Court ruling № 56095751, 25.02.2016, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 лютого 2016 року Справа № 903/543/14 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівБакуліної С.В., Яценко О.В.,розглянувши касаційну скаргуДержавного агентства лісових ресурсів України на постанову від 21.12.2015 Рівненського апеляційного господарського судуу справі№903/543/14 господарського суду Волинської областіза позовомЗаступника прокурора Волинської області в інтересах держави та територіальної громади в особі: 1. Волинської обласної ради, 2. Волинської обласної державної адміністрації, 3. Державного агентства лісових ресурсів України, 4. Волинського обласного управління лісового та мисливського господарствадо за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:1. Ковельського спеціалізованого лісогосподарського приватного акціонерного товариства "Тур", 2. Ковельської районної державної адміністрації Державна інспекція сільського господарства у Волинській області провизнання недійсними та скасування державних актів на право постійного користування землею і повернення в державну власність земель лісового фонду площею 30 639,7 га

ВСТАНОВИЛА:

Державне агентство лісових ресурсів України звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову від 21.12.2015 Рівненського апеляційного господарського суду у справі №903/543/14 господарського суду Волинської області.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору визначається Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

З 01.09.2015 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22.05.2015 за N 484-VIII.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір").

Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу, виходячи з вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України.

Державне агентство лісових ресурсів України при поданні касаційної скарги судовий збір не сплатило, проте заявило клопотання про відстрочення сплати судового збору, до прийняття судового рішення у даній справі посилаючись на відсутність коштів на сплату судового збору. При цьому не додало документального обгрунтування свого клопотання.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Аналіз правового змісту вказаних норм свідчить про те, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, однак скаржником не наведено обставин, які б мали виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, Вищий господарський суд України приходить висновку, що підстави для відстрочення сплати судового збору в даному випадку відсутні.

Неподання заявником касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, згідно з п. 4 ст. 1113 ГПК України є підставою для повернення касаційної скарги.

Керуючись ст. 86, п. 4 ст. 1113 ГПК України, колегія суддів Вищого господарського суду України

УХВАЛИЛА:

Клопотання про відстрочення сплати судового збору відхилити.

Касаційну скаргу Державного агентства лісових ресурсів України на постанову від 21.12.2015 Рівненського апеляційного господарського суду у справі №903/543/14 господарського суду Волинської області повернути без розгляду

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

С.В. Бакуліна

О.В. Яценко