Court ruling № 56563410, 10.03.2016, Zaporizhzhia Regional Court of Appeal

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 336/7242/15 Головуючий у 1 інстанції: Артемова Л.Г.

Провадження № 22-ц/778/1437/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

Головуючого: Савченко О.В., суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Евальд Д.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2016 року про відмову у прийнятті позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріж-Лідер-ХХІ», третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И Л А:

При розгляді цивільної справа за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріж-Лідер-ХХІ», третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, у судовому засіданні 28.01.2016р. заявлено клопотання про прийняття до розгляду у цій справі позовної заяви ОСОБА_2 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги до ОСОБА_4 про визнання права власності на частку у статутному капіталі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2016 року відмовлено у прийнятті позовної заяви ОСОБА_2 про визнання права власності на частку у статутному капіталі та роз»яснено йому право на звернення до суду в загальному порядку.

На вказану ухвалу суду першої інстанції ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на її незаконність через порушення судом норм матеріального і процесуального права, та зважаючи на те, що відмовою в прийнятті його позовної заяви для розгляду у цій справі та постановленням рішення без урахування його вимог суд унеможливив захист його права на більшу частку у статутному капіталі, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу в частині його позовних вимог направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 позивається до ТОВ «Запоріж-Лідер-ХХІ» з приводу права на спадкування частки у статутному капіталі цього товариства, яка належала її батьку ОСОБА_6 як співзасновнику товариства.

В позовній заяві ОСОБА_2, який придбав частку у статутному капіталі у іншого співзасновника товариства ОСОБА_7, ставиться питання про розмір його частки, яка, на його думку, є більшою, ніж визначено Статутом.

Відмовляючи в прийнятті позовної заяви ОСОБА_2 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги у цій справі до позивача ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені ним позовні вимоги виходять за межі спадкового права.

З такими висновками суду погоджується колегія суддів, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та прийняті у відповідності до норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до ч. 1 ст. 34 ЦПК України треті особи належать до осіб, які мають матеріально-правову і процесуально-правову заінтересованість у справі.

Самостійні вимоги третіх осіб мають стосуватись предмета спору, яким є об»єкт спірних правовідносин, тобто те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 позивається до ТОВ «Запоріж-Лідер-ХХІ» щодо визнання права на майнові права померлого учасника товариства в порядку спадкування.

В той час як ОСОБА_2 просить визначити право власності на частку в статутному фонді товариства. Проте законодавством передбачений певний механізм щодо вирішення вимог учасника товариства про визначення його частки, згідно з яким ці вимоги можуть вирішуватись загальними зборами цього товариства, а в судовому порядку спрямовуватись лише до товариства, оскільки статутний фонд є власністю товариства. Отже, такі вимоги носять виключено корпоративний характер та не можуть заявлятись до спадкоємця.

Зважаючи на вказане, суд першої інстанції правильно визнав, щодо заявлені ОСОБА_2 вимоги предметно не по»язані із вимогами позивача ОСОБА_4, а також не можуть бути спрямовані до неї.

Таким чином, колегія вважає, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали не вбачається, тому у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України її слід залишити без змін, відхиливши апеляційну скаргу як необґрунтовану.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі представника ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: