Court ruling № 56274642, 02.03.2016, Sumy Regional Court of Appeal

.

Справа №591/6327/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/160/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 25

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

02 березня 2016 року м. Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Гагіна М. В.,

суддів - Рибалки В. Г. , Ткачук С. С. ,

з участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 10 грудня 2015 року

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Європейський Страховий Союз» до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди в порядку регресу, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 10 грудня 2015 року позов ПрАТ «Європейський Страховий Союз» задоволено.

Стягнуто на користь ПрАТ «Європейський Страховий Союз» з ОСОБА_3 суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 11188 грн. та 243 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначене рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

При цьому доводить, що ним з метою запобігання чи зменшення подальшої шкоди 31 жовтня 2012 року ОСОБА_4 було сплачено 20000 грн.

Крім того вказує, що суду не було надано доказів, які б свідчили б про належність пошкодженого в результаті ДТП 20 жовтня 2012 року магазину за адресою: м.Суми, вул.Черепіна,64, розташованого на автобусній зупинці, потерпілій ОСОБА_4, тобто будь-яких правовстановлюючих документів на обєкт нерухомості.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_3 ОСОБА_5, яка підтримала доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем виплачено ОСОБА_4 відшкодування на підставі страхового акту в розмірі 11188 грн., а тому він набув права зворотної вимоги (регресу) до відповідача, як особи, яка завдала шкоду.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки суд дійшов цих висновків повно і всебічно зясував обставини справи, вірно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував відповідні їм норми матеріального права.

Згідно ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду у разі самовільного залишення ним місце пригоди.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 жовтня 2012 року між ПрАТ «Європейський Страховий Союз» та ОСОБА_3 було підписано поліс обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за №АЕ/0004414, за яким було застраховано цивільну відповідальність перед третіми особами, при використанні транспортного засобу «ГАЗ-24» реєстраційний номер НОМЕР_1.

20 жовтня 2012 року о 01 год. 15 хв. по вул.Черепіна, 64 у м.Суми сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_2, яким керував відповідач та здійснив наїзд на перешкоду, а саме: магазин, розташований на автобусній зупинці, власником якого є ОСОБА_4 Після ДТП відповідач залишив місце пригоди.

Відповідно до постанови Зарічного районного суду м.Суми від 27 листопада 2012 року ОСОБА_3 було визнано винним у скоєнні правопорушень, передбачених ст.124, ст.122-4 КУпАП.

Зазначена постанова суду набрала законної сили та у встановленому законом порядку не змінена і не скасована, а відтак в силу положень ч.4 ст.61 ЦПК України обставини щодо дій ОСОБА_3 з приводу вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди є обовязковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій відповідача.

25 жовтня 2012 року ОСОБА_4 звернулася до ПрАТ «Європейський Страховий Союз» із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до страхового акту №16 від 25 січня 2013 року розмір суми страхового відшкодування, що належить виплатити ОСОБА_4 у звязку з пошкодженням її майна становить 11188 грн.

Приватне акціонерне товариство «Європейський Страховий Союз» платіжним дорученням №232 від 01 лютого 2013 року перерахувало ОСОБА_4 зазначену вище суму страхового відшкодування, відтак і на законних підставах набуло право регресної вимоги до ОСОБА_3

Доводи апеляційної скарги про своєчасне повідомлення страховика про настання ДТП за даних фактичних обставин не мають правового значення, оскільки підставами позову є зокрема самовільне залишення ОСОБА_3 місця пригоди.

Посилання в апеляційній скарзі на п.п.37.1.5 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо добровільної виплати ОСОБА_4 завданої шкоди є безпідставними, оскільки на час виникнення спірних правовідносин ця норма закону вже не діяла (Закон України від 05.07.2012 р. N 5090-VІ)

Оскільки ОСОБА_4 до участі у розгляді цивільної справи не залучена, то апеляційний суд позбавлений процесуальної можливості давати оцінку діям потерпілої особи щодо обставин надання заяви на отримання страхового відшкодування.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, ухваленого з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.ст.315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м.Суми від 10 грудня 2015 року у даній справі залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -