Decision № 56255752, 22.02.2016, Commercial Court of Kherson Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2016 р. Справа № 923/2081/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Весна-1", с.Північне, Мелітопольський район, Запорізька область,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октавіан Трейд", м. Херсон,

про стягнення 1 200 000,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, керівник, витяг з ЄДР;

ОСОБА_2, уповн. представник, довіреність від 16.01.2016р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом Приватного акціонерного товариства "Весна-1" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октавіан Трейд" (відповідач) з вимогою про стягнення 1 200 000,0 грн. заборгованості з оплати товару, у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором від 02.10.2015р. № 01/04/020210.

Ухвалою суду від 08.02.2016р. вжито заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належні відповідачеві грошові кошти в сумі 1 218 000,00 грн., у тому числі, але не виключно, на двох зазначених в цій ухвалі банківських рахунках.

Відповідач належним чином повідомлений судом про місце, дату та час розгляду справи: ухвали по справі надсилалися судом за вказаною у позовній заяві та інших матеріалах справи адресою відповідача. До суду повернулося поштове повідомлення про вручення відповідачеві 14.01.2016р. рекомендованого листа з ухвалою суду від 30.12.2015р. про порушення справи (а.с.35). Надісланий відповідачеві рекомендований лист з ухвалою суду від 02.02.2016р. про відкладення розгляду справи на 22.02.2016р. не повертався до суду без вручення відповідачу.

Представник відповідача у судові засідання 02.02.2016р. та 22.02.2016р. не прибув.

Разом з тим, до суду надійшли заява від 28.01.2016р. про перенесення розгляду справи на іншу дату та відзив від 01.02.2016р. на позовну заяву за підписом особи, як-то, зазначено у цих документах, зі статусом адвоката, як представника відповідача. В якості доказів повноважень даної особи як представника відповідача, до суду подано ксерокопію довіреності відповідача від 16.10.2015р. на цю особу, як на представника відповідача зі статусом адвоката, ксерокопію укладеного між відповідачем та зазначеною особою договору від 16.10.2015р. про надання юридичних послуг (а.с.39-46), а також, засвідчену зазначеною особою ксерокопію довіреності відповідача від 16.10.2015р. на цю особу, як на представника відповідача зі статусом адвоката (а.с.54). Відзив на позовну заяву підписаний представником відповідача за довіреністю, з зазначенням наявності у цього представника відповідача статусу, саме, адвоката. Однак, належних (в розумінні вимог ст. 28 ГПК України та ч. 2 ст. 36 ГПК України) доказів саме такого статусу представника відповідача, всупереч ухвали суду від 02.02.2016р., суду не надано.

За текстом цього відзиву наведено положення ч. 7 ст. 179, ч. 2 ст. 180, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ч. 4 ст. 203, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 208, ст. 526 Цивільного кодексу України та вказано: "Згідно п. 5.1. договору № 01/04/020210 від 02 жовтня 2015р. (далі - договір) оплата товару здійснюється покупцем за повну партію продукції, отриману від продавця, у кількості зазначеній у договорі, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця по факту його отримання у повному обсязі зазначеному у договорі, після отримання документів, зазначених у п.8.1., 8.2. договору. Відповідно до п. 5.3. договору сторони домовилися датою оплати за товар вважати дату списання грошових коштів з розрахункового рахунку покупця. У разі ненадання зазначених документів, неповного та несвоєчасного надання, або відсутністю розрахунку за товар перед покупцем третьої особи покупець має право затримати оплату товару до повного виконання договірних відносин та розрахунку між сторонами.

Документи зазначені у п. 8.1. та 8.2. договору були надані відповідачу не в повному обсязі. Крім того, має місце заборгованість третіх осіб перед відповідачем, що підтверджується копією ухвали господарського суду Одеської області про порушення провадження у справі № 916/4964/15 від 17 грудня 2015 р. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Весна-1" є необґрунтованими та не підлягають задоволенню".

До суду не надходили клопотання відповідача щодо судового засідання 22.02.2016р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача не унеможливлює розгляд справи № 923/2081/15. Розгляд справи за відсутності представника відповідача, при тому, що відповідача належним чином повідомлено судом про місце та час розгляду справи, не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Представники позивача в судовому засіданні 22.02.2016р. підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, які вказано у позовній заяві.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні 22.02.2016р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство "Весна-1" (надалі - позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Октавіан Трейд" (надалі - відповідач) уклали 02.10.2015р. між собою договір № 01/04/020210, на умовах якого позивач зобов'язався в строк до 25.10.2015р. поставити відповідачеві товар, а саме, соняшник врожаю 2015 року у кількості 200 тонн, загальною вартістю 1 624 000,000 грн. (з ПДВ), з показниками якості товару - вологість не більше 8 %, сміттєва домішка - не більше 3 %, маслична домішка - не більше 7 %, кислотне число - не більше 5 %, без генетично-модифікованих організмів, на умовах EXW (згідно правил Інкотермс 2010) Запорізька обл., Мелітопольський район, с.Північне, вул. 8-го Березня, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та сплатити повну вартість цього товару по факту його отримання (надалі - договір).

