№ 56553397, 16.03.2016, Odesa District Administrative Court

Справа № 815/7251/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі: головуючого судді Бойко О.Я., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства «Адміністрація морських портів» України в особі Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Відділу містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області за участю третьої особи Комінтернівської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Адміністрація морських портів» України в особі Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області за участю третьої особи Комінтернівської районної державної адміністрації , в якому з урахуванням уточнення до адміністративного позову просило:

- визнати протиправними відмови Відділу містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 37681154) від 04.12.2015 № 2413/01-21/2610 та від 23.12.2015 № 2616/01-21/2789 стосовно погодження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» у постійне користування для забудови з метою забезпечення безпеки мореплавства в межах акваторії Морського порту «Южний» на території Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів)

- зобов’язати Відділ містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області (код ЄДРПОУ 37681154) погодити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» у постійне користування для забудови з метою забезпечення безпеки мореплавства в межах акваторії Морського порту «Южний» на території Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів).

В обґрунтування своїх позовних вимог представники позивача зазначили наступне.

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 133-р від 04.03.2013 року та наказу Міністерства інфраструктури № 163 від 19.03.2013 року здійснена реорганізація державних підприємств морського транспорту та створене Державне підприємство «Адміністрація морських портів України».

За розподільчим балансом від 13.06.2013 року та актом приймання – передавання окремі зобов’язання та повноваження з управління майном, що знаходилось у компетенції Державного підприємства «Морський торговий порт Южний» передані на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів» України в особі Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», зокрема акваторія порту та договір від 23.12.2009 року № СД/Т/ВКБ-314 на виконання робіт з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ДП «Морський торговельний порт «Южний» в постійне користування із земель водного фонду на території Комінтернівського району Одеської області.

Позивач через відділ надання адміністративних послуг Комінтернівської районної державної адміністрації 20.11.2015 року надав комплект документів для одержання висновку від відповідача по проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» у постійне користування для забудови з метою забезпечення безпеки мореплавства в межах акваторії Морського порту «Южний» на території Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів).

Державному підприємству «Адміністрація морських портів» України в особі Южненської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» 04.12.2015 року відмовлено Відділом містобудування та архітектури Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області у погодженні землеустрою та повернуто на доопрацювання.

10.12.2015 року позивач в друге звернувся до відповідача з відповідним комплектом документів для одержання висновку по проекту землеустрою .

23.12.2015 року відповідачем відмовлено позивачу у погодженні проекту землеустрою.

Представники позивача у судовому засіданні зазначили, що висновок зроблений відповідачем не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та є протиправним, а тому просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання призначене на 10.03.2016 року не з’явився, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов в яких зазначив що, позивач звернувся з комплектом документів для погодження проекту землеустрою, які не відповідають вимогам Закону України «Про землеустрій». Також, позивач та землевпорядна організація, яка розробляла проект землеустрою не намагалися усунути виявлені у проектній документації недоліки з метою приведення її до вимог чинного законодавства, а діяли шляхом багаторазового подання не доопрацьованої документації на погодження в супереч вимогам ст.ст.6, 28 Закону України «Про землеустрій».

Отже, представник відповідача з огляду на наведенні обставини в письмових заперечення просив суд, відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (т. 3 а.с. 219-221).

Представник третьої особи у судове засідання призначене на 10.03.2016 року не з’явилася, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно.

Представник третьої особи надав до суду письмове пояснення по справі в яких зазначив, що у позивача відсутній дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Таким чином представник третьої особи , вважає позовні вимоги необґрунтованими та факти порушення законодавства відділом містобудування не доведеними (т.3 а.с. 235-238).

Відповідно до вимог частини 6 статті 128 КАС України, якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Представники позивача у судовому засіданні не заперечували про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Враховуючи вищевикладені приписи КАС України, суд дійшов висновку про можливість продовження розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.11.2015 року позивач через відділ надання адміністративних послуг Комінтернівської районної державної адміністрації надав комплект документів для одержання висновку Відділу містобудування та архітектури Комінтернівської РДА до проекту землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки у постійне користування для забудови з метою забезпечення мореплавства в межах акваторії Морського порту «Южний» на території Комінтернівського району Одеської області (за межами населених пунктів).

