Court ruling № 56129488, 25.02.2016, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/3431/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Скрипченка В.О.,

судді - Романішина В.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївдортранс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів у Миколаївській області про часткове скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївдортранс» звернувся до суду з позовом до ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2014 року № 0002832201 (на 10000 гривень основного платежу та 5000 гривень штрафних санкцій).

Свої позовні вимоги ТОВ «Миколаївдортранс» обґрунтувало частковою незаконністю спірного рішення.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірне рішення в оскарженій частині.

В апеляційній скарзі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні даного позову повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача, результати якої відображені в акті від 26 вересня 2014 року № 3793/14-02-22-01/37758656.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 198.3 ПК України. Зміст порушень полягав, у тому числі, у проведенні «безтоварних» господарських операцій з придбання нафтопродуктів у ТОВ «Нік-Нафта» на загальну суму 10000 гривень у грудні 2013 року (податковий кредит за липень 2014 року).

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.11.2014 року № 0002832201 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ, у тому числі на 10000 гривень основного платежу та 5000 гривень штрафних санкцій за вищенаведеною господарською операцією.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Висновок про безпідставність господарських операцій позивача з вищенаведеним контрагентом було здійснено податковим органом виключно у зв'язку з відсутністю можливості проведення його (контрагента) зустрічної звірки та деяких негараздів господарської діяльності (відсутність достатньої кількості персоналу, основних фондів тощо).

З матеріалів справи, у тому числі акту перевірки, вбачається, що позивачем було отримано нафтопродукти у вищенаведеного контрагента, оплачено та передано на власний склад (на момент перевірки перебувало на складі). На підтвердження зазначеного у позивача мається належним чином оформлена бухгалтерська документація (у тому числі первинна).

05.08.2013 р. між позивачем та ТОВ "НІК-НАФТА" укладено довір поставки №0024-нн, відповідно до якого ТОВ "НІК-НАФТА" поставляло для ТОВ "МИКОЛАЇВДОРТРАНС" паливно-мастильні матеріали (а саме: мазут М100).

Поставка товару в адресу позивача підприємством ТОВ "НІК-НАФТА" підтверджується податковою накладною від 31.12.2013 року № 231 всього на суму 60 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ-10 000 грн.) /т.1, а.с. 236/.

Позивачем були перераховані ТОВ "НІК-НАФТА" у якості оплати за поставлений товар грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями.

У якості оплати за поставлений товар позивачем перераховані ТОВ "НІК-НАФТА" грошові кошти, що підтверджується видатковими касовими ордерами.

Належних та допустимих доказів того, що на час перевірки зазначених нафтопродуктів не було на складі позивача у податкового органу не мається взагалі (наприклад акт інвентаризації).

Окрім того, податковий орган не довів, що наведені ним негаразди господарської діяльності контрагента створювали реальні та непереборні перешкоди в реальному (в натурі) отримані позивачем вищенаведених нафтопродуктів.

Крім того, податкова відповідальність є індивідуальною.

Таким чином, висновки податкового органу про «безтоварність» вищенаведеної господарської операції ґрунтуються лише на припущеннях.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 4 грудня 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївдортранс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва головного управління Міндоходів у Миколаївській області про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 07.11.2014 року № 0002832201 (на 10000 гривень основного платежу та 5000 гривень штрафних санкцій) - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /В.О. Скрипченко/

/В.Л. Романішин/