Згідно з п. 6.5. договору товар вважається поставленим позивачем та прийнятим відповідачем з моменту розвантаження товару та вчинення відмітки відповідача у товарній накладній про прийняття товару. Відповідно до п. 5.1. договору відповідач зобов'язався здійснити оплату товару позивача по факту отримання цього товару, шляхом перерахування грошових коштів на вказаний у договорі банківський рахунок позивача, після (за умови) отримання від позивача документів, які пов'язані з здійсненням поставки товару, за переліком згідно п.8.1. та п. 8.2. договору. При цьому, згідно з п. 5.3. договору при ненаданні (або наданні не в повному обсязі) позивачем відповідачеві таких документів та при відсутності розрахунку за товар перед відповідачем третьої особи, відповідач має право затримати оплату товару позивача. Згідно з п. 8.1. договору позивач зобов'язався передати відповідачеві наступну документацію стосовно товару: оригінал даного договору (з підписом повноважного представника позивача та печаткою позивача), оригінал рахунку на оплату товару, сертифікат відсутності у товарі генетично-модифікованих організмів, а також, товарно-транспортну, товарну та податкову накладні на товар.

Також, згідно з п. 8.2. договору позивач зобов'язався передати відповідачеві засвідчені копії свідоцтва (виписки) про державну реєстрацію позивача, довідки про включення позивача до ЄДРПОУ (або витягу з ЄДРПОУ щодо позивача), свідоцтва про реєстрацію позивача як платника ПДВ (витяг з реєстру платників ПДВ (форма № 2-ВР)), довідки про взяття позивача на облік як платника податків (форма 4-ОПП), статуту позивача (в останній редакції цього статуту), довідки про наявність у позивача статусу платника фіксованого сільськогосподарського податку (якщо позивач є платником такого податку), заповнених форм державного статистичного спостереження № 4-сг "Посівні площі сільськогосподарських культур під врожай 2014 року" (річна) та № 29-сг (меліорація) "Збір врожаю сільськогосподарських культур на 01 грудня 2014 року" (річна), з відмітками органу державної статистики про прийняття цих форм, дозвільних документів (ліцензій, дозволів, висновків, рішень, погоджень, свідоцтв), які посвідчують право позивача виконувати зобов'язання за даним договором, а також, відомості про банківські та поштові реквізити позивача. Пунктом 8.3. договору передбачено, що у разі неможливості позивача надати відповідачеві вказані у п. 8.2. цього договору документи, позивач зобов'язаний письмово повідомити відповідача про причини ненадання цих документів, а відповідач, при неотриманні таких документів від позивача, має право в односторонньому порядку відмовитися від подальшого виконання умов договору.

Згідно з п. 10.5. договору усі правовідносини, що виникають з даного договору або пов'язані з ним, регулюються положеннями цього договору та нормами чинного законодавства України, а також, звичаями ділового обороту, які застосовуються до таких правовідносин на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

На виконання умов договору позивач 05.10.2015р. передав відповідачу 193,65 тонни соняшника загальною вартістю 1 572 438,00 грн. (з ПДВ) на підставі накладної від 05.10.2015р. № 66. Вартість цього товару сплачена відповідачем частково, у сумі 372438,00 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача (а.с.17-22).

Сума несплаченого відповідачем залишку вартості товару, який відповідач отримав від позивача на підставі договору, становить 1 200 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобовязується прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також, що покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, із змінами та доповненнями (надалі - Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналогічне визначення терміну "первинний документ" містить у собі ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а саме, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону та п. 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2.4 Положення обовязковими реквізитами первинного документу є: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа (форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ГПК України та ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, які (пояснення) на вимогу суду, мають бути викладені письмово. Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розглядові в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Наданими позивачем доказами не підтверджений факт поставки позивачем відповідачеві, саме, 200 тонн насіння соняшнику загальною вартістю 1 572 438,00 грн. (з ПДВ), як-то стверджується у позовній заяві.

Разом з тим, наявною у справі накладною від 05.10.2015р. № 66, яку оформлено згідно вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п. 2.4 Положення щодо оформлення первинних документів, підтверджений факт передачі позивачем відповідачеві 193,65 тонни соняшника вартістю 1 572 438,00 грн. (з ПДВ). Цей факт додатково підтверджений викладеним за текстом гарантійних листів відповідача від 29.10.2015р. та від 20.11.2015р. щодо оплати вказаного товару (а.с.15, 16).

