Decision № 56282613, 02.03.2016, Vradiivka District Court of Mykolaiv Oblast

Справа № 474/2/16-ц

Провадження № 2/474/41/16

РІШЕННЯ

Іменем України

02.03.16 року смт. Врадіївка

Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Фасій В.В.

при секретарі судового засідання Багрін Н.А.

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

без участі відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 районного кооперативно-державного будівельно-монтажного об'єднання Райагробуд про виділення в натурі частки комплексу нежитлових будівель, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить виділити йому в натурі 14/100 частки комплексу нежитлових будівель, обґрунтовуючи вимоги тим, що на підставі рішення суду від 23.11.2009р. за ним по Первомайському міжміському бюро технічної інвентаризації зареєстровано право спільної часткової власності на 14/100 частки у комплексі нежитлових будівель по вул.. Привокзальній, 5 смт. Врадіївка.

17.07.2015р. позивач звернувся до співвласників (відповідачів) з пропозицією укласти з ним договір про виділення у натурі його частки із майна, що є у спільній частковій власності, та нотаріально посвідчити вказаний договір 28.07.2015р. у нотаріальній конторі. Проте зазначений договір між співвласниками не був укладений. В звязку з тим, що належна йому частку у майні, що перебуває у спільній частковій власності не виділена в натурі, він не може самостійно володіти, користуватися та розпоряджатися ним, оскільки на вчинення будь яких дій з приводу належної йому частки, йому необхідно кожного разу отримувати згоду співвласників.

Позивач, його представник підтримали позовні вимоги. В частині вимог по стягнення з відповідачів судових витрат у разі задоволення позову, - відмовилися.

Представник відповідача ОСОБА_10 районного кооперативно-державного будівельно-монтажного об'єднання Райагробуд (далі обєднання «Райагробуд») ОСОБА_3 позов визнала.

Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_5 будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися, звернувшись з заявами (вх.№608, 609, 610 від 10.02.2016р.) про розгляд справи в їх відсутність, в якій позовні вимоги визнають.

Відповідач ОСОБА_11 будучи двічі належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в порядку ч.3 ст. 76 ЦПК України (судові повістки про виклик до суду на 22.02.2016р. та на 01.03.2016р.), повторно в судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив, клопотання про розгляд справи у його відсутність, його відкладення не надав.

В звязку з повторною неявкою в судове засідання відповідача ОСОБА_11, повідомленого належним чином по час та місце розгляду справи, який не повідомив про причини неявки, з клопотаннями на адресу суду не звертався, суд, на підставі ч.4 ст. 169 КУпАП, прийняв рішення про вирішення справи на підставі наявних у ній доказів.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_7 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судове засідання не зявилася, звернувшись з заявою (вх. №907 від 01.03.2016р.) про розгляд справи у її відсутність, в якій не заперечує проти задоволення позову.

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

●25.02.2009р. рішенням Врадіївського районного суду Миколаївської області у справі за позовом ОСОБА_1 до пайовиків обєднання райагробуд про визнання права власності на нерухоме майно, яке набрало законної сили 08.03.2009р., договір купівлі продажу нежитлових будівель між сторонами визнано дійсним та за позивачем визнано право власності на гараж №5 площею 69,7 м. кв., гараж №6 площею 69,7 м.кв., гараж №7 площею 69,3 м.кв., гараж №8 площею 68,9 м.кв., гараж №9 площею 69,3 м.кв., гараж №10 площею 69,3 м.кв. гараж №11 площею 68,9 м.кв., гараж №12 площею 69,7 м.кв. по вул. Привокзальній № 5 в смт. Врадіївка (далі обєкти нерухомості) (рішення суду №2-35/2009 від 25.02.2009р.);

●07.12.2009р. за позивачем, на підставі рішення суду у справі №2-35/2009 від 25.02.2009р., зареєстровано право приватної спільної часткової власності на 14/100 частку в комплексі нежитлових будівель (витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24693976 від 07.12.2009р., інвентаризаційна справа №81зведений акт господарських будівель);

●станом на 25.08.2015р. вартість 14/100 частки в комплексі нежитлових будівель належної ОСОБА_1 становить 40326,44 грн. (звіт та висновок про вартість оцінки обєкта від 25.08.2015р.);