04.12.2015 року за результатами розгляду наданої землевпорядної документації Відділ містобудування та архітектури відмовив позивачу у погодженні проекту землеустрою. Та повернув його доопрацювання з підстав не відповідності ст.50 Закону України «Про землеустрій», а саме відсутності копії клопотання (заяви ) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та матеріалів геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (т.1 а.с. 53).

10.12.2015 року позивач повторно звернувся до відповідача з комплектом документів для одержання відповідного висновку.

23.12.2015 року відповідач повторно відмовив позивачу у погодженні проекту землеустрою з тих самих підстав (т.1 а.с54-55).

У листі відмові відповідач надав роз’яснення, про невідповідність назви проекту землеустрою згідно з розпорядженням Одеської обласної державної адміністрації від 08.07.2009 року № 508/А-2009 проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, розроблений ПП «ГЕОЗЕМ 8». Також зазначив, що вказаним розпорядженням чітко визначено цільове призначення земельної ділянки, яка відводиться у постійне користування – «для забудови з метою забезпечення безпеки мореплавства в межах акваторії Аджалицького лиману» в той час, як в розробленому проекті землеустрою зазначено «для забудови з метою забезпечення безпеки мореплавства в межах акваторії Морського порту «Южний». Однак позивач не погоджується з твердженнями відповідача оскільки, на його думку розпорядження Одеської обласної державної адміністрації від 08.07.2009 року № 508/А-2009 надало дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки в постійне користування Державному підприємству «Морський торговельний порт «Южний»(т.3 а.с.15).

Відповідно до ст.8 Закону України «Про землеустрій» (надалі по тексу Закон), регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі у межах повноважень, встановлених законом.

Згідно з ст. 22 Закону, землеустрій здійснюється на підставі, рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою.

Відповідно до ст.50 Закону проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України. Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності); рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду; довідку з державної статистичної звітності про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами,угіддями; матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); копії правовстановлюючих документів на об’єкти нерухомого майна для об’єктів будівництва III-V категорії складності, які розташовані на земельній ділянці, акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки); акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формування земельної ділянки); перелік обмежень у використанні земельних ділянок; викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки); кадастровий план земельної ділянки; матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки); матеріали погодження проекту землеустрою.

Суд встановив, що підставою для розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок є відповідне рішення уповноваженого органу, яке приймається на підставі клопотання. У клопотанні зазначаються орієнтований розмір земельної ділянки та її цільове призначення.

З огляду на матеріали справи вбачається, що в розпорядженні Одеської обласної державної адміністрації від 08.07.2009 року №508/А-2009 «Про затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки в постійне користування державному підприємству «Морський торговельний порт Южний» зазначено строк дії дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки та вимог щодо її відведення становить один рік.

Таким чином, доводи представників позивача спростовуються. Оскільки, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблений на підставі зазначеного розпорядження а, строк дії розпорядження втратив свою чинність 08.07.2010 року.

Отже посилання позивача у позові на план розвитку морського порту «Южний», погоджений Міністерством інфраструктури України від 03.04.2015 року суд не бере до уваги, через те, що він не є нормативно – правовим актом, який передбачає обов’язкове його виконання райдержадміністрацією.

Також, з огляду на матеріали справи суд встановив, що позивач звертався до обласної державної адміністрації із проханням внести зміни до розпорядження від 08.07.2009 року «Про затвердження матеріалів вибору місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки в постійне користування державному підприємству «Морський торговельний порт Южний». Однак, на даний час зміни не були внесені.

Доводи представників позивача, якими вони обґрунтовував свої позовні вимоги не знайшли свого підтвердження впродовж розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами. Адже відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Виходячи з вище наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не належать до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки суд по справі свідків не залучав та не призначав проведення судових експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволенні адміністративного позову відмовити.

2. Копії постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Суддя О.Я. Бойко