Накладну від 05.10.2015р. № 66 підписано відповідачем та скріплено відбитком печатки відповідача без будь-яких зауважень та заперечень (щодо кількості, асортименту, ціни та якості товару). Доказів іншого відповідачем не надано.

Позивач не надав суду доказів передачі відповідачеві повного обсягу документів щодо поставки товару, за переліком таких документів згідно п. 8.1. та п. 8.2. договору. Проте, суд констатує, що умовами договору не передбачено, що передача позивачем відповідачеві вказаних документів щодо поставки товару має бути оформлена у письмовій формі (шляхом складання відповідного письмового документу).

У матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача з письмовими вимогами про надання відповідачеві будь-яких з документів за переліком таких документів згідно п. 8.1., п.8.2. договору, з підстав того, що ці документи не було надано позивачем відповідачеві при передачі товару. У матеріалах справи відсутні й докази звернень відповідача до позивача, згідно п. 8.3. договору, з попередженням про наявність у відповідача підстав для відмови від виконання договору в односторонньому порядку, у зв'язку з ненаданням позивачем відповідачеві будь-яких з вказаних документів.

Суд також, зазначає, що наданими позивачем доказами не підтверджено наявності у відповідача, згідно умов договору, обов'язку здійснити оплату товару позивача протягом 10 (десяти) днів з моменту поставки товару та надання усіх документів щодо його поставки, а саме, до 13.10.2015р., як-то стверджується у позовній заяві. Проте, з матеріалів справи, а саме, з договору, слідує, що згідно п.5.1. договору відповідач зобов'язався здійснити оплату товару позивача по факту отримання цього товару та документів щодо поставки товару. У матеріалах справи відсутні докази підписання додатків до договору (в порядку положень п.10.4. та п.11.8. договору) щодо внесення змін до договору в частині встановлення для відповідача обов'язку здійснити оплату товару позивача протягом 10-ти днів з моменту поставки товару та надання усіх документів щодо його поставки.

Згідно положень п. 6.5. договору датою поставки товару та моментом переходу права власності на товар є дата вчинення відповідачем у накладній відмітки про отримання товару.

Доказів отримання від позивача товару, який вказаний у накладної від 05.10.2015р. № 66, в іншу дату, ніж 05.10.2015р. (дата складання цієї накладної) відповідач не надав.

Виходячи з положень п. 5.1. договору, ч. 1 та ч. 2 ст. 692 Цивільного кодексу України та за відсутності доказів передачі позивачем відповідачеві неповного обсягу документів щодо поставки товару, за переліком згідно п. 8.1. та п. 8.2. договору, строк оплати товару, який відповідач отримав від позивача на умовах договору, - 193,65 тонни соняшника загальною вартістю 1 572 438,00 грн. (з ПДВ), об'єктивно минув 06.10.2015р. Після 06.10.2015р. несплачений відповідачем залишок вартості вказаного товару має статус заборгованості відповідача перед позивачем за договором.

Висновки суду про настання для відповідача після 06.10.2015р. строку виконання грошового зобов'язання щодо оплати вказаного товару підтверджується й здійсненням відповідачем 16.10.2015р., 22.10.2015р., 27.10.2015р., 06.11.2015р., 13.11.2015р., 15.12.2015р. платежів на часткову оплату цього товару, а також, гарантійними листами від 29.10.2015р. та від 20.11.2015р. щодо оплати вказаного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Відповідно до ч. 3 ст. 173 Господарського кодексу України сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору, зокрема, на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

В контексті наведених норм Господарського кодексу України, суд зазначає, що положення п. 5.3. договору щодо права відповідача при відсутності розрахунку за товар перед відповідачем третьої особи, затримати оплату товару позивача, суперечать нормам ч.1 та ч.2 ст. 692 Цивільного кодексу України, які суд застосовує до спірних правовідносин, на підставі ч. 1 ст. 193 та ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України. Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, поряд з односторонньою відмовою від виконання зобов'язання, крім передбачених законом випадків, не допускається й відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Під час розгляду даної справи відповідачем не надано доказів сплати на користь позивача 1 200 000,00 грн. заборгованості з оплати товару, повністю або частково.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги про стягнення з відповідача 1 200 00,00 грн. заборгованості з оплати товару підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позов задовольняється у повному обсязі, тому судовий збір повністю, у сумі 18 000,00 грн., має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд,

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Октавіан Трейд" (місцезнаходження: 73023, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Миколаївське шосе, буд.19-А, офіс 408; ідентифікаційний код юридичної особи 38812258) на користь Приватного акціонерного товариства "Весна-1" (місцезнаходження: 72300, Запорізька обл., Мелітопольський район, с. Північне, вул. 8 Березня, буд.2; ідентифікаційний код юридичної особи 20486306) 1 200 000 (один мільйон двісті тисяч) грн. 00 коп. заборгованості з оплати товару та 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.02.2016р.

Суддя К.В. Соловйов