Court ruling № 56249221, 02.03.2016, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

02 березня 2016 року Справа № 912/2075/14 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Полянського А.Г.розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській областіна постановувід 25.12.2015Дніпропетровського апеляційного господарського судуу справі Господарського суду Кіровоградської області № 912/2075/14за позовомФермерського господарства "Ніка"до 1. Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області 2. Фермерського господарства "Бойченка Олексія Олександровича"3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивачаЗнам'янська районна державна адміністрація Кіровоградської області3-і особи, які не заявляють самостійних вимог, на стороні відповідача- ОСОБА_4 - ОСОБА_5провизнання недійсними та скасування наказів, визнання недійсним договору,В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не може бути прийнята до розгляду, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Однак, скаржником не надано доказів сплати судового збору в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір", натомість скаржник в прохальній частині касаційної скарги просить звільнити його від сплати судового збору.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Також, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду і може мати місце за наявності виключних обставин на підтвердження того, що майновий стан унеможливлює сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, однак скаржником не наведено жодних обставин, які б мали виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для звільнення його від сплати судового збору.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що клопотання Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Водночас, як вбачається з матеріалів касаційної скарги, докази надсилання копії скарги іншим учасникам процесу відсутні взагалі.

У відповідності до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам) у справі та документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Оскільки касаційна скарга не приймається до касаційного провадження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не розглядається.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25.12.2015 у справі Господарського суду Кіровоградської області №912/2075/14 повернути скаржнику.

Судді К.В. Грейц

С.В. Бакуліна

А.Г. Полянський