●право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна, - комплекс нежитлових будівель розташований по вул. Привокзальна, 5 в смт. Врадіївка, окрім позивача, зареєстровано також за ОСОБА_12 (11/100), ОСОБА_4 (22/100), на підставі нотаріально посвідчених договорів купівлі продажу; за ОСОБА_8 (7/100), ОСОБА_5 (17/100) на підставі рішення суду по визнання права власності; за обєднанням «Райагробуд» (29/100) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (довідка КП «Первомайське МБТІ» №72/03 від 05.02.2014р.);

●28.07.2015р. о 10 год. 00 хв. відповідачі, на запрошення позивача від 17.07.2015р. до ОСОБА_10 державної нотаріальної контори для укладення договору про виділення в натурі його частки із майна, що перебуває у спільній частковій власності, а саме вище перелічених обєктів нерухомості, до нотаріальної контори не зявилися, в звязку з чим вказані договори між сторонами укладені не були (листи на імя відповідачів від 17.07.2015р., список №119 згрупованих поштових відправлень, рекомендованих листів).

●14/100 частки комплексу нежитлових будівель по вул. Привокзальній № 5 в смт. Врадіївка, яка складається із вище перелічених обєктів нерухомості являється відокремленою нежитловою будівлею, має відокремлений вхід (в'їзд), використовується власником ОСОБА_1 відокремлено від інших нежитлових будівель вищезазначеного комплексу та може бути виділена йому у натурі із спільного майна комплексу нежитлових будівель без втрати її цільового призначення та без втрати цільового призначення інших об'єктів комплексу нежитлових будівель. Жодного перепланування чи реконструкції обєктів нерухомості позивачем не здійснювалося (довідка висновок відділу містобудування, архітектури, будівництва житлово-комунального господарства та з питань надзвичайних ситуацій ОСОБА_10 районної державної адміністрації №31 від 30.11.2015р, матеріали інвентарної справи № 81, показання свідка ОСОБА_13І.);

Суд вважає, що між сторонами склалися правовідносини з приводу виділення співвласнику в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

При прийнятті рішення суд керується:

Статтею 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Частинами 1 та 2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Статтями 316, 317 ч.1, 319 ч.1 ЦК України, відповідно до яких правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, які він здійснює на власний розсуд.

Статтею 328 цього ж кодексу, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 361 ЦК України, співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Згідно п.п. 1.2. та 3.3. Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007р. № 55, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.07.2007р. за № 774/14041, виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна. За відсутності згоди всіх співвласників щодо зміни часток питання вирішується в судовому порядку.

Крім того, ч. 3 ст. 364 ЦК України містить імперативну норму, яка визначає, що у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Статтею 2, 18, 21 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень якою визначено порядок державної реєстрації права власності у разі виділу частки з об'єкта нерухомого майна та отримання свідоцтва.

З огляду на вищевикладене, суд вважає доведеним, що вимоги позивача про виділення йому в натурі 14/100 частки комплексу нежитлових будівель є законною та обґрунтованою та що в іншому порядку крім судового позивач не може захистити свої порушені права, в звязку з ухиленням відповідачів від укладення договору про про порядок володіння, користування спільним майном, а тому позов підлягаючим задоволенню.

На підставі ст. 88 ЦПК України та враховуючи заяву представника позивача судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 158, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10 районного кооперативно-державного будівельно-монтажного об'єднання Райагробуд про виділення в натурі частки комплексу нежитлових будівель - задовольнити.

Виділити ОСОБА_1 в натурі 14/100 (чотирнадцять сотих) частки комплексу нежитлових будівель загальною площею 554,8 м.кв. (гараж №5 площею 69,7 м. кв., гараж №6 площею 69,7 м.кв., гараж №7 площею 69,3 м.кв., гараж №8 площею 68,9 м.кв., гараж №9 площею 69,3 м.кв., гараж №10 площею 69,3 м.кв. гараж №11 площею 68,9 м.кв., гараж №12 площею 69,7 м.кв., що розташовані за адресою: вул. Привокзальній № 5 в смт. Врадіївка Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Врадіївський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.В.Фасій