АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Справа № 641/11501/15-п (2т.) Головуючий суддя І інстанції Фатєєва Н.І.
Провадження № 33/790/72/16
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1 березня 2016 року суддя апеляційного суду Харківської області Зубков Л.Я., за участю прокурора Каліної А.І., правопорушника ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 розглянув в судовому засіданні в м. Харкові справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_2 на постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2015 року.
Цією постановою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешканця м. Харкова, визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-8 Кодексу України про адміністративне правопорушення з накладанням адміністративного стягнення - штрафу у розмірі ста п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 2550 грн.
Суддею визнано встановленим, що ОСОБА_1, обіймаючи посаду головного державного інспектора митного посту «Харків-Аеропорт» Харківської Митниці ДФС, будучи особою правоохоронного органу, маючи спеціальне звання - інспектор митної служби 1 рангу, а отже - суб'єктом відповідальності за скоєння корупційних правопорушень, передбаченим у підпункті «е» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією: незаконно використав у своїх інтересах інформацію, що стала відома йому у зв'язку з виконанням службових повноважень, за наступних обставин.
В забезпечення виконань службових повноважень, відповідно до наказу Харківської Митниці ДФС від 07.09.2015 року № 368 « Про надання доступу посадовим особам Харківської Митниці ДФС до програмних комплексів Єдиної інформаційної системи», ОСОБА_1, в забезпечення виконання службових повноважень, мав доступ до певних інформаційних ресурсів, в тому числі до Загальної бази даних автоматичної системи митного оформлення (АСМО) «Інспектор - 2006» Харківської Митниці ДФС.
Наказом Харківської Митниці ДФС від 21.01.2015 року № 5 та від 16.09.2015 року № 379 було затверджено Положення про порядок адміністрування бази даних автоматичної системи митного оформлення «Інспектор - 2006» Харківської Митниці ДФС та баз даних автоматичної системи митного оформлення «Інспектор-2006» підрозділів митного оформлення.
Відповідно до пункту 5.1 Положення, користувачі мали право використовувати вказані бази даних виключно в межах своїх функціональних повноважень, а пунктом 5.3 Положення користувачам заборонялося несанкціоноване використання баз даних АСМО «Інспектор-2006», передача отриманої з них інформації стороннім особам.
6 листопада 2015 року ОСОБА_1, знаходячись поблизу станції метро «Холодна Гора» в м. Харкові, вступив в позаслужбові стосунки з ОСОБА_3, та погодився передати йому за винагороду у розмірі 500 грн. службову інформацію по ТОВ «Веста».
12 листопада 2015 року, в період часу з 12 год. 29 хв. до 13 год. 35 хв., ОСОБА_1, діючи в порушення п.п. 5.1, 5.3 Положення, знаходячись на своєму робочому місті, митному посту «Харків-Аеропорт» Харківської Митниці ДФС по вул. Ромашкіна, 1 в м. Харкові, діючи незаконно, з використанням наданого йому за посадою права користувача АСМО «Інспектор - 2006», зайшов до Загальної бази даних АСМО «Інспектор-2006» Харківської Митниці ДФС за логіном «Berbenіtsky», відкрив та роздрукував 4 оформлені митні декларації ТОВ «Веста» (код ЕДПОУ 30288313): № 807100000/2015/037993, № 807100000/2015/040822, № 807100000/2015/037378, № 807100000/2015/040110 та додатки до них, після чого в той же день, приблизно о 14 год. 15 хв., зустрівся з ОСОБА_3 поза межами вказаного митного поста та передав йому вищезазначені документи із службовою інформацією по ТОВ «Веста», а ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 обумовлені раніше 500 грн.
Захисник ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить постанову судді скасувати, посилаючись на те, що висновки судді щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення засновані на доказах, які не є допустимими у зв'язку з порушенням порядку їх отримання, в умовах обмеження права ОСОБА_1 на захист, неповноти дослідження фактичних обставин справи.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_4 на підтримку апеляційної скарги, заперечення прокурора Каліної А.І. проти її задоволення та дослідивши матеріали справи, підстав до задоволення апеляційної скарги не вбачаю.
Висновок судді про доведеність вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення ґрунтується на наявних в матеріалах справи доказах.
Згідно матеріалів справи, 9 листопада 2015 року ОСОБА_3 звернувся до прокуратури Харківської області з заявою про те, що посадова особа митного органу на ім'я ОСОБА_1 (як з'ясувалося в подальшому - ОСОБА_1), за надання певної інформації по ТОВ «Веста» вимагає у нього 500 грн.
На підставі цих відомостей, внесених того ж дня до Єдиного реєстру досудових розслідувань, було розпочате кримінальне провадження № 42015220000000951 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, в подальшому закрите постановою слідчого від 26 листопада 2015 року на підставі ч.2 ст. 11 КК України - за малозначністю діяння.
Зі змісту пояснень ОСОБА_3 в процесі досудового розслідування вбачається, що займаючись приватним підприємством він 6 листопада 2015 року звернувся до ОСОБА_1 за консультацією щодо порядку митного оформлення вивозу товарів за кордон, на що ОСОБА_1 його попередив про існування суттєвих труднощів в заповненні відповідних документів та запропонував примірники аналогічних документів ТОВ «Веста» за винагороду у розмірі 500 грн. Сприйнявши цю пропозицію ОСОБА_1 як вимагання грошей, він повідомив про це прокуратуру,а в подальшому приніс йому 500 грн., помічених спецзасобом, а від ОСОБА_1 отримав пакет документів по ТОВ «Веста».
ОСОБА_1 в процесі досудового розслідування послідовно та стабільно визнавав, що за домовленістю з ОСОБА_3 зайшов до Загальної бази даних АСМО «Інспектор-2006» за своїм логіном «Berbenіtsky», відкрив, надрукував та передав ОСОБА_3 копії документів із службовою інформацією по ТОВ «Веста», а від нього отримав 500 грн.
Ствердження на захист ОСОБА_1 про те, що ці пояснення він давав вимушено, під неправомірним тиском з боку слідчого, не маючи можливості викласти їх на свій розсуд, - не узгоджується з редакцією пояснень ОСОБА_1 у відповідних процесуальних документах.
Зокрема, частково не погоджуючись з поясненнями ОСОБА_3 по суті справи ОСОБА_1 зазначав, що ОСОБА_3 сам назвав йому реквізити товариства, інформацією щодо якого цікавився, а грошову винагороду за надання цієї інформації передав з власної ініціативи, за відсутності ознак вимагання.
Поряд з цим, згідно протоколу огляду місця події від 12 листопада 2016 року ОСОБА_1, даючи згоду на огляд своїх особистих речей, стверджував, що до початку огляду ні з ким із сторонніх осіб на місті його проведення не зустрічався, хоча в подальшому факт зустрічі з ОСОБА_3 визнав.
Вказане свідчить про те, що ОСОБА_1, даючи пояснення по суті справи, не тільки мав можливість викласти їх як вважав за необхідне, в тому числі впротиріч очевидним для органу досудового слідства фактам, встановленим в процесі проведення негласних слідчих дій, але й користався цим правом. При цьому від правової допомоги адвоката відмовлявся, що засвідчував у кожному з протоколів свого допиту власноручно.
