Decision № 5612206, 17.08.2009, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/22517.08.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський завод

залізобетонних виробів»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван»

простягнення заборгованості та штрафних санкцій

суддя Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача:Літвінов М.І. (довіреність № 15/01-01 від 15.01.2009р.);

від відповідача:Якшин С.О. (довіреність від 01.04.2009р.);

17.08.2009р. у судовому засіданні, за згодою представників сторін у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський завод залізобетонних виробів» (надалі ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів», позивач) звернулось до суду з позовом про зобовязання Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван»(надалі ТОВ «Торговий дім «Сван», відповідач) сплатити суму у розмірі 68909, 30 грн., з них 55615, 62 грн. основного боргу, 12402, 28 грн. інфляційних збитків та 891, 40 грн. трьох відсотків річних відповідно до ст. 625 ЦК України.

В ході розгляду справи позовні вимоги уточнено, згідно поданого до суду клопотання про зменшення позовних вимог позивач просить суд, у звязку з частковою сплатою відповідачем 26.06.2009р. та 11.08.2009р. частини основного боргу у загальній сумі 37077,04 грн. (двома рівними платежами у сумах 18538, 52 грн.), стягнути з відповідача основний борг у розмірі 18538, 53 грн. та відмовляється від раніше заявлених вимог щодо нарахування інфляційних збитків та 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані у повному обсязі зобовязання щодо оплати поставленого товару за накладними у відповідності до переліку наведеного у позовній заяві.

Відповідач відзив на позов не надав, однак подав заяву про часткове визнання позову, у якій просить суд прийняти рішення про стягнення на користь позивача основної суми заборгованості у розмірі 18538, 53 грн..

Розглянувши подані документи, дослідивши наявні у справі матеріали, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно видаткових накладних № РН-0000813 від 31.07.2008р. на суму 36270,00 грн., РН-0000819 від 01.08.2008р. на суму 5265,00 грн., РН-0000823 від 04.08.2008р. на суму 5265,00 грн., РН-0000829 від 05.08.2009р. на суму 5850,00 грн., РН-0000842 від 06.08.2008р. на суму 5354,96 грн., РН-0000851 від 07.08.2008р. на суму 15929,98 грн., які в належним чином засвідчених копіях містяться в матеріалах справи, ТОВ «Золотоніський завод залізобетонних виробів»на користь ТОВ «Торговий дім «Сван»здійснено поставку продукції (бетону М 200, елемент колодязя кільця К 150, плиту П-150) по оплаті за яку рахувалась заборгованість у розмірі 55615, 62 грн..

Підтвердженням прийняття продукціє є довіреність серії ЯПБ № 391709 від 01.08.2008р. видана на імя Герасименка А.Г., яким і було отримано зазначений товар.

Заборгованість відповідача перед позивачем станом на дату звернення позивача з позовом складала 55615,62 грн., а з урахуванням часткових оплат заборгованості (банківські виписки на підтвердження надходження грошових коштів в загальній сумі 37077,04 грн. залучені до матеріалів справи) станом на час вирішення спору складає 18538, 53 грн., доказів які б спростовували визначену суму боргу відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка продукції на користь відповідача підтверджує виникнення між сторонами відносин, які виникають з договору поставки, а згідно положень ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обовязковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У звязку з наявною заборгованістю за поставлений товар, позивач звернувся до відповідача з претензією направленою на адресу останнього, згідно поштового чеку 04.12.2008р., у якій вимагав сплатити наявну суму заборгованості в розмірі 55615, 62 грн..

Строк виконання зобовязань по оплаті поставленого товару за накладними вказаними у вимозі є таким, що настав 11.12.2008р.. Розрахунку у повному обсязі, за отриманий товар переданий згідно видаткових накладних наданих до справи, відповідачем не здійснено, заборгованість з урахуванням часткової сплати боргу становить 18538, 53 грн. та відповідачем не погашена, а доказів зворотнього суду не представлено.

Враховуючи відсутність доказів оплати поставленої продукції згідно вказаних видаткових накладних на повну суму поставленого товару, заяву відповідача про часткове визнання позову, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі заявленому до стягнення визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 185, 38 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Витрати по сплаті державного мита сплачені позивачем в розмірі 370, 77 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України, оскільки сплата коштів в сумі 18538, 53 грн., 18538, 53 грн. здійснено відповідачем після подання позовної заяви до суду 26.06.2009р., 11.08.2008р. (позов подано 16.03.2009р.).

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995р. «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 ГПК України.

В іншій частині здійснені позивачем витрати по сплаті державного мита не підлягають стягненню з відповідача, оскільки зменшення позовних вимог у звязку відмовою від стягнення суми нарахованих штрафних санкцій є правом позивача, не залежить від дій відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Розяснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Сван»(юридична адреса: 01011, м. Київ, вул. Московська, 41/8, нежиле приміщення 66; фактична адреса: 18000, м. Черкаси, вул. Паризької Комуни, 65-а, р/р 260060131811 у ЗАТ «Банк НРБ» м. Київ, МФО 350627, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 31636347) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотоніський завод залізобетонних виробів»(04071, м. Київ, вул. Оболонська, 7, р/р 26005001314167 у ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528, ідент. код 33941693) 18538, 53 грн. (вісімнадцять тисяч пятсот тридцять вісім гривень 53 копійки) основного боргу, 556,15 грн. (пятсот пятдесят шість гривень 15 копійок) витрат по сплаті державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Р.І. Самсін

дата підписання рішення 18.08.2009