепличне», за записом №242 рахується майновий пай на загальну суму 2 620 грн., тому просить визнати її право власності на земельну ділянку (пай) КСП «Тепличне» та зобов'язати відповідача виділити їй його у натурі, а також виплатити майновий пай у сумі 2 620 грн.

Просить визнати право власності на земельну ділянку /пай/ КСП «Тепличне» та зобов»язати відповідача виділити їй його в натурі, а також виплатити майновий пай у розмірі 2 620, 00 грн.

Представник відповідача позов не визнав.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2, вважаючи рішення суду таким, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, надала до суду апеляційну скаргу про його скасування та постановлення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечення на них, перевіривши матеріали справи, законність i обґрунтованість рішення суду першої iнстанцiї та доводiв апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити їх частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Як вбачається із матеріалів справи, наказом №87-к від 01.08.1986 року ОСОБА_2 прийнято на роботу у радгосп комбінат "Тепличний" на посаду помічника бригадира 2-го відділення у бригаду №5-6.

Розпорядженням №794 від 03.08.1993 року радгосп "Тепличний" перейменовано у державне сільськогосподарське овочеве підприємство "Тепличне", а 06.03.1996 року у КСП "Тепличне".

Наказом №21 від 01.12.1998 року ОСОБА_2 звільнено за власним бажанням, про що начальником відділу кадрів ПП «Тепличне» зроблено запис у трудовій книжці, однак, ані заяви ОСОБА_2, ні наказу щодо її звільнення в ПП «Тепличне» немає.

При створенні в 1996 році на базі радгоспу-комбінату «Тепличне» - КСП «Тепличне», всі працівники радгоспу-комбінату «Тепличне» писали заяви про вступ до КСП.

ОСОБА_2 з заявою про прийняття в члени КСП «Тепличне» не зверталась, та, відповідно членом цього підприємства не була.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що 17.07.1997 року Авангардівською селищною радою КСП "Тепличне" видано державний акт на право колективної власності на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 84,30 га., до якого додано список осіб, що мають право на земельну частку (пай) в КСП "Тепличне".

Але, ОСОБА_2, як особа, яка має право на земельну частку (пай), в зазначених списках відсутня /а.с.26-33/.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", до пайового фонду майна членів підприємства включається вартість основних виробничих і оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінні папери, акції, гроші та відповідна частка від участі в діяльності інших підприємств і організацій. Уточнення складу і вартості пайового фонду майна членів підприємств, у тому числі реорганізованих, проводиться за методикою, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Право членів підприємства на пайовий фонд майна залежить від їх трудового внеску. Члену підприємства щорічно нараховується частина прибутку залежно від частки у пайовому фонді, яку за його бажанням може бути виплачено або зараховано у збільшення частки в пайовому фонді. Ці відносини регулюються статутом підприємства. Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Згідно Порядку визначення розміру майнових паїв членів КСП та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою КМ України „Про врегульовання питань, щодо забезпечення майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки" №177 від 28.02.2001 року, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства згідно з додатком. Відповідно до затвердженого зразка, який є додатком в свідоцтві вказується серія, номер, назва сільської ради, прізвище власника майнового сертифікату, його паспортні данні, в якому підприємстві знаходиться пай, та сума паю.

Відповідно п.2 до Указу Президента України від 08.08.1995р. "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам та організаціям" право на земельну долю (пай) мають члени КСП.

ОСОБА_2 свідоцтва про право власності на майновий пай не отримала.

Як вбачається з довідки Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області від 20.07.2015 року № 627, в селищній раді відсутні дані відносно трудових відносин ОСОБА_2 з КСП «Тепличне», окрім списків КСП «Тепличне» та книги обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

В зазначеному списку під порядковим №242 відображені дані про належність ОСОБА_2 майнового паю на суму 2620,00 грн., що підтверджується раніше виданою довідкою від 07.03.2013 року за №40 /а.с.13, 108/.

В книзі обліку виданих свідоцтв про право власності на майновий пай члена КСП прізвище ОСОБА_2 не значиться, а отже у зв'язку з цим, свідоцтво на майновий пай вона не отримувала /а.с.108/.

У зв»язку з вищенаведеним, на думку колегії суддів, слід відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову в частині визнання права власності на земельну ділянку /пай/ та зобов»язання виділити його їй в натурі.

При цьому, підлягають задоволенню вимоги про виплату вартості майнового паю у розмірі 2 620, 00 грн., оскільки ПП «Тепличне» подало до Авангардівської селищної ради списки працівників, які мають право на майновий пай із зазначенням суми майнового паю, із якого вбачається, що таке право набула і ОСОБА_2 /а.с.13, 108/.

Представник ПП «Тепличне» не заперечував проти задоволення вимог в цій частині позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

За правилами ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції у достатньому обсязі не перевірив вказаних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, наданим доказам не дав належної правової оцінки в сукупності та їх взаємному зв»язку, належним чином не перевірив протиріччя та суперечності наданих сторонами доказів у справі, та ухвалив помилкове рішення, у зв'язку з чим рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_2

Керуючись п.2 ч.1 ст.307, п.п.1, 3, 4 ст. 309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 березня 2015 року скасувати.

Позов ОСОБА_2 до приватного підприємства «Тепличне» про визнання права власності на земельну ділянку /пай/ та зобов»язання виділити в натурі, про виплату вартості майнового паю у розмірі 2 620, 00 грн. задовольнити частково.

Зобов»язати ПП «Тепличне» виплатити ОСОБА_2 вартість майнового паю у розмірі 2 620, 00 грн.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до приватного підприємства «Тепличне» про визнання права власності на земельну ділянку /пай/ та зобов»язання виділити в натурі відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий В.М.Гончаренко

Судді Н.В.Комаровська

В.Д.Коротков