Court ruling № 56403302, 12.03.2016, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

12 березня 2016 р. Справа № 814/4066/15

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Жук С.І., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про стягнення рішення від 30.10.2015 року № 000113/04-21, -

встановиВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій, яким їй визначено штраф в сумі 17000 гривень за зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку.

Суд першої інстанції своєю постановою від 28 грудня 2015 року позов задовольнив.

Визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ДФС у Миколаївській області про застосування фінансових санкцій від 30.10.2015 року №000113/04-21.

Присудив на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Миколаївській області судовий збір в сумі 487,20 гривень (чотириста вісімдесят сім грн. двадцять коп.).

Головне управління ДФС у Миколаївській області не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В порушення вимог ч. 6 ст. 187 КАС України Головне управління ДФС у Миколаївській області при подачі апеляційної скарги не сплатило судовий збір.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року залишено без руху апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року, та надано апеляційний строк для виправлення недоліків апеляційної скарги.

До суду апеляційної інстанції надійшло повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається, що апелянтом отримано вказану ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху - 01 березня 2016 року.

12 березня 2016 року до суду надійшло клопотання від представника апелянта про продовження строку для сплати судового збору. В обґрунтування зазначається відсутність кошторисних призначень на сплату судового збору в 2016 році. Разом з тим, скаржником не обґрунтовується підстав недостатності вже встановленого строку для усунення визначених недоліків.

Аналізуючи подане клопотання, суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, оскільки апелянт не зазначає, яким чином продовження строку дасть можливість усунути недоліки апеляційної скарги.

Відповідні норми законодавства про зміну ставок судового збору були прийняті ще у травні 2015 року, а набрали чинності у вересні 2015 року. При цьому п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015 року на Кабінет Міністрів України покладався обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, наведені апелянтом обставини не можна визнати обґрунтованими підставами для задоволення клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Вказана правова позиція також висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 28.09.2015 року у справі №21-549а15, ухвалах Вищого адміністративного суду України від 13.10.2015 року у справі № К/800/43388/15 та від 05.10.2015 року у справі № К/800/42297/15.

Також, виключення органів державної влади з числа суб'єктів, що звільняються від сплати судового збору мало на меті дисциплінувати їх у відносинах із судами та унеможливить зловживання ними своїми процесуальними правами, зокрема, у випадках безпідставного звернення до судів та безвідповідального оскарження судових рішень з огляду на саму лише безкоштовність звернення до суду, про що зазначено у пояснювальній записці до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Відповідно до вимог ч.3 ст. 108, ч.3 ст. 189 КАС України апеляційна скарга повертається особі, що її подала якщо цією особою не усунуто недоліків, залишеної без руху апеляційної скарги.

Отже, оскільки апелянт після залишення апеляційної скарги без руху не усунув недоліки, які були встановлені ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2016 року, на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України апеляційну скаргу слід повернути апелянтові.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 3 ст. 189, ч. 3 ст. 108 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДФС у Миколаївській області про продовження строку для сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2015 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Миколаївській області про стягнення рішення від 30.10.2015 року № 000113/04-21 - вважати не поданою та повернути апелянту.

Ухвала набирає законної сили негайно після її постановлення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя: Жук С.І.