В той же час, об'єктивність пояснень ОСОБА_1 про передачу ОСОБА_3 вищезазначеної інформації та отримання від нього винагороди за це, підтверджується-
-протоколом огляду, помітки та вручення заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр;
-протоколом про результати контролю за вчиненням злочину з наявними в ньому відомостями, про передачу ОСОБА_1 документів ОСОБА_3 і отримання, від нього грошей, а також про те, що при наближенні до ОСОБА_1 працівників Управління внутрішній безпеки ГУ ДФС У Харківській області він отриманні від ОСОБА_3 гроші витягнув з кишені та викинув на землю;
-роздрукованими даними аудіо-відео-файлів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій - аудіо-відео-контроля особи у кримінальному провадженні № 42015220000000951 з фіксацією обставин передачі ОСОБА_1 пакета документів по ТОВ «Веста» та отримання ОСОБА_1 від ОСОБА_3 грошових коштів за цю послугу, а також змісту розмови, що відбулася між ними у зв'язку з цією подією;
-протоколом огляду місця події про вилучення на землі біля ОСОБА_1 грошових купюр за відповідними номерами та серіями (які, за поясненнями ОСОБА_1 в процесі досудового розслідування, він встиг викинути, помітивши що до нього наближаються працівники правоохоронних органів), та про доручення до протоколу вирізів тканини з кишень предметів одягу ОСОБА_1 і смивів з пальців його рук;
-висновками судової експертизи з дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин, про виявлення нашарувань спеціальної хімічної речовини (люмінофору) на поверхні фрагментів мішковини правої кишені куртки ОСОБА_1, кожної з наведених грошових купюр в сумі 500 грн., аркуші паперу, наданого в якості зразка спеціальної хімічної речовини (люмінофору), а також про те, що ця речовина, виявлена на кожному з вищевказаних об'єктах дослідження, має спільну родову належність;
-копіями митних декларацій ТОВ «Веста» № 807100000/2015/037993, № 807100000/2015/040822, № 807100000/2015/037378 з додатками до них, які, за ствердженням ОСОБА_3 він отримав від ОСОБА_1;
-знімками екрану (скриншотами) монітора про те, що 12 листопада 2015 року, в період часу з 14 год. 50 хв. по 13 год. 35 хв., користувач з логіном «Berbenіtsky» відкривав Загальну базу даних АСМО «Інспектор-2006» Харківської Митниці ДФС для вчинення дій «друк або попередній перегляд» щодо вищезазначених декларацій;
-довідкою Харківської Митниці ДФС про те, що головний державний інспектор митного поста «Харків - Аеропорт» ОСОБА_1 (користувач АСМО з логіном «Berbenіtsky») мав можливість переглянути та роздрукувати зі свого робочого місця 12.11.2015 року чотири митні декларації ТОВ «Веста» (код ЄДРПОУ 30288313):№ 807100000/2015/037993, № 807100000/2015/040822, № 807100000/2015/037378, № 807100000/2015/040110 та електронних документів до них.
Те, що передана ОСОБА_3 інформація стала відома ОСОБА_1 у зв'язку з виконанням службових повноважень, не викликає сумніву, виходячи з його посадової інструкції, наявності у нього рекомендованого доступу до програмно-інформаційних комплексів Єдиної автоматизованої інформаційної системи за наказом Харківської Митниці ДФС від 7 вересня 2015 року № 368, та вищенаведеного змісту п.п. 5.1, 5.3 Положення про порядок адміністрування бази даних автоматичної системи митного оформлення «Інспектор-2006» Харківської Митниці ДФС та баз даних автоматичної системи митного оформлення «Інспектор-2006» підрозділів митного оформлення.
Про те, що на момент незаконного використання цієї інформації ОСОБА_1 перебував у статусі держслужбовця, свідчить характер його посади і долучені до матеріалів справи копії присяги держслужбовця ОСОБА_1 та попереджень про обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням.
З урахуванням наведених доказів, в їх сукупності, висновки судді щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-8 КУпАП є обґрунтованим, а посилання в апеляційній скарзі на неповноту дослідження фактичних обставин справи не є переконливими і правильності вказаних висновків судді не спростовують, як не спростовує цих висновків і ствердження на захист ОСОБА_1 про недопустимість зібраних у справі доказів, оскільки безперечних свідчень тому матеріали справи не містять.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 28 грудня 2015 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя -
The court decision No. 56408354, Kharkiv Regional Court of Appeal was adopted on 01.03.2016. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find essential data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data easily.
This decision relates to case No. 641/11501/15-п (2т.). Companies, which are mentioned in the text of this judgment: